Завдання 13 Умова завдання:

Показники

Обслуговуючи підрозділи

Ремонтний цех

Енергоцех

Накладні витрати, грн.

370400

180000

Розподіл послуг обслуговуючих підрозділів наданих:

• ремонтному цеху

• енергоцеху

• основному цеху № 1

• основному цеху № 2

Х

20 %

40 %

40 %

10 %

х

30 %

60 %

1. Калькулювання – це:

а) процес визначення загальної суми виробничих витрат;

б) процес визначення собівартості певного об'єкта витрат;

в) процес визначення ціни певного об'єкта витрат.

2. Калькулювання собівартості за повними витратами – це:

а) визначення виробничої собівартості продукції;

б) визначення повної собівартості продукції;

в) визначення витрат виробничого підрозділу за кожним видом продукції.

3. За оперативністю обліку витрат розрізняють методи калькулювання:

а) за повними та змінними витратами;

б) за фактичними та нормативними витратами;

в) попроцесний та позамовний.

4. За об'єктом витрат виділяють методи калькулювання:

а) за повними та змінними витратами;

б) за фактичними та нормативними витратами;

в) попроцесний та позамовний.

5. При системі обліку і калькулювання за повними витратами постійні розподілені витрати включаються до:

а) собівартості готової продукції;

б) собівартості реалізованої готової продукції;

в) витрат періоду.

6. При системі обліку і калькулювання за повними витратами постійні нерозподілені витрати включаються до:

а) собівартості готової продукції;

б) собівартості реалізованої готової продукції;

в) витрат періоду.

7. При системі обліку і калькулювання за повними витратами постійні адміністративні витрати включаються до:

а) собівартості готової продукції;

б) собівартості реалізованої готової продукції;

в) витрат періоду.

8. При системі обліку і калькулювання за повними витратами розподілу між видами продукції підлягають:

а) постійні загальновиробничі витрати;

б) змінні загальновиробничі витрати;

в) всі загальновиробничі витрати.

9. Ставка розподілу – це:

а) вартісний або кількісний показник, що застосовується для розподілу загальновиробничих витрат;

б) відношення суми непрямих витрат до загальної величини бази їх розподілу;

в) відношення суми фактичних непрямих витрат до планових непрямих витрат.

10. При якому методі розподілу витрат обслуговуючі підрозділи ранжуються за ступенем їх обслуговування іншими підрозділами:

а) при методі прямого розподілу;

б) при методі послідовного розподілу;

в) при методі розподілу взаємних послуг;

г) при методі одночасного розподілу.

11. При якому методі розподілу витрат обслуговуючих підрозділів взаємні послуги не враховуються:

а) при методі прямого розподілу;

б) при методі послідовного розподілу;

в) при методі розподілу взаємних послуг;

г) при методі одночасного розподілу.

12. Ставка розподілу витрат на основі нормативних показників застосовується для розподілу:

а) змінних загальновиробничих витрат;

б) постійних загальновиробничих витрат;

в) всіх загальновиробничих витрат.

13. Очікуваний максимальний обсяг діяльності, що може досягти підприємство – це:

а) нормальна потужність;

б) бюджетна потужність;

в) практична потужність.

14. Очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнуто за умов звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва, – це:

а) нормальна потужність;

б) бюджетна потужність;

в) практична потужність.

15. Розрахунок собівартості за методом повних витрат здійснюється з метою:

а) встановлення цін на продукцію;

б) контролю за діяльністю структурних підрозділів;

в) оцінки рентабельності об'єктів витрат.

16. Вкажіть первісну назву системи обліку і калькулювання за змінними витратами:

а) стандарт-кост;

б) директ-костінг;

в) облік маржинальних витрат.

17. Система обліку і калькулювання за змінними витратами дозволяє вивчити взаємозв'язок між наступними показниками:

а) витрати, обсяг продажів, прибуток;

б) змінні витрати, постійні витрати, прибуток;

в) обсяг продажів, маржинальний дохід, прибуток.

18. Маржинальний доход дозволяє встановити:

а) наскільки об'єкт витрат покриває змінні витрати і дозволяє отримати прибуток;

б) наскільки об'єкт витрат покриває постійні витрати і дозволяє отримати прибуток;

в) наскільки доход від реалізації покриває змінні і постійні витрати.

19. Прибуток (збиток) при системі обліку за змінними витратами розраховується як різниця між:

а) доходом від продаж і усіх витрат підприємства;

б) доходом від продаж і постійних витрат;

в) маржинальним доходом і постійними витратами.

20. Точка рівноваги досягається, якщо маржинальний доход дорівнює:

а) постійним витратам виробничого підрозділу;

б) постійним витратам виробничого підрозділу плюс постійним загальновиробничим витратам;

в) постійним витратам усього підприємства.

21. Наявність різних моделей обліку і калькулювання за змінними витратами пояснюється:

а) застосуванням різних видів цін при оцінці витрат;

б) застосуванням різних критеріїв розподілу накладних витрат;

в) ступенем деталізації витрат підприємства.

22. В Україні прибуток, зазначений у фінансовій звітності для зовнішніх користувачів, розраховується із застосуванням:

а) системи обліку і калькулювання за повними витратами;

б) системи обліку і калькулювання за змінними витратами;

в) обидві відповіді є вірними.

23. Чому дорівнює собівартість готової продукції при системі обліку за змінними витратами, якщо витрати на виробництво продукції за звітний місяць включають: прямі матеріальні витрати – 1000 грн.; прямі витрати на оплату праці – 500грн.; змінні загальновиробничі витрати – 300 грн.; постійні загальновиробничі витрати – 200 грн.:

а) 2000 грн.

