Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lukashova_I.O._,_Golovashchenko_O.M.,_Naumchuk_...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.14 Mб
Скачать

3. Порівняльна характеристика управлінського й фінансового обліку

Взаємозв'язок управлінського і фінансового обліку досягається на основі наступності і комплексного використання первинної інформації, єдності норм і нормативів, а також єдності нормативно-довідкової інформації в цілому, доповнення інформації одного виду обліку даними іншого, однократної фіксації усієї вихідної перемінної інформації в первинному обліку.

Якщо розглядати методологічні основи взаємозв'язку фінансового й управлінського обліку на прикладі конкретного підприємства, то можна виділити між ними багато спільного. Насамперед, спільними можуть бути об'єкти обліку: засоби і предмети праці: їхній стан і використання; трудові ресурси: чисельність працівників, відпрацьований час; собівартість виробленої продукції: оцінка, результат і т.д. Спільними можуть бути й елементи методів, використовуваних в обліку: документація, інвентаризація, оцінка і калькуляція, угруповання об'єктів обліку, звітність тощо. Однак, незважаючи на зазначені подібності, управлінський і фінансовий облік, безумовно, мають і розходження, основний перелік яких представлений в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Відмінні ознаки управлінського й фінансового обліку

Область порівняння

Управлінський облік

Фінансовий облік

1

2

3

1. Обов'язковість ведення

за рішенням адміністрації

обов'язковий за законодавством

2. Мета ведення обліку

забезпечення інформацією внутрішніх користувачів для

складання фінансової звітності для зовнішніх користувачів інформації

Продовження таблиці 1.3

1

2

3

планування, управління й контролю суб'єкта діяльності

3. Ступінь регламентації

не містить обов'язкових норм і обмежень, надається воля вибору

обов'язкове проходження чинним законам, положенням, загальноприйнятим принципам ведення обліку

4. Принципи обліку

корисність інформації для ухвалення рішення безвідносно до норм і юридичних вимог

загальноприйняті стандартизовані принципи обліку

5. Основні положення й правила

може відповідати будь-яким внутрішнім правилам залежно від їхньої корисності для планування, управління й контролю

ведеться відповідно до норм і правил фінансового обліку. У користувачів повинна бути впевненість у правильному розумінні даних фінансового обліку

6. Базисна структура

різна залежно від мети використання інформації. Структура інформації залежить від запитів користувачів. Немає базисної рівності.

будується на основному балансовому рівнянні: Активи = Власний капітал (капітал засновників) + Зобов'язання

7. Облікові рахунки

не обмежений подвійним записом, може використатися будь-яка інша система, що зручна для керівників

будується на основі системи подвійного запису

8. Користувачі інформації

різні рівні управління (тільки внутрішні користувачі). Внутрішні користувачі: менеджери організації, співробітники, що допомагають їм у зборі й аналізі інформації

група осіб, що входять або не входять до складу господарської одиниці. Зовнішні користувачі: акціонери, кредитори, державні податкові органи й т.д.

9. Основні угруповання витрат

витрати групуються за статтями калькуляції

витрати групуються за економічними елементами

10. Основні об'єкти обліку (аналізу)

центри відповідальності (структурні підрозділи)

підприємство в цілому

11. Ступінь точності інформації

безліч приблизних оцінок. Можуть використовуватися наближення й зразкові оцінки заради оперативності

високий ступінь точності. Невелика кількість приблизних оцінок

12. Ступінь надійності інформації

частіше використовуються суб'єктивні оцінки майбутніх подій, які залежать від цілей управління

обов'язково потрібна об'єктивність — інформація піддається перевірці, аудиторському контролю

13. Масштаби інформації, об'єкт звітності

центри відповідальності, підрозділи, відособлені за окремими виробництвами, видами діяльності, продуктами, зонами збуту

підприємство в цілому. У фінансових звітах організація – єдине ціле; у великих організаціях – виторг і дохід відображають за сегментами.