- •Isbn 978-966-379-195-1
- •1 Правові та організаційні основи цивільного захисту
- •1.1 Зміст теми
- •1.2 Розвиток системи цивільного захисту
- •1.3 Завдання цивільного захисту
- •Рівні та режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.5 Сили цивільного захисту
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.1 Зміст теми
- •1.6 Фінансування заходів у сфері цивільного захисту
- •1.7 Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту
- •2.2 Класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •2.2.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабом
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.4 Надзвичайні ситуації техногенного характеру – аварії та катастрофи
- •2.4.1 Транспортні аварії
- •2.4.2 Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.4.3 Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.4.4 Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •2.4.5 Газо-, нафто-, продуктопроводи
- •2 4.6 Об’єкти комунального господарства
- •2.4.7 Гідродинамічні аварії
- •2.5 Характеристика осередків ураження
- •2.5.1 Ударна хвиля вибуху
- •2.5.2 Характеристика осередку ураження при вибуху газоповітряної суміші
- •Методика розрахунку радіусів зон і величин надлишкового тиску
- •2.5.4 Осередок ядерного ураження
- •2.5.5 Радіоактивне зараження місцевості
- •2.5 6 Аварія на чаес
- •2.6 Хімічне зараження місцевості
- •2.6.1 Осередок хімічного ураження
- •2.6.2. Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання пер-шої медичної допомоги
- •2.7 Оповіщення населення про нс
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення
- •3.1 Зміст теми
- •3.2 Призначення приладів радіаційної та хімічної розвідки
- •3.3 Одиниці радіоактивності й дози випромінювання
- •3.4 Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •3.5 Класифікація дозиметричних приладів
- •3.6. Прилади радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення
- •3.6.1 Вимірювачі потужності дози дп-5в, дп-5а, дп-5б
- •3.6.2 Сцинтиляційний радіометричний прилад срп 68-01
- •3.6.3 Переносний мікрорентгенметр пмр-1
- •3.6.4 Радіометр руп-1
- •3.6.5 Бета-гамма радіометр гбр-3
- •3.6.6 Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.7 Прилади контролю дози радіоактивного опромінення
- •3.7.1 Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в і дп-24
- •3.7.2 Комплект індивідуальних дозиметрів ід-1
- •3.7.3 Комплект індивідуальних вимірювачів дози ід-11
- •3.7.4 Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •3.8 Прилади хімічної розвідки і контролю зараження
- •3.8.1 Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •3.8.2 Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (ппхр)
- •3.8.3 Газоаналізатор автоматичний гсп-11
- •3.8.4 Газоаналізатор уг-2
- •3.8.5 Газоаналізатори «Сирена», «Сирена-2», «Сирена-4»
- •3.8.6 Газосигналізатор «гаі-1»
- •3.8.7 Індикатор контролю загазованості приміщень хлором (ізп)
- •4 Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Зміст теми
- •4.2 Основи оцінки обстановки
- •4.3 Оцінка радіаційної обстановки
- •4.3.1 Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.3.2 Розв’язання типових задач з оцінки обстановки при аварії на аес
- •4.4 Оцінка хімічної обстановки
- •Визначення площі зони можливого і фактичного хімічного зараження
- •Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концен-трацією
- •4.4.3. Визначення часу підходу зараженого повітря
- •4.4.4. Визначення часу уражаючої дії сдор
- •Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •Зміст теми
- •5.2 Основні заходи і засоби захисту населення
- •5.3 Інформування та оповіщення
- •5.4 Спостереження і контроль
- •5.5 Укриття в захисних спорудах
- •5.5.1 Класифікація захисних споруд
- •5.5.2 Сховища
- •5.5.3 Об’ємно-планувальне рішення сховища
- •5.5.4 Системи життєзабезпечення сховища
- •5.5.5 Швидкоспоруджувані сховища
- •5.5.6 Протирадіаційні укриття (пру)
- •5.5.7 Найпростіші укриття
- •5.6 Евакуаційні заходи
- •5.6.1 Евакуаційні органи
- •5.6.2 Способи евакуації
- •5.6.3 Особливості евакуації в мирний час
- •5.7 Засоби індивідуального захисту
- •5.7.1 Класифікація зіз
- •5.7.2 Протигази
- •5.7.3 Респіратори
- •5.7.4 Засоби захисту шкіри
- •5.8 Медичні засоби захисту
- •5.9 Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях
- •6 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Зміст теми
- •6.2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •6.2.2 Зміст інших невідкладних робіт (інр):
- •6.2.1 Зміст рятувальних робіт:
- •6.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах
- •6.4 Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •6.5 Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
- •6.6 Структура і можливості рятувальної команди об'єкта
- •6.7 Життєзабезпечення населення при чс
- •7 Підвищення стійкості роботи об’єкта господарювання
- •7.1 Зміст теми
- •7.2 Сутність стійкості й фактори, що на неї впливають
- •7.3 Дослідження стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •7.4 Організація та проведення досліджень щодо оцінки стійкості роботи об'єктів народного господарства
- •7.5 Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій
- •Полякоа Олександр Єлисейович юсіна Ганна Леонідівна, євграфова Наталія Іванівна
2.7 Оповіщення населення про нс
Для оповіщення населення про НС або про погрозу її виникнення іс-нує єдиний сигнал « УВАГА ВСІМ » – гудки сирен. По цьому сигналі тре-ба включити приймач місцевої радіотрансляційної мережі, прослухати по-відомлення місцевого органу з питань НС і цивільного захисту населення. У цьому повідомленні населенню повідомляють про характер, причину по-грози, що створилася, дають конкретні рекомендації з поводження в даних критичних умовах. Після сигналу «УВАГА ВСІМ» може піти й інша інфо-рмація про погрозу, що насувається.
