3.3. Інформаційна база аналітичних досліджень
Реалізація методів сучасного менеджменту фінансово-господарської діяльності суб’єктів національної економіки можлива за наявності якісних інформаційних ресурсів, що повноцінно характеризують природу економічних явищ і процесів. При чому мова йде про рівень сучасного менеджменту, який характеризується креативністю управлінських дій, що забезпечують пріоритети у реалізації цілей бізнесу. Враховуючи специфіку бізнес-середовища, невизначеність і ризик у реалізації намірів суб’єктами господарювання, необхідно створити повноцінну та якісну, достатньо структуровану інформаційно-аналітичну базу для прийняття ефективних управлінських рішень. Ця ідея не нова і добре означена її концептуальна основа у теорії інформаційних систем. Проте, як показують дослідження, стандартизація в обліку і аудиті, регламентація статистичної і податкової звітності, законодавче трактування змістових понять значною мірою не ігнорують цю парадигму. Цим провокується створення «оригінальних» інформаційних технологій, систем та баз даних за уподобаннями менеджерів того чи іншого суб’єкту господарювання. Різнопланове тлумачення багатьох економічних категорій і понять дозволяє суттєво змінювати структуру інформації, класифікаційні ознаки, консолідаційну базу тощо. Все це знижує якість інформаційних ресурсів, можливість їх використання для досягнення цілей креативного менеджменту в цілому. Проведені спеціальні дослідження показують, що більше третини даних, які використовують для захисту своїх бізнес інтересів у судовому порядку, оскаржують. Ще більш парадоксальним є те, що понад 75 % даних статистичної звітності не використовуються у практичній діяльності. Лише частково ця інформація приймається до уваги при виконанні науково-дослідних робіт. Зауважимо, що витрати на формування, зберігання, обробку та передачу цієї інформації становлять до 50 % загальних витрат менеджменту. Причин, які обумовлюють таку ситуацію може бути декілька. Головною із них є неналежний державний контроль за достовірністю, повнотою та своєчасністю формування інформаційно-аналітичного забезпечення на всіх рівнях ієрархії управління національною економікою. Корупція та лобіювання інтересів є підґрунтям інформаційних маніпуляцій для зловживань у правовому полі. Не виконує своїх функцій в Україні і створений інститут аудиторства. По-друге, відсутня мотивація у менеджерів всіх рівнів щодо прозорого відображення економічних процесів, оскільки цим може бути доведена їх професійна невідповідність. По-третє, більшість керівників не знає про можливості інформаційної бази, інформаційних технологій і систем, економетрії і т.п. Проведене анкетування менеджерів середньої ланки, хоч і відносно репрезентативне, дає підстави зробити висновок, що лише 10 % із них знають про аналітичні можливості бухгалтерського балансу, 5-7 % повноцінно характеризувати звіт про рух грошових коштів, а методикою комплексного економічного аналізу на базі сучасних економіко-математичних методів та моделей володіють не більше 1 %. Внаслідок цього запити на аналітичні обґрунтування в частині факторного аналізу причинно-наслідкових зв’язків чи моделювання господарських ситуацій є суттєво заниженими. Звідси виникає обмеженість у реалізації економічних методів менеджменту та вмотивованого за національними інтересами державного регулювання. Частіше застосовуються механізми «ручного управління» та владного адміністрування на рівні досягнення поточних цілей, що призводить до політизації управління економічними процесами.
