5. Методи розподілу непрямих витрат і витрат допоміжних виробництв

5.1. Методи розподілу накладних витрат

Усі непрямі витрати (як змінні, так і постійні) групують за місцями виникнення витрат і центрами відповідальності, а потім розподіляють між виробами і включають до собівартості готової продукції і незавершеного виробництва.

До непрямих витрат відносять: накладні, загальні, спільні витрати.

Накладні (непрямі) витрати – витрати, пов'язані з процесом виробництва, що не можуть бути віднесені до конкретних виробів економічно доцільним шляхом.

Загальні витрати - витрати на здійснення діяльності, що споживається декількома виробничими чи обслуговуючими підрозділами. Такі витрати називають ще витрати допоміжних виробництв, вони також підлягають віднесенню на продукт.

Спільні витрати - це витрати одного процесу, у результаті якого одночасно виробляється декілька послуг.

Для розподілу накладних витрат між видами виробів підприємство встановлює економічно обґрунтовану базу розподілу. База розподілу накладних витрат - вартісний або кількісний показник, зміна якого є пропорційною зміні накладних витрат.

Базою розподілу може служити вартісний або кількісний показник, зміна якого є пропорційною зміні накладних витрат. Як база розподілу повинен вибиратися фактор (критерій), що найбільше відповідає накладним витратам виробничого підрозділу. Ними можуть бути: кількість або вартість витраченої сировини, матеріалів, палива; витрати на обробку без матеріальних витрат; кількість виробленої продукції або напівфабрикатів; заробітна плата виробничих робітників або робочий час на виготовлення продукції; машино-години, витрачені на виготовлення продукції; виробнича потужність окремого устаткування і т.п.

Приклади баз розподілу однорідних статей накладних витрат приведені в таблиці 3.5.

Виходячи з обраної бази розраховують ставку розподілу накладних витрат, тобто відношення суми непрямих витрат до загальної величини бази їх розподілу.

Таблиця 3.5 - Розподіл загальних витрат між підрозділами

Сукупність витрат	Приклад загальних витрат	Можлива база розподілу
Пов'язані з працею	Управління персоналом	1. Кількість працівників 2. Заробітна плата 3. Час, відпрацьований виробничими працівниками 4. Вироблені одиниці продукції працівниками (обсяг виробництва)
Пов'язані з автоматизацією	Амортизація устаткування Страхування устаткування Утримання устаткування	1. Балансова вартість устаткування 2. Кількість машино-годин, відпрацьованих устаткуванням
Пов’язані з площею	Оренда будинку Страхування будинку Опалення і висвітлення	Площа, займана підрозділом

Приклад

Накладні витрати підприємства за місяць склали 7500 грн. Базою розподілу обрані прямі витрати на оплату праці, загальна сума яких дорівнює 5000 грн.

Виходячи з цього, ставка розподілу накладних витрат дорівнює:

(3.5)

Знаючи, що прямі витрати на оплату праці за виробом А склали 3000 грн., а за виробом Б – 2000 грн., можна розподілити накладні витрати.

Таблиця 3.6 - Розподіл накладних витрат між видами виробів

Показник	Виріб А	Виріб Б	Всього
Прямі витрати на оплату праці, грн.	3000	2000	5000
Ставка розподілу	1,5
Накладні витрати	4500	3000		7500

В залежності від складності виробничого процесу база і ставка розподілу можуть бути загальними для всього підприємства або окремими для кожного виробничого підрозділу або виду накладних витрат.

Наприклад, базою розподілу витрат на утримання і ремонт устаткування загальновиробничого призначення можуть бути машино-години, а витрат на оренду приміщення цеху – площа, що використовується для виготовлення конкретного виду виробу.

Розподіл накладних витрат між об'єктами витрат на основі фактичних показників призводить до того, що при зміні обсягів виробництва змінюється розмір накладних витрат на одиницю продукції. Причиною тому є поведінка постійних витрат. При збільшенні обсягів виробництва частка постійних витрат у собівартості продукції знижується, а при зменшенні – зростає. В результаті зміна обсягів виробництва приводить до коливання цін на продукцію (роботи, послуги).

Для усунення подібного недоліку у фінансовому обліку України та в закордонній практиці застосовують ставку розподілу постійних витрат на основі планових (нормативних) показників.

Так, згідно з П(С)БО 16 "Витрати" постійні загальновиробничі витрати розподіляються в залежності від нормальної потужності. Нормальна потужність – очікуваний середній обсяг діяльності (виробництва), що може бути досягнуто при умовах звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва. У закордонній практиці замість нормальної потужності можуть застосовувати бюджетну або практичну потужність.

Бюджетна потужність – очікуваний обсяг діяльності в наступному році. Вона ґрунтується на більш реальних оцінках діяльності підприємства на майбутній рік, але водночас приводить до щорічної зміни ставки розподілу.

Практична потужність – очікуваний максимальний обсяг діяльності, якого можна досягти. Вона дозволяє оцінити ступінь використання потужності, але водночас приводить до зниження витрат, що включаються до собівартості продукції, тому що підприємство не завжди працює на повну потужність.

Приклад

Розподіл накладних витрат розглянемо на числовому прикладі.

Таблиця 3.7- Дані про діяльність підприємства за місяць

Показники	Виріб А		Виріб Б		Всього
Прямі матеріальні витрати, грн.	1000		2000		3000
Прямі витрати на оплату праці, грн.	800		1200		2000
Планові загальновиробничі витрати, грн.: - змінні - постійні	480 650		500 650		980 1300
Фактичні загальновиробничі витрати, грн.: - змінні - постійні	Х Х		Х Х		1000 1400
Нормативна кількість виробленої продукції (потужність), шт.		3000		2000		5000
Фактична кількість виробленої продукції (потужність), шт.		2800		1950		4750

Е тап 1. Розподіл постійних загальновиробничих витрат в залежності від потужності підприємства.

= 0,26 грн.

0,26 х 4750 = 1235 грн.

1400 – 1235 = 165 грн.

Загальновиробничі розподілені витрати =

1000 + 1235 = 2235 грн. (3.8)

Етап 2. Розподіл загальновиробничих розподілених витрат між видами виробів пропорційно прямим матеріальним витратам.

Таблиця 3.8 - Розподіл загальновиробничих витрат

Показник	Виріб А	Виріб Б	Всього
1. Прямі матеріальні витрати, грн.	1000	2000	3000
2. Ставка розподілу	2235 / 3000 = 0,745
3. Загальновиробничі витрати	745 (1000 х 0,745)	1490 (2000 х 0,745)		2235

Етап 3. Визначення виробничих витрат, понесених на виготовлення продукції

Таблиця 3.9 - Визначення виробничих витрат

Стаття калькуляції	Виріб А		Виріб Б
	На одиницю	На випуск	На одиницю	На випуск
Прямі матеріальні витрати, грн.	0,36	1000	1,03	2000
Прямі витрати на оплату праці, грн.	0,29	800	0,62	1200
Загальновиробничі витрати, грн.	0,27	745	0,76	1490
Всього виробничі витрати, грн.	0,92	2545	2,41	4690
Кількість випущеної продукції, шт.	2800		1950