- •Методичні матеріали
- •Для студентів стоматологічного факультету модуль 2
- •Під редакцією
- •Івано-Франківськ – 2012
- •Анатомія людини (нормативна дисципліна)
- •Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (опп):
- •«Спланхнологія. Центральна нервова система і органи чуття».
- •Аудиторна робота – 78,65 % срс – 21,35% Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль
- •Види індивідуальної роботи студентів, її контроль та оцінювання
- •Тематичний план лекцій з анатомії людини
- •Тематичний план практичних занять
- •Засоби проведення поточного контролю знань студентів.
- •Оцінювання засвоєння модулів Рейтингова система балів, що присвоюються студентам
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам при вивченні модуля 2
- •Засоби проведення підсумкового контролю знань.
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи
- •Заняття 2
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи
- •1. Яким номером на малюнку позначено корінь зуба (radix dentis)?
- •Завдання самостійної позааудиторної роботи
- •Яка поверхня в зуба?
- •Яка поверхня зуба?
- •Яка поверхня зуба?
- •Яка поверхня зуба?
- •Яка поверхня зуба?
- •Завдання самостійної позааудиторної роботи
- •Завдання самостійної позааудиторної роботи
- •Яка поверхня зуба?
- •Завдання самостійної позааудиторної роботи
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •1. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:1.
- •1. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •А)показати промежину; б) показати сіднично-прямокишкову ямку;
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Задній ріг (сornu posterius).
- •10.Вставний (асоціативний) нейрон.
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •12. Під’язиковий нерв (nervus hypoglossus).
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •9. Присереднє присінкове ядро (Швальбе) (nucleus vestibularis medialis).
- •12. Заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis n. Vagi).
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Через пахіонові грануляції в венозну систему
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
1. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.
2.Вивчіть:
топографію та функцію низхідних провідних шляхів, які починаються від кори півкуль головного мозку;
топографію та функцію низхідних провідних шляхів, які починаються від підкіркових центрів;
топографію та функцію низхідних провідних шляхів, які починаються від структур середнього мозку;
топографію та функцію низхідних провідних шляхів, які починаються від структур заднього мозку.
3.Дайте відповідь на контрольні питання.
Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи
Схематичне зображення провідних шляхів спинного мозку.
I. Задній канатик (funiculus posterior).
II. Бічний канатик (funiculus lateralis).
III. Передній канатик (funiculus anterior).
1. Тонкий пучок (Голля) (fasciculus gracilis (Golli).
2. Клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus (Burdach).
3. Задній власний пучок (fasciculus proprius posterior).
4. Задній спинно-мозочковий шлях (Флексига) (tractus spinocerebellaris posterior (Flechsig).
5. Передній спинно-мозочковий шлях (Говерса) (tractus spinocerebellaris anterior (Gowers).
6. Оливо-спинномозковий шлях (tractus olivospinalis).
7. Латеральний кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis lateralis).
8. Червоноядерно-спинномозковий шлях (Монаків) ( tractus rubrospinalis (Monakov).
9. Латеральний спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus lateralis).
10. Спинномозово-покрівельний шлях (tractus spinotectalis).
11. Бічний власний пучок (fasciculus proprius lateralis).
12. Медіальний поздовжній пучок (fasciculus longitudinalis medialis).
13. Покрівельно-спинномозковий шлях (tractus tectospinalis).
14. Передній кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis anterior).
15. Сітково-спинномозковий шлях (tractus reticulospinalis).
16. Передній спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior).
17. Передній власний пучок (fasciculus proprius anterius).
18. Присінково-спинномозковий шлях (tractus vestibulospinalis).
Контрольні питання:
Пірамідна система, формування та регуляція довільних рухів.
Кірково-ядерний шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення, розлади рухів при його ушкодженні.
Кірково-спинномозковий шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення, розлади рухів при його ушкодженні.
Екстрапірамідна система, склад, формування та регуляція тонусу скелетних м‘язів та мимовільних рухів.