80
3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення
ТА ХІМІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ ПРОДУКТІВ І ВОДИ
3.1 Зміст теми
Одиниці радіоактивності. Методи виявлення іонізуючих випроміню-вань. Будова, призначення, підготовка до роботи та застосування приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю.
Прилади хімічної розвідки і контролю зараження. Будова, призна-чення, підготовка до роботи та застосування для визначення наявності не-безпечних хімічних речовин.
Використання приладів, інструкцій для встановлення виду і ступеню забруднення об’єктів радіоактивними речовинами(РР), зараження отруй-ними речовинами (ОР) і сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР).
Використання приладів для оцінки обстановки з метою попереджен-ня та зменшення можливого ураження.
3.2 Призначення приладів радіаційної та хімічної розвідки
Розвідка в інтересах цивільного захисту організується і проводиться з метою виявлення обстановки, що склалася внаслідок надзвичайних ситу-ацій техногенного, природного та екологічного характеру. За характером задач розвідка ділиться на загальну і спеціальну, а за способом виявлення даних - на повітряну, річну (морську) і наземну.
Загальна розвідка проводиться з метою отримання даних, які необ-хідні для прийняття кінцевого рішення на проведення рятувальних і невід-кладних аварійно-відновлювальних робіт в осередках ураження, районах стихійного лиха, великих аварій і катастроф.
Спеціальна розвідка проводиться з метою отримання більш повних даних про характер радіоактивного, хімічного і біологічного зараження мі-сцевості, повітря і джерел води, уточнення пожежної, медичної і ветерина-рної обстановки, виявлення характеру руйнувань споруд і комунікацій ко-
81
мунальних та енергетичних систем.
Загальну розвідку проводять: літаки і гелікоптери; система спосте-реження і лабораторного контролю, ланки річної (морської) розвідки; лан-ки розвідки на засобах залізничного транспорту; розвідувальні підрозділи (рота, взвод) частин цивільного захисту; розвідувальні групи міста, району, суб'єкта господарювання.
Спеціальну розвідку проводять: групи радіаційної і хімічної, пожеж-ної, інженерної, медичної і епідемічної розвідки; ланки ветеринарної і фі-топатологічної розвідки; пости радіаційного і хімічного спостереження.
Основним завданням дозиметрії в цивільній обороні є виявлення і оцінювання ступеня небезпечності іонізуючих випромінювань для насе-лення і невоєнізованих формувань ЦО з метою забезпечення їх дій у різних умовах радіаційної обстановки.
Для цього: виявляють і вимірюють потужності експозиційної дози випромінювання для забезпечення життєдіяльності населення і успішного проведення рятувальних та невідкладних робіт в осередках ураження, ак-тивності речовин, щільність потоку іонізуючого випромінювання, поверх-неву активність різних об’єктів для визначення необхідності та повноти проведення дезактивації й санітарної обробки, а також визначення норм споживання забруднених продуктів харчування; експозиційну і поглинуту дози опромінення з метою визначення життєдіяльності й працездатності населення; ступінь забруднення радіоактивними речовинами продуктів ха-рчування, урожаю, кормів і води.