- •Isbn 978-966-379-195-1
- •1 Правові та організаційні основи цивільного захисту
- •1.1 Зміст теми
- •1.2 Розвиток системи цивільного захисту
- •1.3 Завдання цивільного захисту
- •Рівні та режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.5 Сили цивільного захисту
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.1 Зміст теми
- •1.6 Фінансування заходів у сфері цивільного захисту
- •1.7 Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту
- •2.2 Класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •2.2.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабом
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.4 Надзвичайні ситуації техногенного характеру – аварії та катастрофи
- •2.4.1 Транспортні аварії
- •2.4.2 Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.4.3 Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.4.4 Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •2.4.5 Газо-, нафто-, продуктопроводи
- •2 4.6 Об’єкти комунального господарства
- •2.4.7 Гідродинамічні аварії
- •2.5 Характеристика осередків ураження
- •2.5.1 Ударна хвиля вибуху
- •2.5.2 Характеристика осередку ураження при вибуху газоповітряної суміші
- •Методика розрахунку радіусів зон і величин надлишкового тиску
- •2.5.4 Осередок ядерного ураження
- •2.5.5 Радіоактивне зараження місцевості
- •2.5 6 Аварія на чаес
- •2.6 Хімічне зараження місцевості
- •2.6.1 Осередок хімічного ураження
- •2.6.2. Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання пер-шої медичної допомоги
- •2.7 Оповіщення населення про нс
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення
- •3.1 Зміст теми
- •3.2 Призначення приладів радіаційної та хімічної розвідки
- •3.3 Одиниці радіоактивності й дози випромінювання
- •3.4 Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •3.5 Класифікація дозиметричних приладів
- •3.6. Прилади радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення
- •3.6.1 Вимірювачі потужності дози дп-5в, дп-5а, дп-5б
- •3.6.2 Сцинтиляційний радіометричний прилад срп 68-01
- •3.6.3 Переносний мікрорентгенметр пмр-1
- •3.6.4 Радіометр руп-1
- •3.6.5 Бета-гамма радіометр гбр-3
- •3.6.6 Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.7 Прилади контролю дози радіоактивного опромінення
- •3.7.1 Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в і дп-24
- •3.7.2 Комплект індивідуальних дозиметрів ід-1
- •3.7.3 Комплект індивідуальних вимірювачів дози ід-11
- •3.7.4 Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •3.8 Прилади хімічної розвідки і контролю зараження
- •3.8.1 Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •3.8.2 Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (ппхр)
- •3.8.3 Газоаналізатор автоматичний гсп-11
- •3.8.4 Газоаналізатор уг-2
- •3.8.5 Газоаналізатори «Сирена», «Сирена-2», «Сирена-4»
- •3.8.6 Газосигналізатор «гаі-1»
- •3.8.7 Індикатор контролю загазованості приміщень хлором (ізп)
- •4 Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Зміст теми
- •4.2 Основи оцінки обстановки
- •4.3 Оцінка радіаційної обстановки
- •4.3.1 Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.3.2 Розв’язання типових задач з оцінки обстановки при аварії на аес
- •4.4 Оцінка хімічної обстановки
- •Визначення площі зони можливого і фактичного хімічного зараження
- •Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концен-трацією
- •4.4.3. Визначення часу підходу зараженого повітря
- •4.4.4. Визначення часу уражаючої дії сдор
- •Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •Зміст теми
- •5.2 Основні заходи і засоби захисту населення
- •5.3 Інформування та оповіщення
- •5.4 Спостереження і контроль
- •5.5 Укриття в захисних спорудах
- •5.5.1 Класифікація захисних споруд
- •5.5.2 Сховища
- •5.5.3 Об’ємно-планувальне рішення сховища
- •5.5.4 Системи життєзабезпечення сховища
- •5.5.5 Швидкоспоруджувані сховища
- •5.5.6 Протирадіаційні укриття (пру)
- •5.5.7 Найпростіші укриття
- •5.6 Евакуаційні заходи
- •5.6.1 Евакуаційні органи
- •5.6.2 Способи евакуації
- •5.6.3 Особливості евакуації в мирний час
- •5.7 Засоби індивідуального захисту
- •5.7.1 Класифікація зіз
- •5.7.2 Протигази
- •5.7.3 Респіратори
- •5.7.4 Засоби захисту шкіри
- •5.8 Медичні засоби захисту
- •5.9 Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях
- •6 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Зміст теми
- •6.2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •6.2.2 Зміст інших невідкладних робіт (інр):
- •6.2.1 Зміст рятувальних робіт:
- •6.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах
- •6.4 Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •6.5 Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
- •6.6 Структура і можливості рятувальної команди об'єкта
- •6.7 Життєзабезпечення населення при чс
- •7 Підвищення стійкості роботи об’єкта господарювання
- •7.1 Зміст теми
- •7.2 Сутність стійкості й фактори, що на неї впливають
- •7.3 Дослідження стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •7.4 Організація та проведення досліджень щодо оцінки стійкості роботи об'єктів народного господарства
- •7.5 Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій
- •Полякоа Олександр Єлисейович юсіна Ганна Леонідівна, євграфова Наталія Іванівна
2.4.5 Газо-, нафто-, продуктопроводи
Аварія на трубопроводі – це аварія на трасі трубопроводу, пов’язана з викидом (розливом) небезпечних пожежо-вибухонебезпечних чи хіміч-них речовин, що призвела до загибелі людей чи отримання ними тілесних ушкоджень або завдала шкоди навколишньому середовищу.