Внутрішньосистемні екстрапірамідні провідні шляхи, сочевицеподібна петля.
Червоно ядерно-спинномозковий (Монаків) шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення, розлади рухів при його ушкодженні.
Покришково-спинномозковий шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.
Присінково-спинномозковий та присінково-мозочковий провідні шляхи, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.
Оливо-спинномозковий та оливо-мозочковий провідні шляхи, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.
Мозочкові-покришковий та мозочкові-таламічний провідні шляхи, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.
Центральний покришковий шлях: стріо-палідо-оліварний, покришково-оліварний та червоноядерно-оліварний провідні шляхи, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.
Медіальний повздовжній пучок, власні ядра, частини, хід, топографія, значення.
Дорзальний повздовжній пучок, частини, хід, топографія, значення.
Кірково-мозочкові шляхи: кірково-мостові та мосто-мозочкові провідні шляхи, частини, хід, топографія.
Шляхи, які проходять в передньому канатику спинного мозку.
Шляхи, які проходять в боковому канатику спинного мозку.
Шляхи, які проходять в задньому канатику спинного мозку.
Обсяг самостійної роботи на занятті
Студенти самостійно працюють з трупом. Самостійно вивчають і демонструють утворення мозку. Викладач консультує студентів по темі заняття. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.
Тести для самоконтролю знань.
1. Якими номерами на малюнку позначені fibrae occipitotemporopontinae et fibrae pontocerebellaris? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A 1 і 6
B 2 і 6
C 9 і 6
D 1 і 8
E 1 і 7
2. Якими номерами на малюнку позначеніnucleus faciculi longitudinalis medialis (ядро Даркшевича) et nuclei vestibulares? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A 5 і 7
B 2 і 4
C 2 і 5
D 2 і 7
E 4 і 7
3. Якими номерами на малюнку позначені nucleus motorius nervi trigemini et nucleus nervi vagi, які входять до fasciculi longitudinalis dorsalis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A 2 і 6
B 1 і 5
C 4 і 5
D 2 і 5
E 2 і 4
4. Якими номерами на малюнку позначені nucleus salivatorius superior et nucleus dorsalis nervi vagi, які входять до складу fasciculi longitudinalis dorsalis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A 1 і 6
B 1 і 2
C 1 і 3
D 5 і 6
E 4 і 6
5. Якими номерами на малюнку позначені fibrae pallidoolivares et fibrae reticuloolivares, які входять до складу tractus tegmentalis centralis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A 5 і 2
B 8 і 5
C 8 і 6
D 6 і 2
E 8 і 2
6. Якими номерами на малюнку позначені fibrae nigropallidales et fasciculus pallidotegmentalis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A 7 і 8
B 11 і 13
C 9 і 14
D 9 і 12
E 11 і 14
7. Якими номерами на малюнку позначені tractus tectospinalis et tractus spinotectalis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A9 і 11
B 11 і 9
C 9 і 12
D 9 і 4
E 4 і 12
8. Якими номерами на малюнку позначені tractus corticospinalis et tractus corticonuclearis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A 3 і 4
B 1 і 2
C 2 і 3
D 4 і 5
E 5 і 8
9. Якими номерами на малюнку позначені fasciculus gracilis et fasciculus cuneatus? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A 4 і 2
B 43 і 45
C 3 і 5
D 35 і 33
E 40 і 41
10. Якими номерами на малюнку позначені tractus spinocerebellaris anterior et tractus spinocerebellaris posterior? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A 42 і 47
B 43 і 45
C 4 і 2
D 41 і 40
E 35 і 33
Розв'яжіть ситуаційні задачі:
1. Внаслідок геморагічного інсульту (крововилив у головний мозок) у хворого відсутні вольові рухи голови. За допомогою ЯМР встановлено, що гематома локалізована в нижню третину gyrus precentralis. Який провідний шлях ушкоджено?
