- •Основи демократичного управління.
- •4. Поняття, сутність та критерії соціальної держави.
- •6. Гуманітарна сфера життєдіяльності суспільства: поняття, структурні елементи, вплив на суспільні процеси.
- •7. Основні теорії (концепції) походження держави
- •8. Основні функції та методи управління.
- •9. Державна влада в Україні: основна характеристика
- •11. Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •12. Держава як основний інститут політичної системи.
- •13. Місце та роль груп інтересів в політичній системі.
- •14. Основні принципи взаємодії держави та громадянського суспільства.
- •16. Система представницьких органів публічної влади та загальна характеристика її елементів.
- •17. Сутність та принципи державної політики. Основні напрями державної політики
- •18. Управлінське та політичне консультування в системі державного управління.
- •19. Сутність та поняття місцевого самоврядування.
- •20. Система місцевого самоврядування та загальна характеристика її елементів.
- •21. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування.
- •Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •Напрями державної регіональної політики в Україні.
- •24. Поняття адміністративно-територіального устрою в Україні.
- •Ознаки та принципи правової держави.
- •Форма держави та її основні елементи.
- •Верховна Рада України як представницький і законодавчий орган.
- •Принципи організації та функціонування державної влади в Україні.
- •Конституційно-правові засади організації та функціонування судової влади в Україні
- •Конституційний Суд України: порядок формування та основні завдання.
- •Поняття та сутність громадянського суспільства.
- •Порівняльна характеристика "відкритого" та "закритого" суспільства.
- •Соціальна структура сучасної України.
- •Державне управління в умовах глобалізації.
- •Особливості міжконфесіональних відносин в сучасній Україні.
- •Авторитет державного службовця: професійно-етичні складові.
- •Основні етичні вимоги до представників державної влади.
- •Система розподілу повноважень між гілками влади.
- •Взаємодія з виконавчою гілкою влади як функція парламенту.
- •Робота із запитами виборців як функція парламенту.
- •41. Взаємодія законодавчої та виконавчої гілок влади в Україні.
- •42. Роль держави у контексті завдань економічної політики
- •43.Економічна ефективність і результативність.
- •44.Засоби регулювання економіки: влада і ринки.
- •45. Інвестиційна політика в контексті ефективності і результативності.
- •46.Державне регулювання ціноутворення в Україні.
- •47. Поняття національного інтересу. Національні інтереси України.
- •49.Сутність та складові національної безпеки.
- •50. Внутрішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •51.Зовнішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •52.Рада національної безпеки і оборони України та її основні функції.
- •53.Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері забезпечення національної безпеки.
- •Економічні функції держави та їх особливості в умовах України.
- •Форми і методи державного регулювання економіки.
- •Умови і фактори забезпечення конкурентоспроможності економіки України на внутрішньому та світовому ринку.
- •58. Нормативно-правові засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин в Україні.
- •59. Проблема корупції у системі державного управління.
- •60. Комунікативні стратегії в державному управлінні: історія і сучасність.
- •61 .Загальні засади конституційного ладу в Україні.
- •62. Правовий статус Президента України.
- •63.Правові засади формування та функціонування Верховної Ради України.
- •64.Конституційний статус Кабінету Міністрів України.
- •Сутність та основні ознаки демократичної держави.
- •66. Конституційні засади державної влади в Україні.
- •68.Адміністративно-територіальний устрій України: сучасний стан та потреба у реформуванні.
- •69. Проблеми сучасної української демократії.
- •70.Політична еліта та її роль у реформуванні українського суспільства.
Взаємодія з виконавчою гілкою влади як функція парламенту.
Здійснення контролю займає важливе місце в діяльності будь-якого парламенту. Обсяг повноважень парламенту конкретної держави, у тому числі України, в галузі контролю залежить насамперед від ряду чинників: державний устрій; політичний режим; форма правління; історичні умови; традиції, які склалися в політико-правовій сфері.
Верховна Рада України, будучи органом, в якому представлені різнобічні соціальні і територіальні інтереси, працюючи, як правило, гласно, відкрито, на виду у виборців, перебуваючи у постійному і тісному (порівняно з іншими центральними органами державної влади) контакті з громадянами завдяки роботі народних депутатів України у виборчих округах, формуючи деякі інші державні органи, приймаючи Державний бюджет України, має суттєві контрольні права. Ця функція реалізується парламентом кожної країни там, де він є.
Сутність цієї функції проявляється в тому, що в умовах демократично організованої системи поділу влади народові належить право контролювати діяльність усіх владних структур, яким він передав владні повноваження. За межами контролю не повинно бути ні одне державне утворення, в тому числі парламенти. Реалізуючи від імені народу вищу форму контролю (парламентський контроль), вони самі контролюються народом через різні інститути прямої демократії (вибори, референдуми).
Основними напрямами контрольної діяльності Верховної Ради є: контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України; парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та їх захист; бюджетно-фінансовий контроль; прийняття Верховною Радою рішення про направлення запиту до Президента України; запит народного депутата України на сесії Верховної Ради; парламентський контроль за діяльністю органів прокуратури; здійснення парламентського контролю з окремих питань безпосередньо або через тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії1.
Одним з пріоритетних напрямів парламентського контролю є контроль за діяльністю Кабінету Міністрів, який підконтрольний і підзвітний Верховній Раді. Це зумовлено функціями і повноваженнями Кабінету Міністрів як найвищого органу у системі органів виконавчої влади. Одними з найважливіших напрямів діяльності Верховної Ради щодо здійснення парламентського контролю є бюджетно-фінансовий контроль, контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Важливою формою парламентського контролю за станом справ у державі, в окремих сферах суспільного життя є запити - парламентські і депутатські.
Робота із запитами виборців як функція парламенту.
Представницька функція Верховної Ради України. Ця функція парламенту України покликана виражати волю народу — основу державної влади. Вона реалізується шляхом проведення періодичних вільних виборів, які спрямовані на виявлення інтересів різних соціальних груп. Мирний перехід державної влади від одних представників суспільства до інших відбувається на основі вільного волевиявлення виборців. Це означає, що серед усіх державних інститутів парламент виступає як орган загальнонародного представництва.
Представництво як спосіб діяльності парламенту України виражається насамперед в обов'язку народних депутатів підтримувати тісні зв'язки з виборцями. Представницька функція Верховної Ради проявляється і в тому, що в законах, які приймаються, знаходить вираження суспільний інтерес. У роботі парламенту відображаються найбільш актуальні питання життєдіяльності держави, суспільства, людини. У цьому аспекті представницька роль парламенту має важливе значення для становлення громадянського суспільства, втілення принципів демократії та правової держави, забезпечення прав людини.