- •Основи демократичного управління.
- •4. Поняття, сутність та критерії соціальної держави.
- •6. Гуманітарна сфера життєдіяльності суспільства: поняття, структурні елементи, вплив на суспільні процеси.
- •7. Основні теорії (концепції) походження держави
- •8. Основні функції та методи управління.
- •9. Державна влада в Україні: основна характеристика
- •11. Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •12. Держава як основний інститут політичної системи.
- •13. Місце та роль груп інтересів в політичній системі.
- •14. Основні принципи взаємодії держави та громадянського суспільства.
- •16. Система представницьких органів публічної влади та загальна характеристика її елементів.
- •17. Сутність та принципи державної політики. Основні напрями державної політики
- •18. Управлінське та політичне консультування в системі державного управління.
- •19. Сутність та поняття місцевого самоврядування.
- •20. Система місцевого самоврядування та загальна характеристика її елементів.
- •21. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування.
- •Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •Напрями державної регіональної політики в Україні.
- •24. Поняття адміністративно-територіального устрою в Україні.
- •Ознаки та принципи правової держави.
- •Форма держави та її основні елементи.
- •Верховна Рада України як представницький і законодавчий орган.
- •Принципи організації та функціонування державної влади в Україні.
- •Конституційно-правові засади організації та функціонування судової влади в Україні
- •Конституційний Суд України: порядок формування та основні завдання.
- •Поняття та сутність громадянського суспільства.
- •Порівняльна характеристика "відкритого" та "закритого" суспільства.
- •Соціальна структура сучасної України.
- •Державне управління в умовах глобалізації.
- •Особливості міжконфесіональних відносин в сучасній Україні.
- •Авторитет державного службовця: професійно-етичні складові.
- •Основні етичні вимоги до представників державної влади.
- •Система розподілу повноважень між гілками влади.
- •Взаємодія з виконавчою гілкою влади як функція парламенту.
- •Робота із запитами виборців як функція парламенту.
- •41. Взаємодія законодавчої та виконавчої гілок влади в Україні.
- •42. Роль держави у контексті завдань економічної політики
- •43.Економічна ефективність і результативність.
- •44.Засоби регулювання економіки: влада і ринки.
- •45. Інвестиційна політика в контексті ефективності і результативності.
- •46.Державне регулювання ціноутворення в Україні.
- •47. Поняття національного інтересу. Національні інтереси України.
- •49.Сутність та складові національної безпеки.
- •50. Внутрішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •51.Зовнішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •52.Рада національної безпеки і оборони України та її основні функції.
- •53.Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері забезпечення національної безпеки.
- •Економічні функції держави та їх особливості в умовах України.
- •Форми і методи державного регулювання економіки.
- •Умови і фактори забезпечення конкурентоспроможності економіки України на внутрішньому та світовому ринку.
- •58. Нормативно-правові засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин в Україні.
- •59. Проблема корупції у системі державного управління.
- •60. Комунікативні стратегії в державному управлінні: історія і сучасність.
- •61 .Загальні засади конституційного ладу в Україні.
- •62. Правовий статус Президента України.
- •63.Правові засади формування та функціонування Верховної Ради України.
- •64.Конституційний статус Кабінету Міністрів України.
- •Сутність та основні ознаки демократичної держави.
- •66. Конституційні засади державної влади в Україні.
- •68.Адміністративно-територіальний устрій України: сучасний стан та потреба у реформуванні.
- •69. Проблеми сучасної української демократії.
- •70.Політична еліта та її роль у реформуванні українського суспільства.
52.Рада національної безпеки і оборони України та її основні функції.
Рада національної безпеки і оборони України первісно створювалася за американським взірцем, а її статус отримав конституційне закріплення в Основному Законі 1996 р. і деталізацію – в Законі «Про Раду національної безпеки і оборони» 1998 р.. Рада є саме тим органом, де в результаті колегіального обговорення між вищими посадовими особами, відповідальними за стан обороноздатності та національної безпеки, формулюються відповідні політичні рішення, які потім втілюються в укази глави Української держави.
Згідно з Законом, основними функціями Ради національної безпеки і оборони України є: 1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації принципів внутрішньої та зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; 2) координація і здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час; 3) координація і здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного чи надзвичайного стану та у випадках виникнення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.
Відповідно до означених функцій Рада національної безпеки і оборони наділена такими повноваженнями:
– Розробляти і розглядати на своїх засіданнях питання, віднесені Конституцією і законодавством до сфери національної безпеки і оборони, та подавати пропозиції Президентові України з цих питань.
– Здійснювати поточний контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони
– Залучати до аналізу інформації посадових осіб і спеціалістів органів виконавчої влади, державних і наукових установ, підприємств і організацій усіх форм власності.
– Ініціювати розробку нормативних актів і документів з питань національної безпеки і оборони
– Координувати і контролювати переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
– Координувати і контролювати діяльність органів місцевого самоврядування в межах наданих повноважень під час введення воєнного чи надзвичайного стану тд.
Президент України є Головою Ради національної безпеки і оборони за посадою і самостійно формує її персональний склад, спрямовує діяльність і здійснює загальне керівництво роботою Ради, затверджує перспективні та поточні плани її роботи, час і порядок проведення її засідань, особисто головує на засіданнях Ради, має право давати доручення членам Ради.
Забезпечення організації роботи і виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України покладено на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується.
Поточне інформаційно-аналітичне і організаційне забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України здійснює її апарат, який очолюється керівником апарату і підпорядковується Секретарю Ради. Основною організаційною формою діяльності Ради національної безпеки і оборони України є його засідання. На засіданнях Ради його члени голосують особисто, делегування обов’язків не допускається. У засіданнях Ради може брати участь Голова Верховної Ради України як представник парламенту.
