Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1.Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.

2.Вивчіть:

1. анатомічну будову гіпоталамуса;

2. анатомічну будову гіпоталамо-гіпофізарної системи;

3. анатомічну будову третього шлуночка;

4. сполучення третього шлуночка.

3.Дайте відповідь на контрольні питання.

Контрольні питання:

1. Топографічні частини гіпоталамуса, їх склад і будова.

2. Топографічний розподіл ядер гіпоталамуса.

3. Нейросекреція, види нейросекретів, шляхи їх надходження до гіпофіза.

4. Анатомічна та внутрішня будова гіпофіза.

5. Розвиток гіпофіза.

6. Зв’язок між гіпоталамусом і гіпофізом, характеристика гіпоталамо-аденогіпофізарної та гіпоталамо-нейрогіпофізарної систем.

7. Гормони аденогіпофіза, їх значення.

8. Стінки ІІІ шлуночка.

9. Сполучення ІІІ шлуночка.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупом.. Самостійно вивчають і демонструють утворення мозку. Викладач консультує студентів по темі заняття. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення нейросекреторних ядер гіпоталамуса.

I. Передня гіпоталамічна ділянка (regio hypothalamica anterior):

1) надзорове ядро (nucleus supraopticus);

2) пришлункове ядро (nucleus paraventricularis)

II. Проміжна гіпоталамічна ділянка (regio hypothalamica intermedia):

3) дорсоприсереднє ядро гіпоталамуса ( nucleus dorsomedialis hypothalami);

4) вентроприсереднє ядро гіпоталамуса (nucleus ventromedialis hypothalami);

5) ядро сірого горба (nucleus cinereum);

6) дугоподібне ядро (nucleus arcuatus);

7) лійкове ядро (nucleus infundibularis).

III. Задня гіпоталамічна ділянка (regio hypothalamica posterior):

8) присереднє і бічне сосочкові ядра (nucleus corporis mamillaris mediales et lateralis);

9) заднє ядро (nucleus posterior);

10) підталамічне (Люїсове) тіло (corpus subthalamicus Luysi);

1. нейрогіпофіз (neurohypophysis);

2. аденогіпофіз (adenohypophisis).

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером позначено гіпоталамус?

1. 11

2. 12

3. 21

4. 12

5. 28

2. Яким номером позначено лійку?

1. 34

2. 33

3. 35

4. 30

5. 9

3. Яким номером позначено надзорове ядро?

1. 17

2. 18

3. 15

4. 11

5. 4

4. Яким номером позначено пришлуночкове ядро?

1. 4

2. 5

3. 3

4. 6

5. 2

5. Яким номером позначено гіпоталамічна борозна?

1. 7

2. 8

3. 5

4. 6

5. 1

6. Яким номером позначено гіпофіз?

1. 14

2. 16

3. 9.

4. 10

5. 11

7. Яким номером позначено дугоподібне ядро?

1. 15

2. 17

3. 18

4. 11

5. 10

8. Яким номером позначено зорове перехрестя?

1. 16

2. 11

3. 14

4. 9

5. 10

9. Яким номером позначено шишкоподібну залозу?

1. 22

2. 23

3. 28

4. 27

5. 6

10. Яким номером позначено шишкоподібний закуток?

1. 8

2. 31

3. 27

4. 28

5. 29

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Внаслідок росту пухлини у порожнині ІІІ шлуночка головного мозку у пацієнта спостерігаються вегетативні розлади у вигляді порушення сну, терморегуляції, усіх видів обміну, нецукровий діабет. Подразнення ядер якої ділянки головного мозку викликало ці симптоми?

1. Гіпоталамуса

2. Ніжок мозку

3. Покришки середнього мозку

4. Моста

5. Довгастого мозку

2. Хворий страждає на нецукровий діабет, обумовлений зниженням рівня антидіуретичного гормону (вазопресину). Гіпофункція якого з ядер гіпоталамуса сприяє цьому ?

1. Nucleus supraopticus

2. Nucleus dorsomedialis

3. Nucleus ventromedialis

4. Nuclei tuberales

5. Nucleus arcuatus

3. На якій поверхні мозку знаходиться гіпоталамус?

1. Вентральній

2. Медіальній

3. Верхній

4. Дорзальній

5. Латеральній

4. Яка функція соскоподібних тіл?

1. Підкіркові нюхові центри

2. Підкіркові центри зору

3. Підкіркові центри слуху

4. Підкіркові центри чутливості

5. Підкіркові центри смаку

5. Що є порожниною проміжного мозку?

1. III шлуночок

2. Бічні шлуночки

3. Водопровід

4. IV шлуночок

5. Центральний канал

6. У якому утворенні черепа міститься гіпофіз?

1. У турецькому сідлі

2. В орбіті

3. В зоровому каналі

4. В лицевому каналі

5. В яремній ямці

7. З яких долей складаєься гіпофіз?

1. Передньої і задної

2. Пердньої, задньої і проміжної

3. Правої і лівої

4. Верхньої і нижньої

5. Передньої верхньої і задньо-нижньої

8. Якою долею гіпофіза виробляється соматотропний гормон?

1. Передньою

2. Задньою

3. Латеральною

4. Медіальною

5. Проміжною

9. Які ядра має передня ділянка гіпоталамуса?

1. Надоптичне і паравентрикулярне

2. Підталамічне і заднє

3. Дорзомедіальне і вентромедіальне

4. Сірого горба і лійки

5. Надоптичне і підталамічне

10. Як сполучається III шлуночок з бічними шлуночками?

1. Через міжшлуночкові отвори

2. Через водопровід

3. Через підпавутинний простір

4. Через IV шлуночок

5. Через центральний канал

ЗАНЯТТЯ 27

ТЕМА: Кінцевий мозок. Борозни і звивини верхньобічної поверхні півкуль великого мозку. Ядра аналізаторів верхньобічної поверхні півкуль. Острівець.

Актуальність теми: Знання анатомії ЦНС дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

1. розвиток кінцевого

2. склад кінцевого мозку;

3. поверхні і частки півкуль головного мозку, межі між ними;

4. борозни і звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

5. складові частини аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного аналізаторів;

6. кіркові центри аналізаторів (аналізатори у вузькому розумінні слова), вчення І.П.Павлова про динамічну локалізацію функцій в корі головного мозку;

7. кіркові центри рухових та чутливих мозку;

8. кіркові центри аналізаторів ІІ сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку;

9. будову і топографію острівця.

ВМІТИ:

1. показати на вологому препараті півкулі головного мозку та їх частки;

2. показати на таблиці та вологих препаратах борозни та звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

3. на схемах-кліше вписати латинські назви борозен та звивин верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

4. поверхні півкуль головного мозку та локалізацію кіркових центрів аналізаторів І і ІІ сигнальних систем;

5. намалювати схему розташування аналізаторів І і ІІ сигнальної систем на верхньобічній поверхні півкулі головного мозку.