1. 2. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

В процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства вступають у розрахункові взаємовідносини з постачальниками та підрядниками.

Постачальники – це юридичні або фізичні особи, що здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, запасних частин, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).

Підрядники – спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно монтажні роботи при спорудженні об”єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Порядок та форми розрахунків між постачальниками та підприємством-покупцем визначаються умовами договорів. Це гарантія та підстава виникнення зобов"зань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин. Обов”язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов”язань обох сторін. Якщо з часом сторони бажають змінити певні початкові умови договору, повинна бути підписана додаткова угода.

Порушення договірних зобов”язань тягне за собою значні економічні наслідки для обох учасників договору.

Документування розрахункових операцій з постачальниками і підрядниками

Розрахунки з постачальниками і підрядниками здійснюються на підставі первинних документів постачальника: накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків, рахунків-фактур, актів виконаних робіт, послу. Перелічені документи є носіями інформації про виникнення зобов”язання перед постачальниками за отримані цінності, роботи, послуги. Важливим документом при здійсненні розрахунків є податкова накладна, яка виписується паралельно до перелічених документів у кожному випадку і є підставою до виникнення податкового зобов”язання у постачальника та податкового кредиту у покупця з податку на додану вартість.

Слід зауважити, що розрахункові документи, які надає підприємство-постачальник підприємству-покупцю на суму оплати повинні бути акцептовані.

Акцепт - надпис уповноваженої особи на рахунку, акті виконаних робіт, наданих послуг, який засвідчує згоду прийняти рахунок до оплати. Після цього покупець надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаних цінностей, отриманих послуг тощо. Таким чином, носіями інформації про придбані товарно-матеріальні цінності, як правило, є два різні документи: банківський документ, що свідчить про оплату та накладна про надходження (одержання) цінностей, робіт, послуг.

Слід відмітити, що не зважаючи на те, що платіжне доручення, чек чи інший розрахунково-платіжний документ хоча і свідчить про оплату за конкретні цінності, в обліку відобразити оприбуткування останніх важко, оскільки банківський документ жодним разом не говорить про фактичне одержання цінностей, аналогічно як накладна про надходження не може свідчити про оплату вартості. У зв”язку з цим накладні та інші первинні документи на оприбуткування цінностей свідчать про виникнення зобов”язання підприємства-покупця перед постачальником, а банківські документи – про погашення заборгованості чи виникнення зобов”язання постачальника перед підприємством-покупцем ( у випадках передоплати).

Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з

постачальниками і підрядниками

Для обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками призначено рах. 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”

По кредиту цього рахунку облічуються суми виникнення зобов”язань, що дорівнюють вартості товарно-матеріальних цінностей, які приймають на баланс, а також робіт, послуг у кореспонденції з рахунками обліку цих цінностей.

По дебету облічуються суми погашення цих зобов”язань ( проплата за одержані цінності, роботи, послуги) або здійснення передоплати ( Рис . 1.1.)

Розрахунки з постачальниками і Підрядниками
Д-т	К-т
а) погашення кредиторської заборгованості; б) здійснення передоплати	Виникнення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Рис.1.1. Схема обліку на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”

Аналітичний облік за рахунком 63 ведеться за кожним постачальником чи підрядником.

Отже, на рахунку 63 обліковують:

• розрахунки за отримані зі сторони активи (основні, оборотні, матеріальні і нематеріальні), за виконані сторонніми суб”єктами і прийняті підприємством роботи, надані такими суб”єктами і спожиті підприємством послуги, включаючи розрахунки за споживання електроенергії, води, газу тощо, а також послуги з доставки або переробки запасів, розрахункові документи, які прийнято до оплати;

• за невідфактуровані поставки (отримані активи, виконані роботи і надані послуги, розрахункові документи на які не надійшли);

• за надані послуги з перевезення, в т.ч. розрахунки за недоборами і переборами тарифу;

• за всі види послуг зв”язку;

• генерального підрядника зі своїми субпідрядниками при виконанні договору будівелльного підряду тощо.

Таким чином, послідовність синтетичного і аналітичного обліку на цьому рахунку така: на основі первинних документів проводяться записи у відомість аналітичного обліку , у якій відкрито аналітичні рахунки в розрізі окремих постачальників та підрядників, вказано суми початкового сальдо по кожному з них. Якщо на протязі звітного періоду (місяця) з одним із постачальників відбулася більше ніж одна операція одержання цінностей чи проплати, то виникає необхідність ці операції узагальнити в окремому документі – Реєстрі розрахунків з постачальниками і підрядниками, підсумкові суми з яких в розрізі кореспондуючих рахунків переносять у відомість. Після такого рознесення у відомості виводиться сальдо на кінець місяця по усіх аналітичних рахунках, після чого підводиться сальдо по рахунку загалом шляхом додавання дебетових залишків та кредитових окремо. Таким чином, сальдо на рахунку 63 може бути розгорнутим, тобто дебетовим і кредитовим одночасно. Це у якійсь мірі суперечить класифікаційній ознаці віднесення рах.63 до пасивних рахунків у 6-му класі Плану рахунків, проте, логічно, що за результатами розрахунків з постачальниками останні можуть бути винні підприємцю-покупцю.

Розглянемо послідовність обліку на рах.63 схематично (Рис.1.2. )