Фрагменти балок, закріплених поперечними основними ребрами та додатковим поздовжнім ребром (а, б)
(1 – основне поперечне ребро; 2 - коротке поперечне ребро; 3 – додаткове поздовжнє ребро)
Перевірку стійкості стінки проводимо у такому порядку.
а) Визначаємо необхідність постановки ребер жорсткості по формулі
(2.32)
де
- умовна гнучкість.
Якщо умова виконується то
установка поперечних ребер жорсткості
по розрахунку не потрібна та їх
установлюють конструктивно на відстані
друг від друга, яка неповинна перевищувати
2,5
(
),
де
- відстань між ребрами жорсткості.
Якщо
необхідно установити поперечні ребра
жорсткості на відстані друг від друга,
яка не повинна перевищувати 2
.(
).
Конструктивно розташування ребер жорсткості ув’язують з кроком балок настилу.
б) При невиконанні умови (2.32) необхідно перевіряти стійкість стінки у такий послідовності:
визначаємо краєве нормальне напруження в стінці балки.
[кН/см2], (2.33)
середнє дотичне напруження
[кН/см2],
місцеве напруження, відповідно формулі
(2.34)
де
- зосереджене навантаження від балок
настилу, які опираються на головну
балку, кількістю
де а – крок балок настилу,
- довжина навантаженої
ділянки, яка відповідає ширині полки
двотавра, з якого запроектовані балки
настилу;
коефіцієнт защіплення стінки в поясах
(2.35)
де
;
відношення сторін відсіку (див. Мал. 13)
;
де
відношення фактичних напружень
необхідно порівняти до граничних,
найденим по таблиці 3.
Таблиця 3
Граничне значення
для стінок балок
Балки |
|
Граничні значення
при
|
|||||||
0,8 |
0.9 |
1,0 |
1.2 |
1.4 |
1.6 |
1,8 |
>2,0 |
||
Зварні |
|
0 |
0,146 |
0,183 |
0,267 |
0,359 |
0,445 |
0,540 |
0,618 |
2 |
0 |
0,109 |
0,169 |
0,277 |
0,406 |
0,543 |
0,652 |
0,799 |
|
4 |
0 |
0,072 |
0,129 |
0,281 |
0,479 |
0,711 |
0,930 |
1.132 |
|
5 |
0 |
0.066 |
0,127 |
0,288 |
0,536 |
0,874 |
1,192 |
1,468 |
|
10 |
0 |
0,069 |
0,122 |
0,296 |
0,574 |
1,002 |
1.539 |
2,154 |
|
|
0 |
0,047 |
0,112 |
0,300 |
0,633 |
1,283 |
2,249 |
3,939 |
|
,
рівному
1
30
Якщо відношення велике (перевищує значення, які указані в таблиці) то критичне напруження підраховують по формулі
(2.36)
де
- коефіцієнт, який визначається залежно
від відношення
Таблиця 2
-
0,8
0,9
1
1,2
1,4
1,6
1,8
2
2,2
2,4
2,6
30
37
39,2
45,2
52,8
62
72,6
84,7
84,7
84,7
84,7
Якщо відношення не перевищує табличних значень то
визначається по формулі
(2.37)
Визначаємо критичне місцеве напруження по формулі
(2.38)
де
- коефіцієнт визначається по таблиці
5 залежно від значень
та
;
Таблиця 5
Значення коефіцієнта с1, для стінок балок
-
Значення с1 для зварних балок при
,
рівному<0,6
0,6
0.8
1,0
1,2
1.4
1.6
1.8
>2,0
1
11,6
12,4
14,8
18,0
22,1
27,1
32,6
38,9
45,6
2
12,0
13,0
16,1
20,4
25,7
32,1
39,2
46,5
55,7
4
12,3
13,3
16,6
21,6
28,1
36,3
45,2
64,9
65,1
6
12,4
13,5
16,8
22,1
29,1
38,3
48,7
59,4
70.4
10
15,4
13,6
16,9
22,5
30,0
39,7
51,0
63,3
76,5
30
12,5
13,7
17,0
22,9
31,0
41,6
53,8
68,2
83,6
Визначаємо умовну гнучкість відсіки
(2.39)
Критичне дотичне напруження визначаємо по формулі
(2.40)
де
- дорівнюється чи
чи
по меншей з сторін відсіку
Перевіряємо стійкість стінки балки на сумісне діяння нормальних та дотичних напружень
(2.41)
Висновки:
в) Конструювання проміжних парних ребер жорсткості.
Ширина ребер жорсткості
(2.42)
Товщина ребер жорсткості
(2.43)
Висновки:
Ребра жорсткості приварюються
до стінки напівавтоматичним зварюванням
суцільними двосторонніми швами з
мінімальним катетом.
мм
на відстані один від одного рівним
Для пропускання поясних швів
та зниження усаджувальних напружень
ребра повинні мати скоси (звичайно
розміром с=60мм по висоті та
мм по ширині) (див. Мал.18)
Мал. 18