158. Яка із зазначених відповідей характеризує концептуальний підхід до розуміння маркетингу?

1. Торговельна діяльність, яка сприяє просуванню товарів від вироб­ників до споживачів;

2. напрям ділового мислення, спрямована на споживача і кінцевий результат діяльність фірми, філософія ділової активності за умов ринкових відносин і конкуренції;

3. орієнтована на потреби ринку система організації та управління всіма сторонами ділової активності фірми — від конструкторсько-технологічних операцій до діяльності з доведення товару до споживача, його післяпродажного обслугову­вання;

4. засіб одержання адміністрацією підприємства необхідної інформації для прийняття правильних рішень.

160. Маркетинг слід розглядати:

1. як засіб забезпечення ефективності торгівлі;

2. комплекс важелів, що забезпечують результативні дії підприємства на ринку;

3. знаряддя забезпечення ефективності сфери обміну в цілому;

4. інструмент підвищення ефективності та результативності будь-якої системи, пов’язаної з обслуговуванням клієнтів.

161. Своїм успіхом на національному та міжнародних ринках після приватизації підприємство «Львівський склодзеркальний завод» завдячує:

1. своєчасним і потужним капіталовкладенням у модернізацію виробничої сфери;

2. збігу сприятливих обставин виробничого й збутового характеру;

3. кваліфікованій реалізації концепції маркетингу;

4. напруженій праці робітників, інженерно-технічних працівників та продавців.

162. Інструментом, здатним привернути увагу покупця до товарів фірми й бути «компасом» для орієнтації покупця в розмаїтті товарів, є:

1. ціни на товари;

2. чинний у країні економічний механізм;

3. маркетинг;

4. над створенням такого інструменту й досі працюють провідні науково-дослідні інститути.

163. Основним об'єктом уваги у філософії маркетингу є:

1. динамізм ринку;

2. потреби споживачів;

3. можливості конкурентів;

4. побажання посередників.

164. Економіка як попередниця маркетингу нездатна була пояснити ринкові явища, бо:

1. зосереджувала увагу тільки на економічному боці процесу вироб­ництва;

2. зосереджувала увагу на досягненні економічних показників;

3. недостатньо знала способи прогнозування ринку;

4. не розглядала процеси виробництва, продажу та споживання товарів як одне ціле.

165. Підприємці домаркетингового періоду концентрували увагу переважно на розв’язанні проблем:

1. виробничого характеру;

2. пов’язаних зі збутом виробів;

3. закупівлі сировини, комплектуючих;

4. максимізації прибутків будь-яким способом.

166. Неефективність цінової конкуренції пояснюється, головно, тим, що:

1. зниження цін автоматично зменшує доходи фірми;

2. зниження ціни, як уявляють покупці, здійснюється тільки щодо недоброякісних товарів;

3. приймаючи рішення щодо купівлі товарів покупці керуються відомим висловом: «Ми не такі багаті, щоб купувати дешеві товари»;

4. такий самий хід може одразу застосувати у відповідь фірма-конкурент.