1. Характеристика підприємства

Українська державна служба автомобільних доріг у волинській обасті – це структур, яка виконує роботи на дорогах загального, обласного та державного значення, а також обслуговуванням доріг та споруд на них.

Основні обов’язки служби:

• постійний нагляд за технічним станом доріг та дорожніх споруд;

• роботи по утриманню і озелененню ;

• роботи по зимовому утриманню;

• облік руху, технічний облік, інвентаризація та паспортизація доріг і дорожніх споруд; ліквідація наслідків стихійних лих, нагляд за порядком користування автомобільними дорогами і спорудами на них;

• ліквідація наслідків стихійних лих, нагляд за порядком користування автомобільними дорогами і спорудами на них.

У відповідності з основними завданнями дорожньої служби вона забезпечує:

- своєчасне і якісне виконання встановлених планів і завдань по ремонту й утриманню автомобільних шляхів та споруд на них;

- умови безпечного проїзду автомобілів і виконання заходів з охорони праці та техніки безпеки при виконанні дорожніх робіт;

- ведення технічного обліку доріг і споруд на них;

- готують проектно-кошторисну документацію на дорожньо-ремонтні роботи;

- організовують охорону обслуговуються доріг і споруд на них.

Дорожні, дорожньо-експлуатаційні, виробничі дорожні служби переважно виконують роботи по ремонті і утримання доріг і дорожніх споруд. За вказівкою вищестоящих організацій вони також можуть займатися будівництвом і реконструкцією.

Керівництво організацій дорожньої служби, зайнятих ремонтом і утриманням автомобільних доріг, зобов'язане впроваджувати передові методи робіт і сучасну технологію, підвищувати кваліфікації працівників дорожньої служби і правильно организо ¬ вивать їх працю, впроваджувати нову техніку, забезпечувати максималь ¬ ве використання та збереження коштів механізації, економно витрачати матеріали, підвищувати продуктивність праці, поліпшувати якість дорожньо-ремонтних робіт, всемірно підвищувати ефективність ремонту та утримання автомобільних доріг.

Начальник дорожньої організації несе відповідальність за його виробничо-господарську та фінансову діяльність. Він, зокрема відповідає в дисциплінарному та судовому порядку за стан перебувають у віданні організації доріг, дорожніх споруд та іншого майна, вживання заходів, які забезпечують безпеку руху по дорогах, виконання плану і якість робіт, повне і правильне використання наявних засобів виробництва.

2. Види дорожньо-ремонтних робіт

Роботи з ремонту та утримання автомобільних доріг поділяють на такі види: капітальний, середній, поточний ремонт та утримання доріг.

Капітальним ремонтом автомобільних доріг, дорожніх будівель і споруд вважається такий ремонт, при якому виробляють заміну зношених конструкцій і деталей або заміну їх більш міцними й економічними, які поліпшують транспортно-експлуатаційні характеристики ремонтованих об'єктів і забезпечує підвищення технічних нормативів доріг і збільшення міцності дорожніх одягів і споруд в межах норм, відповідних технічної категорії, встановленої для даної дороги. До капітального ремонту не відноситься повна заміна основних конструкцій, термін служби яких у даному об'єкті є найбільшим (кам'яні і бетонні фундаменти будівель та споруд, постійні опори мостів, всі види стін будівель і т.п.)

Капітальний ремонт повинен проводитися комплексно по всіх спорудах або елементах дороги на всій протяжності ремонтованої ділянки. Капітальний ремонт виконується, як правило, за технічними проектами і кошторисами підрядних дорожньо-будівельних організацій. В окремих випадках (при нескладних роботах) дозволяється проводити капітальний ремонт господарським способом за дефектними актами і кошторисами.

При капітальному ремонті земляного полотна для поліпшення умов експлуатації на окремих ділянках дороги змінюють план і поздовжній профіль у відповідності з технічними нормативами, встановленими для кожної категорії доріг.

При зміні плану та поздовжнього профілю земляне полотно і водовідвідні споруди зводять заново у відповідності з проектом на капітальний ремонт, керуючись діючими правилами зведення земляного полотна. При складанні технічного проекту капітального ремонту повинен бути врахований досвід роботи земляного полотна в місцевих грунтово-кліматичних, гідрологічних та інших умовах для того, щоб забезпечити його стійкість і запобігти деформації від пучуноутворення і зсувних явищ.

