4. Поняття, сутність та критерії соціальної держави.

Соціальна держава – це високорозвинена, правова, демократична держава, яка визначає людину найвищою соціальною цінністю, забезпечує її права та свободи, гідні умови існування, безпеку і добробут, вільний розвиток та волевиявлення, самореалізацію творчого (трудового) потенціалу шляхом політичної та ідеологічної багатоманітності, соціальної спрямованості економіки, проведення активної соціальної політики на принципах громадянського суспільства, соціальної справедливості, рівності, солідарності та відповідальності.

Це держава, яка гарантує найбільш ефективний спосіб поєднання основ свободи і влади з метою забезпечення благополуччя особистості і добробуту суспільства, забезпечення соціальної справедливості і солідарності у розподілі результатів суспільної праці.

Соціальна сутність держави полягає в її здатності задовольняти певні потреби та інтереси тієї чи іншої спільності (соціальної групи, частини, а іноді й усього суспільства). Отже, розкрити соціальну сутність держави означає виявити і вказати, інтереси і волю якої саме частини суспільства (класової, національної чи іншої) виражає, задовольняє дана держава. А досягнути цього можна тільки шляхом наукового, теоретичного дослідження держави, причому здійснюваного на основі соціально змістовного, соціально сутнісного підходу.

Критеріями соціальної держави є:

дотримання прав і свобод людини, забезпечення стандартів гідного життя;

здійснення активної та ефективної державної соціальної політики, результатом якої є покращення добробуту, створення умов безпечної життєдіяльності, вільний і всебічний розвиток особистості, зміцнення сім'ї, збереження національних культурних традицій та історичної спадщини;

запровадження відповідальності до державних та регіональних органів влади за негативні показники рівня та якості життя населення;

механізму особистої відповідальності посадових осіб за соціальний стан;

запровадження соціального діалогу в практику прийняття рішень в сфері соціального управління;

віддання переваги в соціальних відносинах договірним (мирним) засобам вирішення соціальних конфліктів;

забезпечення балансу інтересів особи, суспільства і держави, їх взаємна відповідальність;

чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади у створенні і розвитку соціальної держави, активне залучення до цих процесів органів регіональної влади та місцевого самоврядування;

додержання соціальних орієнтирів і зобов'язань, визначених у міжнародних договорах, учасниками яких є Україна;

участь громадських об'єднань, організацій, політичних партій, інших соціальних інституцій у формуванні та функціонуванні громадянського суспільства.

5. Особливості формування та реалізації державної соціальної політики в Україні.

Розбудова України як соціальної держави потребує правового, економічного, фінансового, адміністративно-організаційного, інформаційного і кадрового забезпечення. Шляхи та механізми розбудови України як соціальної держави та їх пріоритетність визначаються суб'єктами становлення і розвитку соціальної держави в Україні відповідно до повноважень, наданих їм законодавством України і обумовлюються конкретною ситуацією в державі і за її межами, а також потребами перспективного соціального розвитку.

Фінансово-економічне забезпечення створення соціально орієнтованої економіки, трудової, підприємницької та інноваційної активності населення.

Економічне забезпечення розбудови соціальної держави визначається станом та ефективністю функціонування державного і приватного секторів економіки; часткою ВВП, що спрямовується на розвиток соціальної сфери та задоволення соціальних потреб громадян; рівнем розвитку соціальної інфраструктури та матеріальної бази соціальної сфери; ступенем участі регіональних бюджетів у вирішенні соціальних проблем.

Фінансове забезпечення передбачає для реалізації функцій і пріоритетних завдань соціальної держави розробку і впровадження механізмів формування ресурсних джерел: коштів бюджетів усіх рівнів і не бюджетних соціальних фондів, співфінансування громадян, благодійних коштів роботодавців.

Адміністративно-організаційне забезпечення здійснюється через реалізацію основних і додаткових повноважень основними суб'єктами розбудови України як соціальної держави:

Український народ та об'єднання громадян на виборах та через інші форми демократії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування реалізують свої права і свободи, визначають пріоритети соціальної політики, добровільно і в порядку виконання своїх конституційних обов'язків здійснюють заходи, визначені органами державної влади та місцевого самоврядування щодо становлення і розвитку в Україні соціальної держави, завдяки духовній, соціальній, трудовій, підприємницькій, інноваційній активності сприяють її розбудові;

Президент України є гарантом державного суверенітету, додержання положень Конституції України, реалізації прав і свобод людини і громадянина, розбудови соціальної держави;

Верховна Рада України у межах повноважень, визначених Конституцією України, ініціює розробку та здійснює прийняття законів соціальної спрямованості, визначає засади внутрішньої і зовнішньої соціальної політики, регулює та контролює наявність соціальних заходів в програмах економічного, науково-технічного, національно-культурного розвитку, охорони здоров’я та довкілля;

Кабінет Міністрів України забезпечує економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, соціальної політики у трудовій сфері і сфері зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, ініціює активну соціальну політику, забезпечує реалізацію заходів з розбудови соціальної держави;

Конституційний суд України відстежує відповідність законів та інших нормативно-правових актів до Конституції України, контролює наявність в них положень щодо розбудови соціальної держави;

Верховний суд України, суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя у сфері забезпечення прав і свобод громадян згідно із законами України, сприяють реалізації принципу соціальної справедливості;

Прокуратура України здійснює представництво інтересів громадянина або держави у суді, нагляд за додержанням законів, сприяє виконанню соціального законодавства України;

Національний банк України відповідно до основних засад грошово-кредитної політики, розроблених Радою Національного банку України, визначає та проводить фінансову політику в інтересах громадян України;

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень, наявних засобів бюджетного та позабюджетного фінансування забезпечують виконання Конституції, законів і нормативно-правових актів України, здійснюють реалізацію концепцій, стратегій, програм сприяння розбудові в Україні соціальної держави.