
- •Основи демократичного управління.
- •4. Поняття, сутність та критерії соціальної держави.
- •6. Гуманітарна сфера життєдіяльності суспільства: поняття, структурні елементи, вплив на суспільні процеси.
- •7. Основні теорії (концепції) походження держави
- •8. Основні функції та методи управління.
- •9. Державна влада в Україні: основна характеристика
- •11. Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •12. Держава як основний інститут політичної системи.
- •13. Місце та роль груп інтересів в політичній системі.
- •14. Основні принципи взаємодії держави та громадянського суспільства.
- •16. Система представницьких органів публічної влади та загальна характеристика її елементів.
- •17. Сутність та принципи державної політики. Основні напрями державної політики
- •18. Управлінське та політичне консультування в системі державного управління.
- •19. Сутність та поняття місцевого самоврядування.
- •20. Система місцевого самоврядування та загальна характеристика її елементів.
- •21. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування.
- •Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •Напрями державної регіональної політики в Україні.
- •24. Поняття адміністративно-територіального устрою в Україні.
- •Ознаки та принципи правової держави.
- •Форма держави та її основні елементи.
- •Верховна Рада України як представницький і законодавчий орган.
- •Принципи організації та функціонування державної влади в Україні.
- •Конституційно-правові засади організації та функціонування судової влади в Україні
- •Конституційний Суд України: порядок формування та основні завдання.
- •Поняття та сутність громадянського суспільства.
- •Порівняльна характеристика "відкритого" та "закритого" суспільства.
- •Соціальна структура сучасної України.
- •Державне управління в умовах глобалізації.
- •Особливості міжконфесіональних відносин в сучасній Україні.
- •Авторитет державного службовця: професійно-етичні складові.
- •Основні етичні вимоги до представників державної влади.
- •Система розподілу повноважень між гілками влади.
- •Взаємодія з виконавчою гілкою влади як функція парламенту.
- •Робота із запитами виборців як функція парламенту.
- •41. Взаємодія законодавчої та виконавчої гілок влади в Україні.
- •42. Роль держави у контексті завдань економічної політики
- •43.Економічна ефективність і результативність.
- •44.Засоби регулювання економіки: влада і ринки.
- •45. Інвестиційна політика в контексті ефективності і результативності.
- •46.Державне регулювання ціноутворення в Україні.
- •47. Поняття національного інтересу. Національні інтереси України.
- •49.Сутність та складові національної безпеки.
- •50. Внутрішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •51.Зовнішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •52.Рада національної безпеки і оборони України та її основні функції.
- •53.Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері забезпечення національної безпеки.
- •Економічні функції держави та їх особливості в умовах України.
- •Форми і методи державного регулювання економіки.
- •Умови і фактори забезпечення конкурентоспроможності економіки України на внутрішньому та світовому ринку.
- •58. Нормативно-правові засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин в Україні.
- •59. Проблема корупції у системі державного управління.
- •60. Комунікативні стратегії в державному управлінні: історія і сучасність.
- •61 .Загальні засади конституційного ладу в Україні.
- •62. Правовий статус Президента України.
- •63.Правові засади формування та функціонування Верховної Ради України.
- •64.Конституційний статус Кабінету Міністрів України.
- •Сутність та основні ознаки демократичної держави.
- •66. Конституційні засади державної влади в Україні.
- •68.Адміністративно-територіальний устрій України: сучасний стан та потреба у реформуванні.
- •69. Проблеми сучасної української демократії.
- •70.Політична еліта та її роль у реформуванні українського суспільства.
6. Гуманітарна сфера життєдіяльності суспільства: поняття, структурні елементи, вплив на суспільні процеси.
Гуманітарна сфера, як і суспільство в цілому, утворення складне. Виносячи за власні рамки виробничу (матеріальну) діяльність, вона пов’язана з реалізацією в основному духовного потенціалу людської особистості.
Гуманітарним розвиток суспільства - це процеси зростання можливостей людини, її добробуту, безпеки, здоров’я та духовності. Гуманітарна політика держави виявляється у послідовному здійсненні заходів, спрямованих на підтримку гуманітарного розвитку суспільства згідно з визначеними пріоритетами та загальнонаціональними інтересами. Сутністю гуманітарної політики має стати створення умов для виявлення, формування й розвитку творчого потенціалу особи та суспільства в цілому.
