
- •Isbn 978-966-379-195-1
- •1 Правові та організаційні основи цивільного захисту
- •1.1 Зміст теми
- •1.2 Розвиток системи цивільного захисту
- •1.3 Завдання цивільного захисту
- •Рівні та режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.5 Сили цивільного захисту
- •1.6 Фінансування заходів у сфері цивільного захисту
- •1.7 Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.1 Зміст теми
- •2.2 Класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •2.2.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабом
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.4 Надзвичайні ситуації техногенного характеру – аварії та катастрофи
- •2.4.1 Транспортні аварії
- •2.4.2 Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.4.3 Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.4.4 Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •2.4.5 Газо-, нафто-, продуктопроводи
- •2 4.6 Об’єкти комунального господарства
- •2.4.7 Гідродинамічні аварії
- •2.5 Характеристика осередків ураження
- •2.5.1 Ударна хвиля вибуху
- •2.5.2 Характеристика осередку ураження при вибуху газоповітряної суміші
- •Методика розрахунку радіусів зон і величин надлишкового тиску
- •2.5.4 Осередок ядерного ураження
- •2.5.5 Радіоактивне зараження місцевості
- •2.5 6 Аварія на чаес
- •2.6 Хімічне зараження місцевості
- •2.6.1 Осередок хімічного ураження
- •2.6.2. Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання пер-шої медичної допомоги
- •2.7 Оповіщення населення про нс
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення
- •3.1 Зміст теми
- •3.2 Призначення приладів радіаційної та хімічної розвідки
- •3.3 Одиниці радіоактивності й дози випромінювання
- •3.4 Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •3.5 Класифікація дозиметричних приладів
- •3.6. Прилади радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення
- •3.6.1 Вимірювачі потужності дози дп-5в, дп-5а, дп-5б
- •3.6.2 Сцинтиляційний радіометричний прилад срп 68-01
- •3.6.3 Переносний мікрорентгенметр пмр-1
- •3.6.4 Радіометр руп-1
- •3.6.5 Бета-гамма радіометр гбр-3
- •3.6.6 Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.7 Прилади контролю дози радіоактивного опромінення
- •3.7.1 Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в і дп-24
- •3.7.2 Комплект індивідуальних дозиметрів ід-1
- •3.7.3 Комплект індивідуальних вимірювачів дози ід-11
- •3.7.4 Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •3.8 Прилади хімічної розвідки і контролю зараження
- •3.8.1 Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •3.8.2 Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (ппхр)
- •3.8.3 Газоаналізатор автоматичний гсп-11
- •3.8.4 Газоаналізатор уг-2
- •3.8.5 Газоаналізатори «Сирена», «Сирена-2», «Сирена-4»
- •3.8.6 Газосигналізатор «гаі-1»
- •3.8.7 Індикатор контролю загазованості приміщень хлором (ізп)
- •4 Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Зміст теми
- •4.2 Основи оцінки обстановки
- •4.3 Оцінка радіаційної обстановки
- •4.3.1 Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.3.2 Розв’язання типових задач з оцінки обстановки при аварії на аес
- •4.4 Оцінка хімічної обстановки
- •Визначення площі зони можливого і фактичного хімічного зараження
- •Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концен-трацією
- •4.4.3. Визначення часу підходу зараженого повітря
- •4.4.4. Визначення часу уражаючої дії сдор
- •Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •Зміст теми
- •5.2 Основні заходи і засоби захисту населення
- •5.3 Інформування та оповіщення
- •5.4 Спостереження і контроль
- •5.5 Укриття в захисних спорудах
- •5.5.1 Класифікація захисних споруд
- •5.5.2 Сховища
- •5.5.3 Об’ємно-планувальне рішення сховища
- •5.5.4 Системи життєзабезпечення сховища
- •5.5.5 Швидкоспоруджувані сховища
- •5.5.6 Протирадіаційні укриття (пру)
- •5.5.7 Найпростіші укриття
- •5.6 Евакуаційні заходи
- •5.6.1 Евакуаційні органи
- •5.6.2 Способи евакуації
- •5.6.3 Особливості евакуації в мирний час