На ділянках дороги, де є небезпека виникнення пустот або де вони проявлялися раніше, при капітальному ремонті необхідно:

а) зробити заміну пучинистих грунтів земляного полотна грунтами, які не втрачають своїх міцносних властивостей при перезволоженні (піщаними, супіщаними та іншими морозостійкими). Заміна грунтів проводиться на глибину їх промерзання, характерну для умов ремонтованої ділянки;

б) створити ефективний відвід поверхневих вод шляхом правильно планування узбіч, укосів і їх укріплень, одночасно забезпечуючи належну працездатність водовідвідних споруд;

в) забезпечити гідроізоляцію земляного полотна від проникнення поверхневих вод.

При високому рівні грунтових вод необхідно влаштовувати додатковий шар основи з фільтруючих грунтів або осушувати верхню частину земляного полотна і дренуючого шару, влаштовуючи трубчасті дрени.

Якщо неможливо влаштувати дренуючих шар і трубчасті дрени, необхідно влаштування додаткового шару основи, одного з наступних типів:

- капіляропереривчастого з мінеральних матеріалів;

- теплоізолюючого з матеріалів здатних зменшити глибину промерзання;

-водонепроникного з грунту, обробленого органічним в'яжучим матеріалом.

На ділянках доріг, яким загрожують зсувні явища, необхідно передбачати: влаштування поверхневого водовідведення на площі зсуву, вище і нижче його для регулювання стоку; відведення русел вод, що сприяють утворенню зсувів грунту, підвищення зчеплення зсувної маси з ложем зсуву за допомогою шпонок, паль, стовпів; цементацію зсувних схилів і зміцненню підошви зсувів підпірними стінками, контрфорсами; пристрій відкритих і закритих дренажів, дренуючих прорізів, штолень та інших споруд, перехоплюючих воду з водоносних пластів і виводять її за межі зсувів; поверхневе зміцнення із забезпеченням швидкого стоку з укосів води та інші заходи.

Узбіччя доріг I-III категорій при інтенсивному русі і недостатньою шириною проїзної частини зміцнюють. Тип укріплення, матеріали і товщину шарів приймають з розрахунку.

Незалежно від ширини проїзної частини та інтенсивності руху обов'язково зміцнюють узбіччя також у населених пунктах, місцях відпочинку, біля пам'ятників і в місцях транзитного обслуговування автомобілів і пасажирів (їдальні, ресторани, мотелі, заправні станції тощо).

Дренажні пристрої підлягають відновленню або перебудові з поліпшенням елементів, які показали свою неефективність в процесі експлуатації. У необхідних випадках проводиться заміна фільтрових обсипок, а іноді і труб, усунення просідань окремих ланок, водоприймачів.

Щоб запобігти розмиву поверхні земляного полотна та руйнування укосів, при капітальному ремонті проводять їх зміцнення.

Для оберігання земляного полотна від розмиву на ділянках з великим поздовжнім ухилом і в місцях переходу глибоких виїмок в насипу скидання води з виїмок слід здійснювати шляхом пристроїки штучних водовідвідних споруд типу швидкотоків.

При зсувах і обваленнях укосів виїмок, необхідно усувати причини їх утворення. Причинами зсувів і обвалень можуть бути: вихід грунтових вод, зайва крутизна укосів, недостатнє їх осушення та інші заходи щодо усунення і запобігання цих явищ проводять у відповідності зі спеціально розробленими проектами укріплювальних робіт, до яких в залежності від місцевих умов можуть бути віднесені: влаштування дренажів для перехоплення та відведення грунтових вод, пристрій більш пологих укосів, влаштування підпірних стінок, глибинне зміцнення укосів цементацією, забиванням паль, зміцнення водонепроникними шарами поверхні укосів.

У рівнинній місцевості, де важкий або неможливий відвід води від земляного полотна, а резерви, які відіграють роль випарних басейнів, заболочуються, при капітальному ремонті слід перебудувати земляне полотно з відсипанням верхній частині з дренуючих грунтів і підняти його бровку на таку висоту, яка запобігла б перезволоженню грунтів земляного полотна водою, затримуєтримуючи її біля дороги.

Якщо дорога проходить в заболоченій місцевості, запобігання надмірного зволоження земляного полотна, паралельного осі дороги, в 6-8 м. від підошви насипу прокладають канави для відводу болотяних вод з умовою забезпечення продольного ухилу не менше 1О% при ускладних умовах роботи з поліпшення водовідведення виробляють по робочих кресленнях, що входять до складу проекту капітального ремонту дороги.