22. Напрями державної регіональної політики в Україні.

Державна регіональна політика — це сукупність організаційних, правових та економічних заходів, які здійснюються державою у сфері регіонального розвитку країни з врахуванням поточного соціально-економічного стану регіонів та стратегічних завдань. 

Державна регіональна політика в Україні здійснюється у напрямах:     * формування ефективної системи публічної влади в регіонах спроможної забезпечити сталий розвиток територій;     * сприяння поліпшенню матеріального, фінансового, інформаційного, кадрового та іншого ресурсного забезпечення розвитку регіонів;     * стимулювання міжрегіональної інтеграції, подолання міжрегіонального відчуження та інтеграції регіональних інформаційних, освітніх просторів у єдиний загальноукраїнський простір;     * створення ефективних механізмів представництва на загальнонаціональному рівні інтересів регіонів, а на регіональному - територіальних громад, забезпечення врахування самобутності регіонів та їх конкурентних переваг при формуванні та реалізації державної регіональної політики.

24. Поняття адміністративно-територіального устрою в Україні.

Адміністративно-територіальний устрій - це територіальна організація держави, що характеризується внутрішнім поділом її на складові частини – адміністративно-територіальні одиниці різного рівня, відповідно до яких утворюються місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Територія держави має відповідну адміністративну будову, тобто структуру, за характером якої всі держави поділяються на унітарні, федеративні чи конфедеративні.

Відповідно до статті 2 Конституції, Україна є унітарною державою. Це означає, що територія України у межах існуючих кордонів є цілісною і недоторканною, що складові частини цієї території перебувають в нерозривному взаємному зв’язку, відзначаються внутрішньою єдністю і не мають ознак державності, як це властиво складовим частинам, скажімо, федеративної держави.

Відповідно до Конституції України виключний склад адміністративно-територіальних одиниць першого рівня системи адміністративно-територіального устрою України містить 24 області, АРК, міста із спеціальним правовим статусом - Київ та Севастополь.

Автономна Республіка Крим - це адміністративно-територіальна одиниця України зі спеціальним правовим статусом, невід'ємна складова частина України, що вирішує в межах Конституції та законів України питання, віднесені до П відання. Правовий статус Республіки визначається Конституцією України, Конституцією АРК, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Адміністративно-територіальними одиницями також є райони, міста, райони у містах, селища і села.

25. Ознаки та принципи правової держави.

ПРАВОВА ДЕРЖАВА – тип держави, основними ознаками якої є верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина й держави.

Основні ознаки правової держави:

- верховенство закону і його панування в суспільстві; рівність перед законом самої держави, всіх її органів, громадських організацій, службових осіб і громадян;

- вищість представницьких органів влади, їх відкритість і публічність, відсутність будь-якої диктатури;

- поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, що створює систему стримування і противаг між ними;

- гарантія прав і свобод особи в межах законності, взаємна відповідальність держави, об’єднань громадян та індивідів;

- можливість громадських об’єднань та громадян брати участь в управлінні суспільством; дотримання принципів прямого, рівного, загального виборчого права;

- контроль державної влади з боку суспільства, громадян та їх організацій;

- відповідальність держави перед світовим співтовариством правових держав;

- органічний зв’язок прав і свобод людини і громадянина з їх обов’язками, відповідальністю, законослухняністю, самоконтролем, самосвідомістю.

- наявність Конституційного Суду - гаранта стабільності конституційного ладу - органа, що забезпечує конституційну законність і верховенство Конституції, відповідність їй законів і інших актів законодавчої й виконавчої влади.

- зв'язаність законом рівною мірою як держави в особі його органів, посадових осіб, так і громадян, їхніх об'єднань. Держава, що видала закон, не може саме його й порушити, що протистоїть можливим проявам сваволі, свавілля, уседозволеності з боку бюрократії всіх рівнів.

Принципи правової держави:

1. громадянину дозволено робити все, що не заборонено законом, а державі і її чиновникам лише те, що дозволено законом;

2. демократичний плюралізм і гласність – діяльність легальних політичних партій і рухів, відносна свобода засобів масової іноформаціії і т.д.

3. верховенство громадського суспільста – Парламенту над державою і її апаратом