Тема 1

Сенге, одного з відомих спеціалістів із менеджменту, завдяки праці менеджерів має відбуватися "танець змін в організації" (Dance of Change), тобто взаємодія між силами, що ініціюють інновації, і силами, що спрямо­вані на збереження стабільності [153, с. 311]. Результа­том змін або трансформації організації стає формуван­ня нової організаційної моделі, яку називають креатив ною організацією. Це організація, що постійно модерні­зується на основі безперервного навчання всіх її членів та розвитку їхньої творчої діяльності. Саме креативні організації стають найбільш конкурентоспроможними на світових ринках.

Ми живемо у глобальному світі. Нині неначе щеза­ють кордони між країнами, все активніше розвиваються зовнішньоекономічні зв'язки. Менеджерам організацій, що прагнуть успішно розвивати зовнішньоекономічну діяльність, треба добре розуміти різні ділові культури, вміло враховувати національні, психологічні та куль­турні особливості ділових іноземних партнерів. І це теж стає змістом управлінської праці менеджера. У XXI сто­літті управлінський успіх буде визначатися розвитком креативної мережі, у межах якої інновації вимагатимуть постійної координації всіх її ланок. Успіх буде сприяти тим організаціям, що зможуть стимулювати ці інновації не тільки у своїх власних структурах, а й у масштабі всієї креативної мережі, частинами якої вони є [153, с. 336].

Технологічні зв'язки не можуть замінити міжособис- тісних контактів в організації. Тому змістом праці ме­неджерів має бути розвиток стосунків між працівника­ми, спрямований на формування працездатної і творчої команди. Це справжнє випробуванням для дуже зайня­тих, зосереджених на вирішенні глобальних питань менеджерів. Але жодна програма перетворень не буде успішною, якщо не зміниться поведінкова модель пра­цівників. Капітал взаємин зростає поступово в міру того, як люди спільно проводять час, діляться своїми триво-

40

піми і радощами, жертвують своїми власними цілями для іншої людини або працюють разом для досягнення щільної мети. Саме на формування таких стосунків має Ґ>ути спрямована праця менеджера. Тоді й опір нововве­денням в організаціях не буде таким сильним.

3. Третім напрямом праці менеджера є управління гобою. Організації, які хочуть досягти світового рівня, мають бути колективами талановитих, цілеспрямованих і різнобічно розвинених людей. Лише такі колективи будуть конкурентоспроможними і постійно розвивати­муться. Для цього менеджери мають працювати як ар­хітектори, створювати талановиті команди як колек­тивний геній [153, с. 68]. Для цього менеджеру, насам­перед, треба навчитися цінувати робочий час, як свій, так і персоналу, боротися з його "поглиначами", плану­вати свою працю в оперативній і стратегічній перспек­тиві, раціональніше організовувати свою розумову пра­цю за допомогою досягнень сучасної науки, техніки та кращого досвіду. Якщо менеджер не може організувати свою особисту працю, то не зможе управляти працею інших людей.

Нова філософія менеджменту передбачає, що увага менеджерів у XXI ст. має приділятися шести життєво важливим елементам: навчанню, командному баченню, методам управління людськими ресурсами, стимулам зростання, бюджетуванню і проективним методам кон­тролю [153, с. 193]. Щоб відповідати вимогам нового часу і новій філософії менеджменту, менеджеру треба постійно займатися самовдосконаленням. Приділивши значну увагу самовдосконаленню та саморозвитку, він зможе організувати навчання та розвиток інших людей. Це сприятиме впровадженню кращих досягнень еконо­мічних та управлінських знань, прикладних методо­логій, відпрацьованих бізнес-процесів.

41