1.За призначенням:

• Засоби для обороту;

• Засоби для спеціального призначення

2. За місцем зберігання:

• Грошові кошти в банку;

• Грошові кошти в касі;

• Грошові кошти у підзвітних осіб;

• Грошові кошти у контрагентів (аванси видані);

• Грошові кошти, вкладені у цінні папери.

Значними у структурі грошового обороту є розрахункові відносини, що виникають між їх учасниками з приводу передачі (перерахування) певних грошових сум. Визначення термінів "безготівкові розрахунки" та "готівкові розрахунки" дають нормативно-правові акти Національного банку України.

Так, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, установлено, що "безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді". Слід звернути увагу на те, що в Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, так трактується термін "готівкові розрахунки": це "платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна".

Розрахункові відносини охоплюють дві сфери грошового обороту: готівкову і сферу безготівкових розрахунків. Підтвердженням цієї позиції може бути конструкція розрахункових правовідносин, наведена у п. 2.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637: "Підприємства(підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів". Отже, розглядаючи розрахункові правовідносини, варто підкреслити, що ці правовідносини виникають не тільки при здійсненні безготівкових розрахунків. Визначальним моментом для констатації розрахункових правовідносин є наявність зв’язку між його суб’єктами - платником і одержувачем із приводу перерахування визначеної грошової суми. Наявність у суб’єктному складі’ цих правовідносин установи банку варто розглядати як специфічну і конститутивну ознаки системи безготівкових розрахунків, як підсистеми розрахункових правовідносин.

Важливим елементом побудови обліку коштів є система рахунків, що задіяні у процесі їх кругообігу. Чітка побудова обліку грошових коштів дає можливість забезпечити як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів інформацією про їх наявність, цільове використання та контроль за їх зберіганням.

Грошові кошти є найліквіднішою частиною активів підприємства, яка використовується для сплати боргів та закупівлі інших нових активів. Згідно перелічених у п.1 нормативних інструментів готівка має зберігатися на поточному рахунку, інших рахунках в банку, у касі підприємства як в національній, так і в іноземній валюті.

Таким чином, у фінансовому обліку призначно окремі рахунки для обліку коштів. Слід зауважити, що в основі класифікації бухгалтерських рахунків обліку коштів лежить класифікація самих коштів (Рис.1.2. )