На території України протяжність магістральних газопроводів стано-вить понад 35,2 тисяч кілометрів, магістральних нафтопроводів – 3,9 тисяч кілометрів. Їх роботу забезпечують 31 компресорна нафтоперекачувальна і 89 компресорних станцій. Протяжність продуктопроводів становить 3,3 тисяч кілометрів.
Існуюча мережа на сьогодні виробила свій ресурс і без відновлення в найближчий час може призвести до підвищення аварійності в цій галузі. 4,79 тисяч кілометрів (14 %) лінійної частини магістральних газопроводів відпрацювали свій амортизаційний строк, а 15 тисяч кілометрів (44 %) ма-ють малонадійні та неякісні антикорозійні покриття з полімерних стрічко-вих матеріалів, що призводить до інтенсивної корозії металу труб. Необ-хідність оновлення лінійної частини магістральних газопроводів становить 500 км на рік. Виконання робіт капітального ремонту та реконструкції га-зотранспортної системи фактично у 10 разів менше від потреби.
Залежно від виду транспортного продукту розрізняють аварії на газо-, продукто- та інших трубопроводах.
54
2 4.6 Об’єкти комунального господарства
Щорічно бувають кілька десятків аварій на об’єктах комунального господарства. Основними причинами, що призводять до аварії на будівлях і спорудах, є низька якість проектів і виконання робіт, порушення техноло-гічної дисципліни, знос основних будівельних фондів, наявність на ринку будівельних послуг малокваліфікованих дослідних, проектних, будівель-них структур, недосконалість нормативної бази, залучення в господарське використання значних територій зі складними інженерно-геологічними умовами, недостатній контроль відповідними органами, відсутність норма-тивної бази та ін. В Україні в комунальному господарстві склалося крити-чне становище. Водопровідно-каналізаційне господарство характеризуєть-ся незадовільним технічним станом споруд, обладнання, недосконалістю структури управління та нормативно-правової бази для надійного і ефек-тивного функціонування.
Існує небезпека виникнення та поширення інфекційних захворювань із-за обмежених технічних можливостей очищення питної води і забезпе-чення нею населення Автономної Республіки Крим, Одеської, Миколаївсь-кої, Херсонської, Дніпропетровської, Луганської, Донецької, Івано-Франківської та ряду інших областей, міста Севастополя. Крім того, ця за-гроза породжена надходженням у водні басейни небезпечних і отруйних речовин, скиданням міських і промислових стічних вод, зливових стоків із забруднених територій, промислових об’єктів та сільськогосподарських угідь, пошкодженнями на водопровідних та каналізаційних мережах. Все це значно погіршує економічний стан водопостачання. Із 344 870 об’єктів комунального господарства непридатними для подальшої експлуатації є біля 1000, з них 250 об’єктів та 4370 кілометрів інженерних мереж перебу-вають вкрай загрозливому технічному стані. Без попереднього очищення у водойми скидається 250 кубометрів стічних вод.
Більше 1250 сільських населених пунктів забезпечуються привозною питною водою.
В Україні експлуатується понад 17 000 мостів, які не мають відпові-дного нагляду і їх стан не контролюється, у тому числі 34 % мостів побу-довані до 1961 p., а розрахунковий термін їхньої експлуатації –30…40 ро-ків.
На теплових електростанціях України 80 % енергоблоків відпрацю-вали розрахунковий ресурс, а 48 % перевищили граничний ресурс. Прак-
55
тично відпрацювали свій ресурс 40…50 тисяч кілометрів електричних ме-реж, які введені в експлуатацію до 1970 р.
Будівлі та споруди в основних галузях промисловості – чорній мета-лургії, машинобудівній, суднобудівній, вугледобувній, енергетичній, наф-тогазовій, хімічній а також у сільському господарстві введені в експлуата-цію 50…70 років тому, а також ті, що введені в останні 10…20 років, не мають відповідної системи кваліфікованої експлуатації.