Цілком зрозуміло, що побудувати уніфіковану модель інформаційно-аналітичного забезпечення управління неможливо, проте визначеність концепції його формування дає можливість не лише реалізувати запити користувачів інформації, а і раціоналізувати інформаційні потоки, досягаючи необхідних рівнів масштабної інтеграції і суттєво скорочуючи витрати на її створення. Важливо визначитись із базовими принципами створення інформаційно-аналітичного забезпечення, яке задовольняло б запити менеджерів та не суперечило б теорії проектування інформаційних систем. Головними із них слід визнати наступні:
повнота та достовірність інформаційно-аналітичного забезпечення, яке виражає реальність економічних явищ та процесів, об’єктивну та суб’єктивну природу їх зміни і розвитку. Спотворення чи подання недостовірних даних слід розглядати як економічний злочин, який має правові наслідки, незалежно від того, чи він скоєний навмисно, чи помилково;
своєчасність формування інформаційно-аналітичної бази для якісної реалізації функцій менеджменту. Такі можливості повною мірою створюються внаслідок використання сучасних інформаційних технологій і систем;
цільова спрямованість і практична корисність інформаційно-аналітичного забезпечення, орієнтованого головним чином на формування конструктивних управлінських дій з економічно виправданим втручанням у хід господарських процесів. Деструктивна аналітика і спотворення економічних реалій має суто політичний зміст і кон’юнктурну основу;
доступність і однозначність у трактуванні економічних понять, категорій, явищ та процесів, що гарантуватиме адекватне сприйняття управлінських дій. Масштабність даної проблеми є вражаючою як з причин зміни філософії економічного мислення через глобалізаційні процеси, так і з мотивів неусвідомленої демократизації ділового партнерства. Різнопланове тлумачення мають базові економічні категорії капіталу, прибутку, витрат, основних засобів тощо. В ділову абетку безпідставно вводяться іншомовні терміни, що вкрай заплутують змістові характеристики тієї чи іншої субстанції, визначаючи удавану новизну і прогрес;
доказовість і глибока аргументація інформаційно-аналітичного забезпечення, які проявляються як у науковому застосуванні способів виміру та оцінки, так і у переконливості пріоритетів управлінських дій. Методи співставлень, балансових ув’язки, непрямих обчислень, дзеркальної статистики і т.п. дають можливість встановити реальні значення даних. Застосування економіко-математичних методів і моделей, визначення взаємозв’язків і взаємозалежностей дає можливість екстраполювати розвиток економічних явищ та процесів з відповідними оцінками ризику.
Створене на цих засадах інформаційно-аналітичне забезпечення менеджменту може в певній мірі гарантувати високу ефективність управління економічними методами, враховуючи зміни ринкового середовища. На цій основі відбувається його цільова параметризація. Індикаторами цільової параметризації можуть бути визначені рівні обов’язкової (регламентованої), необхідної, достатньої та максимально-можливої інформації (рис. 3.8).
Регламентована інформація не завжди може бути у полі інтересів менеджера, проте її характеристики є базовими при проектуванні необхідного і достатнього інформаційно-аналітичного забезпечення. До необхідної слід віднести ту інформацію, без якої приймати рішення з допустимим ризиком неможливо. Це мінімальний обсяг інформаційних ресурсів, на який слід розраховувати з причин відсутності можливостей формування достатньої інформації. Достатня інформація – це така, яка мінімізує ризик прийняття неефективних управлінських рішень. Максимально можливу інформацію формує обсяг інформаційних ресурсів, які можна отримати з використанням всієї сукупності методів збору, обробки та інтеграції даних, необмежених цільовою формою використання.
Рис. 3.8. Індикатори параметризації інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту
Маючи весь спектр ресурсів інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту, доцільно провести класифікацію останнього з метою раціоналізації проектування інформаційно-аналітичного процесу в організаційному плані. Це буде підставою для оцінки витрат на його створення з одного боку, і для проектування інформаційних технологій – з іншого. Враховуючи характер управлінських дій інформаційно-аналітичне забезпечення менеджменту можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 3.2).
Зрозуміло, що будь-яке цільове управління передбачає конгломерат типів інформаційно-аналітичного забезпечення, виходячи із змістової характеристики цілей управління. Визначаючи обсяг, структур і якість інформаційно-аналітичного забезпечення слід виходити із якісних характеристик облікової, планової, нормативно-довідкової, звітно-статистичної чи інших видів інформації, оскільки їх традиційне змістове визнання в умовах формування ринкових відносин суттєво змінюється.
Таблиця 3.2