Завдання та питання для самоконтролю Домашнє завдання

І. Вправа 1. Визначте, до якої частини мови належать слова. З’ясуйте їх семантико-граматичні ознаки.

Чотири, четверо, четвірка, учотирьох, четвертий, сто, сотка, сотник, сотий, сотня, три, трійка, третій, втретє, по-третє, трієчник, трійко, трійник, трійня, трійчастий, дві треті, третина, одноденний, одиниця, перший, одинак, наодинці, одиничний, удвох, двотомний, подвійний, двічі, надвоє, двоє, двійня, двійко, двієчко, обидва, дволикий, двозначний, подвоїти, двома.

Вправа 2. Розподіліть подані числівники на розряди за значенням.

Чимало, сто перший, кількасот, вісім, дев’яностий, сімсот один, обоє, тринадцять, п’ятнадцятеро, троє, сороковий, півторастий, одна друга, мільярдний, нуль цілих дві треті, тисяча, четвірко, дві сьомі, кілька, обидва, п’ятсот, третій, півтори, чотирьохтисячний, забагато, сімдесят.

Вправа 3. Запишіть цифри словами, розподіливши їх на групи за структурою. З'ясуйте способи творення складних і складених кількісних числівників.

126 років, 7 класів, 40 учнів, 25 олівців, 12 зошитів, 1 259 047 штук, 20 річок, 3 озер, 15 лопат, 90 кроків, 216 вулиць, 300 гривень.

ІІ. Вправа 1. У поданих реченнях з’ясуйте синтаксичну роль числівників.

1. Софії Ковалевській у двадцять чотири роки був присуджений ступінь доктора філософії за видатні праці з математики. 2. Лесі Українці було тринадцять літ, коли вона надрукувала в журналі свій перший поетичний твір. 3. Джузеппе Верді написав свій перший музичний твір, коли йому було десять літ (І. Цюпа). 4. Семеро одного не ждуть. 5. Один за одного стій – виграєш бій. 6. Як одна біда йде, то й другу за собою веде. 7. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Народна творчість).

Вправа 2. Провідміняйте числівники 7, 15, 40, 50, 500, 100, 387, 1968-й, 7983, 1879.

Вправа 3. Перекладіть українською мовою. Зіставте особливості відмінювання числівників в українській і російській мовах.

Семистам шестидесяти двум выпускникам, на двухстах семидесяти пяти страницах, двум тысячам шестистам семидесяти делегатам, два стола, двумястами четырьмя годами, о двухстах пятидесяти студентах, пятнадцатью квартирами, шестисот девяноста листов.

Завдання для аудиторної роботи

І. Вправа 1. З’ясуйте, які числівники вживаються в основному значенні, а які – в переносному? Який саме смисл мають числівники, вжиті в переносному значенні.

Наговорити сім мішків гречаної вовни – сім мішків жита; п’ятий кілометр – п’ята колона; третій раз – третій сорт; п’яте кільце – п’яте колесо до воза; перший день – перший з кінця; десяте діло – десяте січня; сім п’ятниць на тиждень – сім днів тижня.

Вправа 2. Випишіть числівники. Поясніть, за якими ознаками ви їх розрізняєте?

Четвертий, четвірка, чотири, четверо, трійка, потроїти, троє, три, третій, сотня, сотий, сто, двадцять п’ять, натроє, одна друга, чверть, половина, одна четверта, дюжина, пара, півтора.

Вправа 3. До поданих слів і словосполучень доберіть синонімічні фразеологізми з числівниками.

Зразок: Самотній – один в полі не воїн.

1. Сам на сам. 2. Пильнувати з увагою. 3. Наговорити дурниць. 4. Дуже далеко. 5. Дурний. 6. Цілком схожий. 7. Швидко. 8. Бути щасливим. 9. Лідер. 10. Згорблений. 11. Далекий родич.

Вправа 4. Складіть зі словом пара кілька речень, у яких воно виступало б різною частиною мови. Поясніть явище нумералізації.

Вправа 5. Визначте розряди числівників за значенням і будовою.

Тринадцять, дев’ятеро, сімсот, чотири п’ятих, стонадцять, чимало, двісті десять, кількадесятеро, півтора, дві тисячі сто шістнадцять, тридцятеро, одна третя, дев’яносто, кільканадцять, мільйон, вісім цілих двадцять шість сотих, другий, півтораста, обидва, двійко, троє, одинадцять, сотий.

ІІ. Вправа 1. Запишіть іменники у потрібній відмінковій та родовій формі з числівниками півтора, півтори, обидва, обидві.

Кімната, центнер, село, яблуко, кошик, плем’я, тонна, журнал, город, клас, копа.

Вправа 2. Провідміняйте числівники 6, 17, 60, 800, 90, 458.

Вправа 3. Запишіть словами числівники, поєднуючи їх з іменниками.

Лише з (6) вересня по (24) (листопад) 1942 (рік) 3 (батальйон) (15) поліцейського (полк) розстріляв і спалив 44 (тисяч) 837 (особа). Спалено 27 (село) і всі близькі до них хутори. 25 вересня 1942 (рік) фашисти спалили волинське село Кортеліси, з 1941 по 1944 (рік) німецько-фашистської окупації трагічна доля Кортелісів спіткала на Волині 106 (село).

Вправа 4. Запишіть словосполучення, розкривши дужки. Зверніть увагу на зв'язок числівників з іменниками.

3 (день), 8,96 (метр), 65,3 (центнер), 1,5 (тисяча), 78 (удар), ½ (площа), 5 (громадянин), 2375 (студент), 43 (хвилина), 4 (стіл), 4 (зошит), 2,5 (бал), 2 (син), 3 (сестра), 2 (дерево), 1/16 (кубок), 68 (спроба), 12 (відсоток).

Вправа 5. Перепишіть текст, замінивши цифри словами. Поставте наголос у числівниках, виконайте їх повний морфологічний розбір за вказаною нижче схемою.

Біля міста Братська у руслі Ангари здіймалися високі скелі-пороги. Найбільший серед них був Падунський поріг – висока гранітна скеля завдовжки близько 1,5 км. Протягом цих 1,5 км значно звужене русло річки знижується на 15,5 м, тобто річка падає на 10 м на 1 км.

Цікаво, що така, наприклад, річка, як наш Дніпро, має падіння на 11см на кілометр, Волга – на 7 см, а Дон, який недаремно називають «тихим», – на 4 см.

Ангара, що мчала з шаленою швидкістю, проносила біля Падуна близько 3000 куб. м. води на 1 хвилину. Тут споруджено другу Ангарську ГЕС – Братську – потужністю 4,5 млн. кВт. У її залах встановлено 16 потужних турбін (з книги «Цікава географія»).