Групи основних засобів
Ознаки
Основні засоби промисловості, сільського господарства, транспорту тощо
За галузевою ознакою
За характером участі в процесі виробництва
Виробничі та невиробничі
Земельні ділянки, будівлі та споруди;.машини і обладнання; транспортні засоби; інструменти; робоча та продуктивна худоба; багаторічні насадження; інші.
За видами
Власні та орендовані
За належністю
Ті, що знаходяться в експлуатації (діючі); в реконструкції; в запасі (резерві); на консервації
За ознакою використання
Рис. 4.1. Класифікація основних засобів
Відмітимо, що з метою обліку основні засоби згруповано у такі групи (Рис.4.2).
Необоротні матеріальні активи (основні засоби)
Інвестиційна нерухомість
Земельні ділянки
Капітальні витрати на поліпшення земель
Будинки і споруди
Машини і обладнання
Транспортні засоби
Інструменти,прилади,інвентар
Тварини
Багаторічні насадження
Інші основні засоби
Основні засоби
Бібліотечні фонди
Малоцінні необоротні матеріальні активи
Тимчасові (не титульні) споруди
Природні ресурси
Інвентарна тара
Предмети прокату
Інші необоротні матеріальні вктиви
Інші необоротні матеріальні активи
Капітальне будівництво
Придбання (виготовлення) необоротних активів
Капітальні інвестиції
Довгострокові біологічні активи рослинництва
Довгострокові біологічні активи тваринництва
Довгострокові біологічні активи
Рис.4.2. Групи необоротних матеріальних активів
Відповідно до ст.145 Податкового кодексу «Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів основні засоби згруповано у 16 груп з метою нарахування амортизації.
Слід відмітити, що у зв»язку з глобалізаційними процесами в економіці, а відповідно і у обліковій системі, аналітика основних засобів поширюється. Так, віднедавна в обліку виокремлено такі об»єкти основних засобів, як: довгострокові біологічні активи, інвестиційна нерухомість, необоротні активи та групи вибуття.
Довгострокові біологічні активи. Згідно п. 4 П(С)БО 30 «Біологічні активи» - це усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами. Більш детальне визначення надає Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку. Згідно останньої до довгострокових біологічних активів належать біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи або в інший спосіб приносити економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців (або операційний цикл, якщо він більше 12 місяців), та біологічні активи, що створюються протягом періоду, більшого ніж один рік, за винятком тварин на вирощуванні і відгодівлі. За видом господарської діяльності біологічні активи поділяються на сільськогосподарські та інші біологічні активи, непов’язані з сільськогосподарською діяльністю.
Інвестиційна нерухомість. Згідно з П(с)БО 32 "Інвестиційна нерухомість"- це власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.
Відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, інвестиційна нерухомість - це нерухомість (земля чи будівля або частина будівлі, або їх поєднання), утримувана (власником або лізингоодержувачем за договором про фінансовий лізинг [оренду]) з метою отримання лізингових (орендних) платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей.
Необоротні активи та групи вибуття. Відповідно до П(с)БО 27 «Необоротні активи та групи вибуття» - це- сукупність активів, які плануються до продажу або відчуження в інший спосіб однією операцією, та зобов'язання, які прямо пов'язані з такими активами, що будуть передані (погашені) в результаті такої операції. П(с)БО передбачає виділення в окрему групу тих довгострокових активів, балансову вартість яких буде відшкодовано, як правило, шляхом продажу, а не шляхом подальшої експлуатації. Чинним Планом рахунків для обліку цих об'єктів призначено субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» до рахунку 28 «Товари».
Суттєве значення в обліку основних засобів має їх оцінка. Оцінка основних засобів підприємства - це грошове вираження їх вартості. Така оцінка необхідна для того, щоб правильно визначити загальний обсяг основних засобів, їх динаміку і структуру, розрахувати економічні показники господарської діяльності підприємства за певний період. У цьому зв'язку оцінка проводиться з метою узагальнення в обліку інформації про основні засоби, встановлення ступеня зносу, планування витрат на оновлення, модернізацію та ремонт. З огляду на тривале функціонування та поступове спрацювання засобів праці, постійну зміну умов їх відтворення існує кілька видів оцінки основних фондів.
Щодо визначення вартості основних засобів, то П(с)БО 7»Основні засоби» регламентує види оцінок основних засобів:
первісна вартість;
ліквідаційна вартість;
вартість, що амортизується;
переоцінена вартість.
Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених ( переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
П(с)БО 7 подає конкретний перелік статей витрат, що входять до первісної вартості об”єкта основних засобів, а саме:
суми, що сплачують постачальникам та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв”язку з придбанням (отриманням) прав на об”єкт основних засобів;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв”язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
витрати з відшкодування ризиків доставки основних засобів;
витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;
інші витрати, безпосередньо пов”язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Таким чином, собівартість основних засобів та інших необоротних активів визначається в момент їх придбання або спорудження (виготовлення) залежно від способу розрахунків за них за однією з двох оцінок:
сумою сплачених грошових коштів;
справедливою вартістю переданих активів.
Варіант формування первісної вартості основних засобів залежно від способів їх отримання та оприбуткування на баланс підприємства наведено на рисунку 4.3.