3. Загальні гігієнічні вимоги до спортивного одягу й взуття

Для ефективної й безпечної тренувально-змагальної діяльності необхідні гігієнічно оптимальні, з урахуванням специфіки виду спорту, спортивні одяг і взуття. Гігієнічна оцінка спортивного одягу й взуття будується на основі результатів вивчення механізмів адаптації організму людини, відповідним чином екіпірованого для фізичних навантажень як у комфортних, так і в несприятливих умовах навколишнього середовища. Для виготовлення спортивного одягу й взуття застосовуються різні матеріали: натуральні, штучні й синтетичні. Натуральні матеріали діляться на дві групи: тваринного (шовк, вовна, хутро) і рослинного (бавовна, льон й ін.) походження. Матеріали тваринного походження мають білкову природу, рослинного – складаються переважно з клітковини. Штучні матеріали (віскоза, ацетат, триацетат й ін.) створюються з продуктів переробки деревної целюлози, за своєю хімічною природою вони близькі до бавовни й льону. Синтетичні матеріали діляться на поліамідні (капрон), поліефірні (лавсан), поліакрилонітрильні (нітрон), полівінілхлоридні (хлорин) і ін. Вони можуть бути тканими, нетканими, дубльованими й прогумованими. Основні гігієнічні характеристики матеріалів, використовуваних для виготовлення спортивного одягу й взуття:

• теплопровідність;

• повітропроникність;

• гігроскопічність;

• паропроникність;

• водоємкість;

• випаровуваність вологи.

Спортивний одяг виготовляється також із матеріалів, що складаються з різних волокон. Гігієнічні властивості таких матеріалів змінюються залежно від того, яке волокно в них переважає. Наприклад, при додаванні синтетичних волокон до бавовняних гігроскопічність виготовлених із них тканин знижується на 10 %.

Високогігроскопічні тканини поглинають паркий піт із поверхні шкіри під час виконання фізичних вправ, зберігаючи свої теплозахисні властивості. Найгігроскопічніші – вовняні тканини. Повітропроникні тканини підтримують тепловий баланс організму з навколишнім середовищем і сприяють видаленню з простору з-під одягу вуглекислоти, вологи й шкірних виділень. Повітропроникність тканини залежить від її будови, товщини, способу переплетення волокон, кількості й величини пор. Чим вища повітропроникність, тим нижчі теплозахисні властивості матеріалу.

Крім гігроскопічності, є ще кілька показників, які визначають відношення матеріалів до вологи. Паропроникність – це здатність матеріалу пропускати водяну пару зсередини і ззовні. Паропроникний матеріал забезпечує збереження нормального теплообміну організму із середовищем і виділення газоподібних продуктів життєдіяльності. Ця величина залежить від товщини й пористості матеріалу. Випаровуваність – це здатність матеріалу віддавати воду в навколишнє середовище шляхом випаровування. Швидше висихають тонкі й гладкі тканини.

Гігієнічні вимоги до спортивного взуття багато в чому збігаються з вимогами до спортивного одягу: водоопірність; достатня вентиляція; м'якість; легкість; еластичність. Після намокання й висушування взуття не повинно змінювати форму й розміри, залишаючись гнучким. Загальні вимоги: міцність, еластичність, відповідність порі року, умовам тренувань і змагань, надійний захист стіп від механічних ударних впливів при бігу, стрибках, відсутність ковзання підошов по поверхні покриттів спортивних споруджень або ґрунту при заняттях фізичними вправами, а від зимового взуття потрібна ще й гарна теплозахисність. Матеріали, застосовувані для виготовлення спортивного взуття, повинні набувати й зберігати форму стопи без значних змін внутрішньої конфігурації й зовнішнього вигляду.

При виготовленні спортивного взуття застосовуються натуральна шкіра і її замінники, гума, синтетичні матеріали. Із гігієнічної точки зору кращим матеріалом для верху взуття вважається натуральна шкіра. Вона міцна, досить м'яка й еластична, добре захищає стопи від впливу вогкості й механічних ушкоджень, малотеплопровідна, забезпечує необхідне випаровування поту, має здатність зберігати форму й розміри взуття після намокання й наступного висушування. Гумове взуття менш гігієнічне, тому що воно непроникне для повітря, викликає зайву пітливість стіп. Взуття із синтетичних матеріалів відрізняється легкістю й міцністю.