A Tractus corticopontinus
B Tractus corticothalamicus
C Tractus corticospinalis
D Tractus corticonuclearis
E Tractus frontopontinus
2. У хворого діагностовано центральний параліч. Виникла геміплегія (параліч м’язів кінцівок на протилежному боці), але, при цьому, іннервація м’язів тулуба, діафрагми і промежини не постраждала. Чим це можна пояснити? Виберіть найбільш правильну і найбільш повну відповідь.
A Тим, що до бічної групи мотонейронів спинного мозку підходять тільки перехрещені волокна від gyrus precentralis , а до присередньої групи мотонейронів і центральних ядер підходять як перехрещені, так і не перехрещені волокна від gyrus precentralis
B Тим, що до присередньої групи мотонейронів і центральних ядер підходять тільки перехрещені волокна від gyrus precentralis, а до до бічної групи мотонейронів спинного мозку підходять як перехрещені, так і не перехрещені волокна від gyrus precentralis
C Тим, що до бічної групи мотонейронів спинного мозку відсутня імпульсація від нейронів нижньої третини gyrus precentralis
D Тим, що до присередньої групи мотонейронів і центральних ядер відсутня імпульсація від нейронів нижньої третини gyrus precentralis
E Тим, що як до бічної групи мотонейронів спинного мозку, так і до присередньої групи мотонейронів відсутня імпульсація від нейронів нижньої третини gyrus precentralis
3. Невропатолог, оглядаючи хворого, виявив у нього порушення співдружності та узгодженості в рухах обох очних яблук при розгляданні предмета зблизька, відхилення їх в той чи інший бік, а також повороті голови. Який провідний шлях уражений?
A Tractus tegmentalis centralis
B Fasciculus longitudinalis posterior
C Tractus interstitiospinalis
D Fasciculus longitudinalis medialis
E Tractus tectospinalis
4. Невропатолог, оглядаючи хворого, виявив у нього порушення автоматичних рухів, які забезпечують ротацію тіла навколо довгої осі, та випрямлення верхньої частини тіла і голови. Який провідний шлях уражений?
A Fasciculus longitudinalis posterior
B Fasciculus longitudinalis medialis
C Tractus interstitiospinalis
D Tractus tegmentalis centralis
E Tractus tectospinalis
5. Невропатолог, збираючи анамнез у хворого, виявив у нього порушення у формуванні сторожового рефлексу на зорові та слухові подразнення (безумовнорефлекторної рухової реакції на раптово виниклий предмет перед очима, спалах, різкий звук, яка проявляється відхиленням голови та тулуба, або відскакуванням убік). Який провідний шлях уражений?
A Fasciculus longitudinalis medialis
B Tractus tegmentalis centralis
C Fasciculus longitudinalis posterior
D Tractus tectospinalis
E Tractus interstitiospinalis
6. Невропатолог, оглядаючи хворого, виявив у нього порушення рівноваги при вертикальному положенні тіла і його рухах. Після обстеження головного мозку хворого за допомогою ЯМР виникла підозра на те, що ураженими є присінково-мозочкові модулюючі пучки зворотнього зв’язку archicerebellum (vestibulocerebellum). З яких пучків складаються ці зв’язки? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A Tractus rubroolivarius, tractus olivocerebellaris
B Fibrae vestibulocerebellaris, tractus dentorubralis
C Tractus olivocerebellaris, fasciculus fastigiovestbularis
D Fibrae vestibulocerebellaris, tractus rubroolivarius
E Fibrae vestibulocerebellaris, fasciculus fastigiovestbularis
7. Невропатолог виявив у хворого порушення тонусу м’язів при стоянні і рухах, втрату антигравітаційної функції, розкоординованість у роботі м’язів синергістів і антагоністів. Після обстеження головного мозку хворого за допомогою ЯМР виникла підозра на те, що ураженим є нейронний трикутник зворотнього зв’язку Гюлейна-Молларета. З яких шляхів складається цей трикутник? Вкажіть найбільш правильну відповідь.
