
- •Заняття № 1.
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна авдиторна робота
- •1. Визначення кислотності шлункового соку
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 2
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання:
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література:
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література:
- •Заняття № 4
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна авдиторна робота на занятті
- •1) Синтез гемоглобіну:
- •2) Катаболізм:
- •1. Визначення прямого і непрямого білірубіну сироватки крові.
- •Література:
- •Заняття № 5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •V. Виконати лабораторну роботу „Визначення рівня сечової кислоти в сечі” і захистити протокол.
- •Клініко-діагностичне значення.
- •Література:
- •Заняття № 6
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 7
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література:
- •Заняття № 8.
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Література:
- •Заняття № 9.
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання:
- •Заняття № 10
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література:
- •Заняття № 11
- •Самостійна поза аудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Заняття № 12
- •Самостійна поза аудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1. Визначення вітаміну в6. Принцип методу. Вітамін в6 при взаємодії з розчином хлорного заліза утворює комплексну сіль типу феноляту заліза червоного кольору.
- •Література
- •Заняття № 13
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •2.Тімолова проба.
- •Література:
- •Заняття №14
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Лiтература.
- •Заняття № 15
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.Якісна реакція на білок
- •2.Якісне визначення глюкози (реакції Тромера).
- •3/ Якісна реакція на кров’яні пігменти (бензидинова проба)
- •Лiтература.
- •Заняття №16 Тема: Фармацевтична біохімія. Загальна характеристика метаболізму ліків.
- •Навчальнi цiлi
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна аудиторна робота:
- •Література:
Клініко-діагностичне значення
Визначення кислотності шлункового соку важливе для діагностики і правильного вибору методу лікування ряду захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки. У хворих з дуоденальною виразкою, а також при гіперацидному гастриті відбувається збільшення вмісту вільної соляної кислоти (гіперхлоргідрія) і загальної кислотності (гіперацидітас). Зменшення кількості вільної соляної кислоти (гіпохлоргідрія) і загальної кислотності (гіпоацидітас) характерне для хронічного атрофічного гастриту. Гіпохлоргідрія, ахлоргідрія (повна відсутність соляної кислоти і пепсину) спостерігається у хворих раком шлунку.
Вміст вільної НС1 коливається від 20 до 40 ммоль/л. Зв’язана соляна кислота знаходиться в солеподібному стані з білками і продуктами їх травлення. В нормі вміст зв’язаної НС1 коливається від 10 до 20 ммоль / л. Загальна соляна кислота – сума вільної і зв’язаної соляної кислоти. Під загальною кислотністю шлункового соку розуміють суму всіх кислореагуючих речовин: вільна соляна кислота, зв’язана соляна кислота, кислі фосфати, молочна кислота та ін. В нормі загальна кислотність в дорослої людини коливається в межах 40-60 ммоль/л.
Література
Конспект лекцій.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.
Заняття № 2
Тема: Проміжний обмін амінокислот. Утворення кінцевих продуктів білкового обміну. Визначення сечовини.
Актуальнiсть теми: Обмін білків і амінокислот займає центральне місце серед біохімічних процесів, що лежать в основі життя. Процеси дезамінування і трансамінування та їх поєднання забезпечують розпад і синтез амінокислот. Порушення цих процесів можуть виникати внаслідок гіповітамінозів В6, В2, РР під час голодування, тяжких уражень печінки. Катаболізм амінокислот включає відщеплення аміногрупи у формі аміаку та окиснення утворених кетокислот у циклі лимонної кислоти. Токсичний аміак знешкоджується в тканинах організму різними шляхами, основний із них – синтез сечовини у печінці. Зміни концентрації сечовини у плазмі крові і сечі спостерігається при захворюваннях печінки, нирок та інших патологічних станах.
Навчальні цілі:
Знати: процеси внутрішньомолекулярного перетворення амінокислот, порушень їх при окремих патологічних процесах та шляхи знешкодження аміаку в органах і тканинах, шляхи включення вуглецевого скелету амінокислот у циклі Кребса.
Вміти: визначати концентрацію сечовини в біологічних рідинах, давати клініко-діагностичну оцінку отриманим результатам.
Самостійна позааудиторна робота:
Скласти схему шляхів утворення і використання амінокислот.
Написати рівняння глутаматдегідрогеназної реакції, пояснити її значення в обміні амінокислот.
Написати рівняння реакції трансамінування між аланіном і α-кетоглутаратом, аспартатом і α-кетоглутаратом, назвати ферменти, кофермент.
Написати рівняння реакцій циклу сечовино-утворення.
Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи.