Основні терміни та визначення

Активні рахунки - рахунки, кожен з яких призначений для обліку руху окремого виду господарських засобів.

Активно- пасивні рахунки – рахунки, призначені для обліку таких розрахунків підприємства з іншими підприємствами та організаціями, характер яких може змінюватися: чи підприємство винне іншим організаціям, чи організації винні йому.

Дебет - умовне позначення лівої сторони рахунку, лівий бік таблиці рахунку.В дебеті активних рахунків показують початковий залишок і збільшення засобів. В дебеті пасивних рахунків відображається початковий залишок джерел та їх збільшення.

Дебетувати – робити запис з лівої сторони бухгалтерського рахунку.

Залишок – різниця між підсумковими сумами обох сторін бухгалтерського рахунку. Бухгалтерський рахунок може мати дебетовий чи кредитовий залишок.

Кредит – умовне позначення правої сторони рахунку, правий бік таблиці рахунку. У кредиті пасивних рахунків відображають початковий залишок і збільшення джерел засобів, а в кредиті активних рахунків – зменшення засобів.

Пасивні рахунки – рахунки, кожен з яких призначений для обліку руху окремого джерела господарських засобів.

Рахунок бухгалтерського обліку – спосіб групування здійснюваних господарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою поточного відображення наявності і руху окремих видів майна, джерел його утворення, господарських процесів і результатів діяльності.

Сальдо – залишок на рахунку бухгалтерського обліку господарських засобів або джерела їх формування.

План рахунків – згрупований перелік можливих рахунків, на яких знаходять своє відображення усі господарські операції, активи та пасиви підприємства.

Субрахунки – складові рахунка, які деталізують однорідні підгрупи об”єкта, що облічується на синтетичному рахунку

Питання для самоконтролю:

1. Поясніть будову бухгалтерського рахунка.

2. Дайте характеристику активних рахунків та методики визначення залишку на них.

3. Дайте характеристику пасивних рахунків та методики визначення залишку на них.

4. Обгрунтуйте суть активно-пасивних бухгалтерських рахунків.

5. Що таке кореспонденція бухгалтерських рахунків?

6. Поясніть структуру та взаємообумовленість Плану бухгалтерських рахунків із балансом.

7. Обгрунтуйте суть синтетичних та аналітичних рахунків.

Розділ 4. Документування господарських операцій

4.1. Види та форми бухгалтерських документів

4.2. Форми ведення бухгалтерського обліку

4.1. Види та форми бухгалтерських документів

Як уже зазначалося, проведення в обліку господарських операцій, фактів можливе лише при наявності відповідно складених первинних документів. Бухгалтерські документи – письмові підтвердження (доказ, свідоцтво) певної форми та змісту про факт здійснення того чи іншого господарського факту (процесу, операції).

У бухгалтерських документах зазначаються всі відомості, необхідні для економічної та юридичної характеристики зафіксованих на них господарських фактів – явищ або процесів, та наступних бухгалтерських процедур: реєстрації, узагальнення, класифікації, систематизації, контролю і аналізу. Жоден господарський факт не може бути відображений в бухгалтерському обліку без належного його оформлення відповідними документами.

В бухгалтерському обліку розрізняють первинні та звідені документи.

Первинний документ – документ, складений у процесі здійснення окремої господарської операції або відразу після її завершення.

Зведений документ – документ, складений на підставі декількох первинних документів для отримання узагальнених даних.

Первинні документи повинні містити такі обов”язкові реквізити: назва документа, дата і місце складання; зміст господарської операції; вимірники господарської операції ( у натуральному та вартісному виразі), посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особисті підписи або інші знаки, що одночасно ідентифікують особу, яка здійснила господарську операцію.

Первинні документи, як правило, складаються на бланках типових форм, затверджених Держкомстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов»язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

За способом використання первинні документи поділяються на разові та накопичувальні.

Разові документи використовуються лише для одноразового оформлення і відображення операцій.

Накопичувальні документи використовуються для багаторазового оформлення і реєстрації операцій протягом визначеного терміну (тижня, декади, місяця). Наприклад, лімітно-забірна карта, за допомогою якої оформляється відпуск матеріалів на виробництво. Такі документи скорочують кількість первиних документів.

Відповідальність за своєчасне та якісне складання документів, передачу їх у встановлені строки для відображення в бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Необхідна для відображення в бухгалтерському обліку інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, нагромаджується та систематизується в облікових реєстрах. Отже, зведені бухгалтерські документи – облікові реєстри – документи у вигляді спеціальної таблиці, призначені для відображення документально оформлених господарських операцій в системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації.

Іншими словами – це носії спеціального формату у вигляді відомостей, журналів, книг, призначених для хронологічного, ситемного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Перенесення інформації з первинних документів до облікових реєстрів має здійснюватися в міру їх надходження до місця обробки ( в бухгалтерію). Господарські операції повинні бути відображені в облікових реєстрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені.

Отже, опрацювання в обліку господарських операцій починається із складання відповідних первинних документів, які в подальшому реєструються, групуються у облікових реєстрах, в результаті чого наприкінці місяця підводяться підсумки по усіх ділянках (бухгалтерських рахунках). І тут важливим моментом є чітке дотримання строків та порядку складання таких документів. У зв»язку з цим на підприємстві необхідно розробити графік документообороту, згідно якого впорядковується рух бухгалтерських документів від одного виконавця до іншого.