3. Інтернет - як потужний інформаційний ресурс
Мережа Internet була створена наприкінці 60-х початку 70-х років з метою забезпечення спільного використання інформації та економії комп’ютерного часу. Internet спроектована як інтермережа, тобто деяка абстрактна сукупність різнорідних мереж. Загальними для всіх підмереж Internet є:
універсальний адресний простір мережі Internet;
набір комунікаційних протоколів ТСР/ІР і зв’язаних з ними протоколів;
шлюзи та технологія міжмережної маршрутизації повідомлень.
Після підключення до Internet можна обмінюватися даними з будь-яким
комп’ютером цієї мережі.
Підключення може відбуватися різними способами: безпосередньо або через Internet-провайдерів, з використанням телефонних ліній зв’язку, кабелів комп’ютерної мережі, супутників або мережі кабельного телебачення.
Загальну схему інформаційно-пошукової системи Internet зображено на рис. 6.1.
Рис. 6.1. Типова схема інформаційно-пошукової системи
Клієнт - це програма перегляду конкретного інформаційного ресурсу. Найбільш популярні сьогодні мультипротокольні програми типу Netscape Navigator. Така програма забезпечує перегляд документів WWW, Gopher, Wais, FTP-архівів, поштових списків розсилки і груп новин Usenet. У свою чергу всі ці інформаційні ресурси є об’єктом пошуку інформаційно-пошукової системи.
Інтерфейс користувача - це не просто програма перегляду, у разі інформаційно-пошукової системи під цим словосполученням розуміють також спосіб спілкування користувача з пошуковим апаратом, системою формування запитів і перегляду результатів пошуку.
Пошукова машина - застосовується для трансляції запиту на інформаційно-пошукову мову (ІПМ), у формальний запит системи, пошуку посилань на інформаційні ресурси мережі і видачі результатів цього пошуку користувачеві.
Бази даних індексів - це основний масив даних ІПС, використовуваних для пошуку адреси інформаційного ресурсу. Архітектура індексу влаштована таким чином, щоб пошук відбувався максимально швидко і при цьому можна було б визначити цінність кожного із знайдених інформаційних ресурсів мережі.
Запити користувача - зберігаються в його (користувача) особистій базі даних. На відлагодження кожного запиту йде досить багато часу, і тому надзвичайно важливо запам’ятовувати запити, на які система дає гарні відповіді.
Робот-індексувальник - застосовується для сканування Internet і підтримки бази даних індексу в актуальному стані. Ця програма є основним джерелом інформації про стан інформаційних ресурсів мережі.
WWW sites - це весь Internet або точніше - інформаційні ресурси, перегляд яких забезпечується програмами перегляду.
Інформаційними ресурсами в ІПС Internet документи шести основних типів: WWW-сторінки, Gopher-файли, документи Wais, записи архівів FTP, новини Usenet і статті поштових списків розсилки. Усе це досить різнорідна інформація, подана у вигляді різних, ніяк неузгоджених один з одним форматів даних: тексти, графічна і аудіоінформація тощо.
У традиційних ІПС використовується поняття пошукового образу документа - ПОД. Цим терміном позначають щось, що замінює собою документ і що використовується при пошуку замість реального документа. Найбільш популярною моделлю створення ПОД є векторна модель, в якій кожному документу приписується список термінів, що найбільш адекватно відображають його тематику. Документу приписується вектор розмірності, рівний числу термінів, якими можна скористатися при пошуку. Якщо використовується булєва векторна модель, то елемент вектора рівний 1 або 0, в залежності від наявності або відсутності терміну в ПОД. У більш складних моделях терміни зважуються - елемент вектора рівний не 1 або 0, а деякому числу (вазі), що відображає відповідність даного терміну документу. Саме остання модель стала найбільш популярною в ІПС Internet. Лінійна модель застосовується в системах Lycos, WebCrawler, AltaVista, OpenText і AliWeb.
Перша задача, яка вирішується в ІПС, - це визначення списку ключових слів, які характеризують документ чи інший інформаційний ресурс. Ця процедура називається індексуванням. Іноді процедуру індексування називають складанням файла інвертованого списку, в якому кожному терміну індексування ставиться у відповідність список документів, в яких він зустрічається. Така процедура є тільки окремим випадком, а точніше, технічним аспектом створення пошукового апарату ІПС.
Під час роботи у World Wide Web індексування виконують спеціальні програми, що називаються роботами-індексувальниками, які виконують сканування мережі. Робот переглядає мережу, знаходить нові ресурси, приписує їм терміни і вміщує в базу даних індексу. Головне питання полягає в тому, які терміни приписувати документам, звідки їх брати, адже ряд ресурсів взагалі не є текстом. Сьогодні роботи звичайно використовують для індексування наступні джерела для поповнення своїх віртуальних словників: гіпертекстові посилання, заголовки, анотації, списки ключових слів, повні тексти документів, а також повідомлення адміністраторів про свої Web- сторінки. Для індексування telnet, gopher, ftp, нетекстовій інформації використовуються головним чином URL, для новин Usenet і поштових списків поля Subject і Keywords. Найбільший простір для побудови ПОД дають HTML документи. Однак не треба думати, що всі терміни з перелічених елементів документів потрапляють до їх пошукових образів. Дуже активно застосовуються списки заборонених слів (stop-words), які не можуть бути вжиті для індексування, загальних слів (прийменники, сполучники і т. п.). Таким чином навіть те, що в OpenText, наприклад, називається повнотекстовим індексуванням, реально є вибором слів з тексту документа і порівнянням з набором різних словників, після якого термін надходить до ПОД, а потім і до індексу системи. Для того щоб не збільшувати словників і індексів (індекс системи Lycos вже сьогодні рівний
Тбайт), застосовується таке поняття, як вага терміна. Документ звичайно індексується через 40 - 100 найбільш вагомих термінів.