A Tractus rubroolivarius, tractus olivocerebellaris, tractus dentorubralis
B Tractus rubroolivarius, fibrae vestibulocerebellaris, , tractus dentorubralis
C Tractus rubroolivarius, tractus olivocerebellaris, fasciculus fastigiovestbularis
D Tractus olivocerebellaris, fasciculus longitudinalis medialis
E Fibrae vestibulocerebellaris, fasciculus fastigiovestbularis, tractus vestibulospinalis
8. Внаслідок геморагічного інсульту (крововилив у головний мозок) у хворого виникла геміплегія (параліч м’язів кінцівок на протилежному боці від уражених нейронів). За допомогою ЯМР встановлено, що гематома локалізована у верхню та середню третину gyrus precentralis. Як називається такий параліч і які ознаки йому найбільш характерні? Вкажіть найбільш правильну відповідь
A Центральний спастичний параліч, для якого характерним є: гіпертонія (підвищення м’язового тонусу); гіперрефлексія (підвищення всіх сухожилкових рефлексів); поява патологічних рефлексів типу Бабінського
B Периферійний в’ялий параліч, для якого характерним є: атонія (зниження м’язового тонусу); арефлексія (відсутність рефлексів); атрофія (зменшення об’єму м’язів із втратою їх життєдіяльності)
C Центральний спастичний параліч, для якого характерним є: атонія; арефлексія; атрофія
D Периферійний в’ялий параліч, для якого характерним є: гіпертонія; гіперрефлексія; поява патологічних рефлексів типу Бабінського
E Периферійний в’ялий параліч, для якого характерним є: атонія; арефлексія; поява патологічних рефлексів типу Бабінського
9. За допомогою ЯМР у хворого у хребтовому каналі виявлена обширна пухлина, яка зруйнувала бічну групу мотонейронів L2-S3 сегментів спинного мозку (до яких відносяться nuclei antero-, postero- et retroposterolateralis). Який параліч розвинувся у хворого? Вкажіть найбільш правильну відповідь
A Периферійний в’ялий параліч верхньої кінцівки на протилежному боці від ураження
B Периферійний в’ялий параліч верхньої кінцівки на боці ураження
C Периферійний в’ялий параліч нижньої кінцівки на протилежному боці від ураження
D Периферійний в’ялий параліч нижньої кінцівки на боці ураження
E Периферійний в’ялий параліч м’язів тазу, тазової та сечостатевої діафрагм
10. У хворого пухлиною пошкоджено піраміди довгастого мозку. У якому з провідних шляхів порушиться проведення нервових імпульсів?
ATr. corticospinalis
B Tr. corticonuclearis
C Tr. corticopontinus
D Tr. dentatorubralis
E Tr. spinocerebellaris
ЗАНЯТТЯ № 33
ТЕМА: Характеристика органів чуття. Будова очного яблука. Додаткові органи ока. Провідний шлях зору та зінично-акомодаційного рефлексу.
Актуальність теми: Знання анатомії органа зору дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.
Навчальні цілі заняття:
ЗНАТИ:
загальну характеристика органів чуттів;
орган зору, його складові частини;
анатомічну будову очного яблука;
будову волокнистої, судинної оболонок очного яблука, складові частини
пошарову будову сітківки;
будову кришталика, склистого тіла, камер ока;
циркуляцію водянистої вологи очного яблука;
будову верхньої та нижньої повік, їх значення;
анатомічну будову кон’юктиви, її частини, склепіння;
будову та топографію сльозової залози, шляхи відтоку сльози;
будову зовнішніх (поперечнопосмугованих) м’язів очного яблука, початок, прикріплення, функцію;
окістя, жирове тіло очної ямки, піхву очного яблука (Тенона);
розвиток очного яблука.
ВМІТИ:
показати оболонки очного яблука;
показати хрусталик, склисте тіло;
показати камери очного яблука;
показати зовнішні м’язи очного яблука;
показати брови, верхню та нижню повіки;
показати структури сльозового апарату;
показати кон’юктиву.
