2.3. Розрахунки значень періодичних складових струмів трифазного кз у заданий момент часу

2.3.1. Метод типових кривих

Порядок застосування методу типових кривих наведений у підрозд. 5.5, 5.6, 5.7 [1], у підрозд. 5.2, 5.3, 5.6, 5.7 [2] та у підрозд. 2.3 [7]. Його використання грунтується на попередньому розрахунку початкового надперехідного струму в заданих вітках (у курсовій роботі використовуються його значення, знайдені у максимальному режимі на ПК).

Діюче значення періодичної складової струму в точці КЗ I_п t  ( точка К-2) в заданий момент часу дорівнює сумі значень періодичної складової струму КЗ від системи і генераторів ТЕЦ I_пС, що не залежить від часу, та періодичних складових струму КЗ від синхронних (СД) чи асинхронних (АД) двигунів 6 – 10 кВ та узагальненого навантаження у момент часу t:

I_пt =I_{п С} + I_{пt СД(АД)} + I_пtнв. (2.20)

З

24

начення періодичної складової струму КЗ від системи слід прийняти дорівнюючим її значенню в початковий момент КЗ I_{п С}= I^“ _0СГ2 (за результатами розрахунку струмів КЗ у максимальному режимі на комп’ютері). Значення I_{пt СД(АД)} та I_пtнв розраховуються методом типових кривих, I_{пt СД(АД) −} за допомогою типових кривих для синхронних та асинхронних двигунів 6(10) кВ, а I_{пtнв −} за допомогою типових кривих для синхронних та асинхронних двигунів напругою до 1 кВ, наведених в [1] та [2], а також в додатках.

Порядок застосування методу типових кривих для СД та АД такий же, що й для синхронних генераторів:

1) визначається електрична віддаленість точки КЗ від виводів еквівалентного двигуна. Для цього попередньо розраховується сумарний номінальний струм групи двигунів

МВА; кА,

де n – число СД(АД) 6(10) кВ.

При розрахунку I_пtнв слід не враховувати вплив статичних споживачів (для умов курсової роботи – ламп розжарювання, потужність яких складає 5%). Тоді номінальний струм групи асинхронних двигунів напругою до 1 кВ, потужність яких складає за умовами курсової роботи 95% потужності узагальненого навантаження (вважаємо, що усі вони беруть участь у самозапуску, а їх коефіцієнт завантаження К_з=0,7):

, кА,

де дорівнює 6,3 кВ, або 10,5 кВ.

Електрична віддаленість точки КЗ від виводів еквівалентного двигуна характеризується відношенням діючого значення періодичної складової струму групи двигунів в початковий момент КЗ (береться за даними розрахунку на ПК у максимальному режимі) до їх сумарного номінального струму:

, ;

25

2) виходячи з типу двигуна, вибрати відповідні типові криві і за найденим значенням вибрати необхідну криву (при цьому допустима лінійна екстраполяція в області суміжних кривих);

3)  за вибраною кривою для заданого моменту часу визначити коефіцієнт γ_t;

4) визначити значення періодичної складової струму КЗ від еквівалентного двигуна в заданий момент часу:

I_пt = γ_t∙ I “₀,

де I “_{0 −} початковий надперехідний струм еквівалентного двигуна ₋ або у кА.

При розрахунку I_П t  у точці К-3 необхідно використовувати початкові надперехідні струми, що посилаються в цю точку генератором Г-1 і іншими трьома генераторами й системою разом (струм через трансформатор Т-1). Ці значення слід взяти з розрахунків струмів КЗ у максимальному режимі на ПК, причому зручно користатися відносними значеннями зазначених струмів.

Далі, для розрахунку складової I_П t  від генератора Г-1 використовується алгоритм, наведений в [1, підрозд. 5.5] та в [7, 45, 46с.], який нічим не відрізняється від наведеного вище, а для розрахунку складової від інших трьох генераторів і системи цей алгоритм використовується після перетворення відповідної частини схеми заміщення до радіальної. Далі знайдені складові струму КЗ підсумовуються.