б) 1800 грн.

в) 1700 грн.

24. Чому дорівнює виробничий маржинальний доход, якщо доход від реалізації продукції за декаду склав 7000 грн., прямі витрати – 3000 грн., загальновиробничі витрати – 2100 грн. (у тому числі постійні – 900 грн.), витрати на збут – 800 грн. (у тому числі постійні – 300 грн.):

а) 2800 грн.

б) 2300 грн.

в) 1900 грн.

25. Визначте розмір загального маржинального доходу, якщо доход від реалізації продукції за декаду склав 7000 грн., прямі витрати – 3000 грн., загальновиробничі витрати – 2100 грн. (у тому числі постійні – 900 грн.), витрати на збут – 800 грн. (у тому числі постійні – 300 грн.):

а) 1900 грн.

б) 2000 грн.

в) 2300 грн.

26. Система обліку за нормативними витратами заснована на:

а) нормуванні витрат матеріалів і робочої сили на виробництво продукції;

б) нормуванні змінних витрат;

в) попередньому складанні нормативних калькуляцій на підставі технічно обґрунтованих норм витрат у натуральному і вартісному вираженні.

27. Застосування нормативів витрат для ціноутворення:

а) скорочує обсяг робіт зі збору інформації про витрати підприємства;

б) збільшує обсяг робіт зі збору інформації про витрати;

в) не впливає на обсяг робіт зі збору інформації про витрати.

28. Норми і нормативи витрат можуть бути встановлені:

а) за результатами виконання подібних робіт у минулому звітному періоді;

б) на основі детального інженерного вивчення кожної операції;

в) із застосуванням усіх вищевказаних операцій.

29. Норми витрат встановлюються:

а) у натуральних показниках;

б) у вартісних показниках;

в) у натуральних і вартісних показниках.

30. Нормативна собівартість – це:

а) виробнича собівартість, яка характеризує рівень витрат, що відносяться до одиниці продукції;

б) собівартість, що включає максимально припустимі витрати підприємства на виробництво продукції;

в) показник, що характеризує середні за галуззю витрати на виробництво продукції.

31. Звітна калькуляція – це:

а) калькуляція, що складається за визначений період з метою розрахунку середньої собівартості одного виробу;

б) калькуляція собівартості продукції певного підрозділу підприємства;

в) калькуляція, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичні витрати на виробництво.

32. Система обліку і калькулювання за нормативними витратами передбачає наступну послідовність дій:

а) розробка норм і нормативів; поточний облік витрат за нормами і відхиленнями від них; відображення змін норм; розрахунок фактичної собівартості продукції.

б) розробка норм і нормативів; поточний облік витрат за нормами; відображення наприкінці місяця відхилень від норм; розрахунок фактичної собівартості продукції.

в) розробка норм і нормативів; розрахунок фактичної собівартості продукції; визначення відхилень від норм.

33. Виявлені при системі обліку за нормативними витратами відхилення:

а) відображають на рахунках бухгалтерського обліку;

б) обліковуються тільки в оперативному обліку;

в) можуть обліковуватися на рахунках або оперативно.

34. Система обліку за нормативними витратами у першу чергу призначена для:

а) управління витратами;

б) встановлення цін;

в) складання фінансової звітності.

35. Контроль витрат за центрами відповідальності:

а) неможливий у системі обліку за нормативними витратами;

б) найефективніший в умовах застосування системи обліку за нормативними витратами.

36. Розподіл витрат між спільно виробленими продуктами необхідно для:

а) визначення собівартості реалізованої продукції;

б) встановлення відпускних цін;

в) визначення показників фінансової звітності;

г) усі відповіді вірні.

37. Під точкою розподілу виробничих витрат розуміється:

а) стадія виробництва, до якої спільно вироблені продукти не мають ринкової вартості;

б) стадія виробництва, до досягнення якої виробничі витрати відносяться на всю масу виробленої продукції;

в) стадія виробництва, до якої спільно вироблені чи побічні продукти не можна ідентифікувати як різні;

г) стадія виробничого процесу, після якої продукція може бути реалізована.

38. Метод розподілу витрат на основі чистої вартості реалізації доцільно застосовувати:

а) у компаніях, де продукція після досягнення точки розподілу не має ринкової вартості;

б) якщо в точці розподілу ціна одного продукту значно перевищує вартість іншого;

в) у випадку, якщо ринкова ціна реалізації не збігається з реалізаційною вартістю в точці розподілу;

г) у компаніях з високою трудомісткістю виробництва.

39. Формула визначення фактичної собівартості продукції при використанні нормативного методу обліку витрат має такий вигляд:

а) Р = N +-В + -3;

б) Р = 3 / N + -В;

в) Р = N / В + -3;

г) Р = (З +-В)/Н, де

Р - фактична собівартість, N - нормативна собівартість; В - відхилення від норм; З-зміни норм.

40. Нормативи, що містять у собі лише|только| елементи витрат на рівні, що|какие| приймається і виникає в оптимальних умовах виробництва при найбільш оптимальних цінах. Вони орієнтовані| не тільки на оптимальний обсяг виробництва підприємства, але і на оптимальний рівень рентабельності його діяльності, тому|оттого| не відображають результати діючого виробництва й інформацію про фактичні витрати виробництва з метою прийняття рішень:

а) "ідеальні"

б) "мотивуючі"

в) "реальні"

г) "поточні"

д) "базові"