- •5.7 Засоби індивідуального захисту
- •5.7.1 Класифікація зіз
- •5.7.2 Протигази
- •5.7.3 Респіратори
- •5.7.4 Засоби захисту шкіри
- •5.8 Медичні засоби захисту
- •5.9 Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях
- •6 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Зміст теми
- •6.2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •6.2.1 Зміст рятувальних робіт:
- •6.2.2 Зміст інших невідкладних робіт (інр):
- •6.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах
- •6.4 Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •6.5 Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
- •6.6 Структура і можливості рятувальної команди об'єкта
- •6.7 Життєзабезпечення населення при чс
- •7 Підвищення стійкості роботи об’єкта господарювання
- •7.1 Зміст теми
- •7.2 Сутність стійкості й фактори, що на неї впливають
- •7.3 Дослідження стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •7.4 Організація та проведення досліджень щодо оцінки стійкості роботи об'єктів народного господарства
- •7.5 Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій
- •Полякоа Олександр Єлисейович юсіна Ганна Леонідівна, євграфова Наталія Іванівна
5.5.3 Об’ємно-планувальне рішення сховища
Приміщення сховищ розділяються на основні (приміщення для укри-вання людей, тамбури-шлюзи, тамбури) і допоміжні (приміщення для роз-міщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, во-дозабезпечення і каналізації). В сховищах передбачаються захисні входи і виходи. Нижче наведено схематичний план (без урахування масштабу і взаємного розташування приміщень) сховища.
1
2
3
5
-
4
6
7
8
9
10
2
1
1 – вхід-вихід; 2 – тамбур або тамбур-шлюз; 3 – приміщення для укривання людей; 4 – галерея аварійного виходу, поєднана з повітропроводом;
5 – оголовок для забору повітря; 6 – фільтровентиляційне приміщення; 7 – приміщення для дизель-генератора; 8 – комора для продуктів;
9 – кімната санпоста; 10 – туалети Рисунок 5.1 – Схематичний план сховища
Приклад об’ємно-планувального рішення вбудованого і окремо роз-ташованого сховища наведені на рисунку 5.2.
165
1 – захисні герметичні двері; 2 – шлюзові камери; 3 – санітарно-побутові відсіки; 4 – основні приміщення для розміщення людей; 5 – галерея аварійного виходу і оголовок; 6 – фільтровентиляційна камера;
7 – медична кімната; 8 – комора для продуктів Рисунок 5.2 – План сховища (приклад)
Сховища складаються з основного приміщення для розміщення лю-дей і допоміжних приміщень – входів, для фільтровентиляційного облад-нання, санітарного вузла, для дизельної установки, резервуарів для води чи артезіанських свердловин, для продуктів харчування, медичної кімнати, тамбур-шлюзи, тамбури (рис. 5.1 та 5.2).
Площу приміщення, призначеного для укриття людей, розраховують на одну особу 0,5 м2 при двоярусному і 0,4 м2 при триярусному розміщенні нар, у робочих приміщеннях пунктів управління – 2 м2 на одного працюю-чого, місця для сидінь розміром 0,45 х 0,45 м, а для лежання – 0,55 х 1,8 м. При цьому об’єм приміщення повинен складати не менше, ніж 1,5 м3 на кожну людину.
Щоб у сховище не проникало повітря, забруднене радіоактивними речовинами, отруєне небезпечними хімічними речовинами і заражене бак-теріальними засобами, воно має бути герметичним, а система вентиляції повинна забезпечувати невеликий надлишковий тиск (підпір).
Входи до сховищ обладнують двома шлюзовими камерами (тамбу-рами), відокремленими від основного приміщення і перегородженими між собою герметичними дверима. Зовні знаходяться міцні захисні герметичні двері, які можуть витримати ударні хвилі ядерного вибуху.
Аварійний вихід – це підземна галерея з виходом на територію, яка не завалюється, через вертикальну шахту й оголовок. Аварійний вихід за-кривається захисно-герметичними віконницями, дверима для захисту від ударної хвилі. Оголовок розміщується від будівель на відстані, яка дорів-
166
нює половині висоти найбільшої будівлі плюс 3 м – це і є територія, яка не завалюється.