Заняття. Особливості розвитку перехідних економік.

ПЛАН

1. Перехідна економіка: сутність та основні риси.

2. Типи і особливості перехідної економіки.

3. Основні моделі перехідної економіки в постіндустріальних країнах.

4. Специфіка перехідної економіки в Україні.

5. Роздержавлення і приватизація у постіндустріальих країнах.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ.

1. Економічний устрій у країнах перехідної економіки.

2. Основні моделі перехідної економіки.

Економічний диктант:

глобальні та локальні перехідні стани, еволюційний шлях, "шокова терапія", конвергенція, структурна перебудова, конверсія

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

• Які основні моделі перехідної економіки?

• Яка з цих моделей є найбільш антигуманною і чому?

• Які особливості роздержавлення і приватизації у постіндустріальних країнах?

• Які наслідки роздержавлення і приватизації в Україні?

• Чому в розвитку суспільства об'єктивно виникають перехідні процеси?

• Що розуміють під ринком в країнах, які переходять від командно-адміністративної системи до ринкової економіки?

• В чому полягають, на Ваш погляд, сильні та слабкі боки "китайського шляху" до ринкової економіки?

• Чому "шокова терапія" привела до економічної стабілізації в Польщі, але не вдалася в Росії?

• Який варіант переходу від командно-адміністративної системи до ринкової (еволюційний чи радикальній), обере уряд, якщо в країні важка промисловість представлена лише кількома підприємствами, 80% робочої сили зайнято в сільському господарстві, в експорті країни переважають кава і банани.

• Чому в Україні та Росії початок економічних перетворень одразу викликав стрімкий розвиток банківської системи?

• В чому полягає головна відмінність приватного підприємця від директора державного підприємства? Як ця відмінність може вплинути на їх діяльність?

Тести:

1. У чому полягає соціально-економічний зміст перехідної економіки:

1. Перехід від переважно ремісничого до машинного виробництва.

2. Індустріалізація сільськогосподарського виробництва.

3. Подолання авторитарного характеру національної економіки.

4. Перехід від одержавленої адміністративно-командної до соці­ально-орієнтованої ринкової економіки.

2. Що не належить до основних рис командно-адміністративної економіки:

1. Свобода вибору сфер виробничо-господарської діяльності суб'єктами господарювання.

2. Державне відчуження основних засобів виробництва від без­посередніх виробників.

3. Тотальне пригнічення господарської активності та ділової ініціативи.

4. Примусове державне регулювання економічних зв'язків між підприємствами.

3. Що не належить до основних рис соціально-орієнтованої ринкової економіки:

1. Економічна зацікавленість усіх суб'єктів господарської діяль­ності у найкращих результатах своєї діяльності.

2. Забюрократизована, громіздка і консервативна система держав­ного управління економікою.

3. Конкурентний режим господарювання.

4. Економічна відповідальність за свою господарську діяльність і власні рішення.

4. Якою може бути тривалість переходу від адміністративно-командної до соціально-орієнтованої ринкової економіки:

1. 400 днів.

2. 500 днів.

3. до 5 років.

4. 1-2 і більше десятиліть.

5. Що не впливає на тривалість переходу країни від адміністративно-командної до соціально-орієнтованої економіки:

1. Формування функціонування правового поля ринкової економіки.

2. Кількість політичних партій у країні.

3. Поступове подолання порівняльно-колективістської психології серед населення.

4. Природні, геополітичні та інші особливості країни.

6. Що не належить до закономірностей перехідної економіки:

1. Приватизація власності, лібералізація економічної діяльності та структурна перебудова економіки.

2. Функціонування в країні промислового, сільськогосподарсько­го виробництва та інших галузей економіки.

3. Демонополізація економіки та формування ринкової інфра­структури.

4. Фінансова стабілізація в країні та адресна соціальна підтримка громадян.

7. Що не властиве переходу до ринкової економіки шляхом "шокової терапії":

1. Невтручання держави у процеси ринкової трансформації економіки.

2. Акціонування та продаж у визначеному порядку акцій великих державних підприємств.

3. Кризовий спад виробництва.

4. Відродження безробіття, поглиблення соціального розшару­вання населення.

Для тих, у кого є час поміркувати:

1. На думку деяких марксистів, можна виділити три стадії розвитку капіталізму: меркантилізм, лібералізм та імперіалізм. На кожній стадії першорядну роль по черзі відігравали торгівельний, промисловий і фінансовий капітал. Прокоментуйте це положення з огляду на особливості перетворень української економіки.

2. Як на Ваш погляд, чому чимало людей в нашій країні (більше, ніж в країнах Східної Європи чи Балтії) так бояться переходу до ринкової економіки і віддають перевагу моделі економіки, де все регулюється державою?

Виходячи з основних положень теми, прокоментуйте публікацію журналу "Economist":

(Квітень 1999 р.) Розвиток ситуації в Росії на 1999-2001 роки прогнозувався за чотирма сценаріями.

"Перший сценарій: як в Польщі. Пожвавлення в економіці, списання значної частини зовнішніх боргів, нові кредити від міжнародних фінансових організацій, перш за все, МВФ, приплив приватних інвестицій. В політиці - стабільність, розвиток демократичних інститутів, реальна боротьба з корупцією. Збереження і розвиток непоганих відносин з сусідами і з Заходом.

Другий сценарій: як в Україні. Збереження основ демократичного ладу за умов продовження економічного спаду або, можливо, стагнація. Зростає інфляція, але вона стримується у відомих межах. Іноземні інвестиції і кредити приходять в країну з великим побоюванням, віддаючи перевагу все ж таки яким-небудь іншим місцям. Посилюється протистояння центра і регіонів, продовжується нескінченна розгардіяш в уряді.

Третій сценарій: як в Китаї. Політична стабільність досягнута жорсткою рукою. Значне обмеження демократії. Відносне благополуччя в економіці, в якій в основному зберігаються ринкові принципи. Сепаратизм регіонів успішно долається і при необхідності придушується. Міцнішає вертикаль влади. Має місце показове покарання деяких олігархів. Зовнішня політика будується на вибитті грошей із Заходу за умов одночасних спроб йому ж шкодити.

Четвертий сценарій: як в Конго. Повний занепад. В економіці - хаос і гіперінфляція. Державні чиновники корумповані. Регіональні еліти ведуть боротьбу (в тому числі, озброєну) з центральною владою. В окремих регіонах люди живуть в пекельних умовах, а вперті та дурні політики грають у смертельно небезпечні ігри, спад в економіці катастрофічний, а злочинність надмірна".

& ЛІТЕРАТУРА:

1. Гальчинський А. С. Основи економічної теорії. / Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. – К.: Вища шк., 1995. - с. 199-211.

2. Міхов Л. І. Політекономія: Навчальний посібник / Міхов Л. І., Кірова Л. Л., Скоч В. Г. – Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2008. – С.363-392.

3. Мочерний С. В. Політекономія: Підручник / С. В. Мочерний– К.: Вікра, 2003. – С. 336 – 339.

4. Ніколенко Ю. В. Політекономія: Підручник / Ю. В. Ніколенко– К: ЦУЛ, 2003. – с. 127 – 138.

5. Оганян Г.А. Політична економія: Навч. посіб. / Оганян Г. А., Паламарчук В. О., Румянцев А. П. – К.: МАУП, 2003. – с. 123 – 155.