Завданням гуманітарної політики держави є максимальне пом’якшення негативних наслідків трансформаційних процесів для населення і створення передумов для формування у громадян України активно-оптимістичної життєвої позиції за допомогою створення ефективного законодавства, дієвої економічної та соціальної політики, еволюційне введення гуманітарних сфер у нові економічні умови функціонування. Лише впевненість у правильності шляху, яким іде країна, створює умови для позитивного світосприйняття, надає можливість людині активніше шукати шляхи до поліпшення власної долі.
7. Основні теорії (концепції) походження держави
У сучасній літературі існують різноманітні концепції виникнення держави: теологічна, патріархальна, договірна, психологічна, теорія насильства, органічна, матеріалістична (класова).
Теологічна теорія була однією з перших теорій походження держави та права і пояснювала їхнє виникнення божою волею. Її представниками були численні релігійні діячі Стародавнього Сходу, середньовічної Європи (Хома Аквінський — XIII ст.), ідеологія Ісламу і сучасної католицької церкви (Ж. Марітен). Теологічна теорія не розкриває конкретних шляхів, способів реалізації цієї божественної волі (а вона Може укладатися в будь-яку іншу концепцію).
Патріархальна теорія також як і теологічна теорія виникла в Стародавній Греції. Її засновником був Аристотель (III ст. до н. е), однак подібні ідеї висловлювалися й у порівняно недавні часи (Фільмер, Михайлівський та інші). Зміст цієї теорії полягає в тому, що держава виникає з родини, що розростається з поколінням покоління. Глава цієї родини стає главою держави — монархом. Його влада, у такий спосіб, — це продовження влади батька, монарх же є батьком усіх своїх підданих. З патріархальної теорії природно випливає висновок про необхідність усіх людей підкорятися державній владі.
Договірна теорія була сформульована в роботах ранньобуржуаз- них мислителів Г. Гроція, Т. Гобса, Д. Локка. Б. Спінози, Ж.-Ж. Руссо, 0. Н. Радищева та інших у ХШ-ХІІІ ст. За теорією, до появи держави, люди знаходилися у «природному стані», «об’єднання в єдине політичне суспільство» може і має відбуватися не інакше, як за допомогою «однієї лише згоди». А це, на думку автора, і є весь той договір, що існує чи повинен існувати між правителями, що представляють державу.
Представниками психологічної теорії, що виникла – в XIX ст., були Г. Тард, Л. І. Петражицький та інші. Вони пояснювали появу держави і права проявом властивостей людської психіки: потребою підкорятися, наслідуванням, свідомістю залежності від еліти первісного суспільства, усвідомленням справедливості визначених варіанлв дії і відносин і ін.
За теорією насильства держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильників теорії, держава є тією силою, яку утворюють завойовники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Л. Гумплович, К. Каутський, Є. Дюрінгта ін.
Виникнення органічної теорії зв’язують з успіхами природознавства в XIX ст., хоча подібні ідеї висловлювалися значно раніш. Так, деякі давньогрецькі мислителі, у тому числі Платон (ІУ-ІП ст. до н. е.). порівнювали державу з організмом, а закони держави — з процесами людської психіки.
Виникнення матеріалістичної теорії (класової) пов’язано не тільки з іменами К. Маркса і Ф. Енгельса, а й їхніх попередників, таких, як Л. Морган. Зміст цієї теорії полягає в тому, що держава виникає як результат природного розвитку первісного суспільства, насамперед економічного, яке не тільки забезпечує матеріальні умови-виникнення держави і права, але й визначає соціальні зміни суспільства, що також становлять важливі причини й умови виникнення держави і права.
Серед інших теорій походження держави заслуговують на увагу космічна, технократична та мусульманська. Прихильники космічної теорії пояснюють виникнення держави завезенням політичної організації суспільства на Землю з Космосу іншими цивілізаціями. Сутність технократичної теорії виникнення держави полягає начебто в необхідності здійснювати управління технічними засобами та знаряддями праці. За мусульманською теорією держава у мусульман виникає як служитель мусульманського права і слідкує за правильним відправленням правосуддя.
Отже, в теорії держави та права відсутні єдині погляди на закономірності виникнення і розвитку держави та їх правового оформлення. На сьогодні існує ряд доктрин виникнення держави, які пояснюють історичні, географічні, демографічні та інші особливості зародження і розвитку держав у різних народів.