2.3.2. Метод спрямлених характеристик

Порядок застосування методу спрямлених характеристик наведений у [2, підрозд. 5.4] та у [5, підрозд. 2.4].

Розрахунок треба починати із зіставлення параметрів генераторів, заданих у табл. 2 вихідних даних, із типовими параметрами, прийнятими для турбогенераторів 200-300 МВт при побудові відповідних кривих. [2, стор.140] або [5, стор 53]. Відсутні у табл. 2 вихідних даних параметри, зокрема постійну часу обмотки збудження при розімкнутому статорі Т_f0, можна для заданої номінальної потужності турбогенератора взяти з [10]. Можливі чотири випадки.

Якщо параметри генераторів і перш за все і Т_f0 відрізняються від типових мало, слід скористатися кривими Е_t , x_t, наведеними в [2, рис. 5.6] або в [5, рис. 2.6], знайшовши їх значення для заданого моменту часу. Якщо сталі часу Т_f0 відрізняються значно, а надперехідні опори генераторів  незначно, треба скористатися кривими Е_t , x_t, але не для заданого моменту часу t , а для його приведеного значення

,

д

26

е Т_{f0 (КР)} ― стала часу обмотки збудження при розімкнених інших контурах турбогенератора, прийнята при побудові кривих Et=f₁(t) , Xt=f₂(t), тобто Т_{f0 (КР)} = 6 с.

Якщо опори генераторів істотно відрізняються від типових, а постійні часу Т_f0 ―неістотно, слід скористатися кривими і , знайшовши значення коефіцієнтів для заданого моменту часу.

Якщо всі параметри генераторів і перш за все і Т_f0 істотно відрізняються від типових, слід знайти значення коефіцієнтів не для заданого моменту часу t , а для його зведеного значення t^’, розрахованого за зазначеною вище формулою.

У двох останніх випадках після визначення розраховуються Et і Хt за (5.17), (5.18), наведених у [2] або (2.17), (2.18), наведених у [5], розрахувавши попередньо Eqпр за формулою (5.19) [2] або (2.20) [5], а взявши з п. 2.1.2 роботи.

Навантаження вводиться в схему заміщення в точці його дійсного приєднання (у місці відгалуження від ПЛ 110 кВ), при цьому його відносний індуктивний опір, приведений до потужності навантаження і середньої номінальної напруги (115 кВ), приймається дорівнюючим 1,2 , а ЕРС ― дорівнюючою нулю. Усі ЕРС і опори генераторів і навантаження приводяться до єдиних базисних умов, прийнятих у п. 2.1.2 роботи. З цього пункту беруться дані про відносні значення ЕРС і опору системи, а також про відносні опори інших елементів системи електропостачання. Схема заміщення перетворюється до елементарного вигляду щодо точки КЗ, розраховується значення періодичної складової I_K t , потім перевіряється правильність обраного режиму підйому збудження еквівалентного генератора, безпосередньо не зв’язаного з точкою КЗ (еквівалента генераторів Г2, Г3 і Г4). Для цього, розгортаючи схему, слід знайти напругу на виводах цього генератора. Якщо виявиться, що вона більша за номінальну ( ), треба повторити розрахунок, увівши еквівалентний генератор у схему заміщення з ЕРС, яка дорівнює номінальній напрузі генератора ( ), і опором, який дорівнює нулю, тобто передбачається, що він працює у режимі нормальної напруги.