
- •Загальні вказівки
- •Пояснювальна записка повинна утримувати такі розділи та підрозділи:
- •Мал. 1 Схема балочної клітини
- •Вихідні данні для розрахунку
- •Основна частина
- •Мал. 2 Типи балочної клітини а) спрощувальна; б)нормальна; в) ускладнена
- •Мал.3. Сполучення балок
- •Мал.4 Розподіл навантажень на елементи балочної клітини
- •Розрахунок плоского стального настилу
- •Мал. 5 Розрахунок настилу на згинання а) поперечний переріз; б,в) відповідно розрахунковій схемі на згинання з розпором та без розпору;
- •Розрахунок балки настилу
- •Мал.6 а) нормальна компановка; б) ускладнення компановка
- •Компоновка та підбір перерізу головної балки
- •Підраховуємо нормативні та розрахункові навантаження
- •Виконуємо розрахункову схему балки та визначаємо розрахункові зусилля.
- •Визначаємо потрібний момент опору перерізу головної балки
- •Визначення товщини стінки балки -
- •Визначення розмірів поясних листів
- •Мал.8 Переріз головної балки
- •Перевірка на міцність та жорсткість підібраного перерізу зварної балки (див. Мал.9)
- •Розрахунок з’єднання поясів зі стінкою головної балки.
- •Мал. 10 До розрахунку з’єднань поясів зі стінкою балки
- •Перевірка загальної та місцевої стійкості елементів головної балки
- •Мал.11 Утрата загальної стійкості консольної балки
- •Мал. 12 Утрата місцевої стійкості поясом балки
- •Мал.14 Утрата місцевої стійкості стінки від дотичних напружень
- •Мал.15 Утрата місцевої стійкості стінки від нормальних напружень
- •Конструкції поперечних ребер жорсткості в зварних балках (а, б)
- •Фрагменти балок, закріплених поперечними основними ребрами та додатковим поздовжнім ребром (а, б)
- •Розрахунок змінення перерізу головної балки по довжині
- •Мал.19 Зміна перерізу по довжині балки
- •Розрахунок кріплення балок настилу до головної балки
- •Мал. 19 Кріплення балки настилу до головної балки
- •Розрахунок обпирання головної балки на колону
- •Мал. 21 Обпирання балок на колони зверху
- •Мал.22 Примикання балок до колони збоку
- •Мал.23 Примикання балок до колони збоку за допомогою столика
- •Мал.26 Обпирання балки на колону збоку
- •Висновок по проекту
- •Перелік використаних джерел
Основна частина
Балочна клітка є система несучих балок, які перехрещуються, призначених для обпирання настилу перекриття. Залежно від схеми розположення балок балочні клітки розподіляються на три типа: спрощуванні, нормальні, ускладнені. У балочній клітці спрощувального типу навантаження від настилу передається безпосередньо на балки, які розташовані паралельно короткій стороні перекриття, потім на вертикальні несучі конструкції (стіни, стійки тощо). В балочній клітці нормального типу балки настилу обпираються на головні балки, а ті в свою чергу на колони чи інші несучі конструкції. В ускладненій балочній клітці балки настилу обпираються на допоміжні балки, які кріпляться до головної балки (див. Мал.2 ).
Мал. 2 Типи балочної клітини а) спрощувальна; б)нормальна; в) ускладнена
Балки настилу та допоміжні балки звичайно проектуються прокатними, а головні балки можуть бути як прокатними (великих профілів), так і складеними.
Взаємне розташування балок в балочній клітці може бути різним: поверхові, на одному рівні та понижені (див. Мал.3).
Головні балки розташовуються відповідно до розстановки колон. Балки настилу та допоміжні балки розташовуються з урахуванням розстановки обладнання та залежно від типу настилу і навантаження: при стальному плоскому настилу крок цих балок приймають 0,6.1,8 м при залізобетонному – 1,6-6 м кратно розмірам стандартного настилу.
Мал.3. Сполучення балок
А-поверхове, б - на одномі рівні, в - пониженое
Кожну балку у перекритті розглядають окремо, не пов’язаною з іншою. Навантаження на балку настилу передається від настилу з ділянків перекриття, розташованих на суміжних від балки прольотах, а на головну балку – від допоміжних балок чи балок настилу.
Площа перекриття, з якої
навантаження передається на балку
називається вантажною
площею. Для головної
балки ширина вантажної площі дорівнюється
відстані між головними балками, чи
прольоту допоміжної балки, а для
допоміжних – кроку цих балок чи прольоту
настилу. Таким чином навантаження на
головну балку передається з площі,
рівної добутку прольоту головної балки
та прольоту допоміжної балки -
.
Рівномірно розподілене навантаження, яке приходиться на 1 м довжини балки, такий:
Нормативне
(2.1)
Розрахункове
(2.2)
де
- крок балок (відповідно
,
або „а” щодо Мал.4)
- нормативне тимчасове рівномірно
розподілене навантаження ;
- нормативне постійне (враховуя особисту
вагу балки) рівномірно розподілене
навантаження;
- відносно, коефіцієнти надійності щодо
тимчасового та постійного навантаження.
Мал.4 Розподіл навантажень на елементи балочної клітини
А1-А2 – вантажні площі відповідно допоміжної і головної балок;
1 – головні балки; 2 – балки настилу; 3 - колони
Максимальне розрахункове значення згинального моменту М та поперечної сили Q для розрізної балки визначаються по формулам
(2.3)
(2.4)
Відповідно до значення
згинального моменту М підбирають переріз
балки по формулам першого граничного
стану та перевіряють прогін балки з
умов другого граничного стану, приймаючі
нормативне значення
(без врахування коефіцієнтів надійності
по навантаженню)