Після індексації ресурсів і визначення їх ПОД, починається побудова пошукового апарату. Абсолютно очевидно, що безпосередній перегляд файлів ПОД займе багато часу, що абсолютно не прийнятно для інтерактивної системи WWW. Для прискорення пошуку будується індекс, яким в більшості систем є набір пов’язаних між собою файлів, орієнтованих на швидкий пошук даних по запиту. Структура і склад індексів різних систем можуть відрізнятися один від одного і залежать від багатьох чинників: розміру масиву пошукових образів, інформаційно-пошукової мови, розміщення різних компонентів системи і т. п. Одним з варіантів структури індексу є побудова його у вигляді таблиці, що вміщує ідентифікаторів сторінок (page-ID), таблиці ключових слів (Keyword-ID), таблиці модифікації сторінок, таблиці заголовків, таблиці гіпертекстових зв’язків, інвертованого (IL) і прямого списку (FL).
Page-ID відображує ідентифікатори сторінок в їх URL, Keyword-ID - кожне ключове слово в унікальний ідентифікатор цього слова, таблиця заголовків - ідентифікатор сторінки в заголовок сторінки, таблиця гіпертекстових посилань - ідентифікатор сторінок у гіпертекстові посилання на цю сторінку. Інвертований список ставить у відповідність кожному ключовому слову документа список пар - ідентифікатор сторінки, позиція слова в сторінці. Прямий список - це масив пошукових образів сторінок. Всі ці файли так чи інакше використовуються при пошуку, але головним серед них є файл інвертованого списку. Результат пошуку в даному файлі — це об’єднання і/або перетин списків ідентифікаторів сторінок. Результуючий список, який перетворюється в список заголовків, забезпечених гіпертекстовими посиланнями повертається користувачеві в його програму перегляду Web. Для того щоб швидко шукати записи інвертованого списку, над ним надбудовується ще декілька файлів, наприклад, файл буквених пар з вказівкою записів інвертованого списку, що починаються з цих пар. Крім цього, застосовується механізм прямого доступу до даних - хешування.
Ефективність пошуку в кожної конкретної ІПС визначається виключно архітектурою індексу. Як правило, спосіб організації масивів індексів є секретом фірми.
Користувач, який працює в мережі Internet, має широкі можливості для одержання різноманітної економічної, соціальної, наукової, технологічної та широкого спектру поточної інформації.
Internet надає доступ до великої кількості джерел електронної інформації. Сотні тисяч електронних каталогів, баз даних, архівів технічної і програмної документації, бібліотек програм, науково-технічних довідників, електронних газет і журналів, бюлетенів новин і багато інших інформаційних матеріалів можна одержати по каналах Internet безпосередньо на робочому місці користувача. Internet — це джерело інформації, яка постійно змінюється та розширюється. На превеликий жаль, не існує глобального довідника інформаційних ресурсів Internet. Тому багато що залежить від ерудиції користувача та його пошукової активності. Частково задачу орієнтації в ресурсах Internet можна розв’язати за допомогою таких довідкових матеріалів:
Internet СD-ROM — компакт-диск, який містить архів документів RFC (технічна документація Internet), технічні звіти, мережні програми типу Public domain та іншу інформацію;
Network Reading List: ТСР/ІР, UNIX and Ethernet — анотований перелік книжок, технічних документів і ресурсів Internet;
Internet-Ассessible Library & Databases — довідник он-лайнових бібліотечних каталогів і баз даних.
В Інтернеті можна також використовувати й такі можливості, як:
електронна пошта (e-mail) – обмін електронними листами з
іншими користувачами, до яких можна додати, за необхідності, й файли;
групи новин або телеконференція (UseNet);
пошук і передавання файлів між двома віддаленими комп’ютерами (FTP);
віддалене управління комп’ютером (TelNet);
пошук і передання текстових файлів за допомогою гіперпосилань (WWW).
Комп’ютерні користувачі всіх країн можуть значно активізувати свої контакти з партнерами з інших країн, використовуючи багатоаспектні можливості Internet.
4. WEB- сторінка як презентація підприємства в електронному середовищі.
Сьогодні досить актуальним для багатьох підприємств постає питання створення власних демонстраційних матеріалів типу презентації, реклами, відеофільму, Web-сторінки тощо.
Як правило, Web-сторінки (Web-сайти) розв’язують два завдання:
виконують функції інформаційного представництва організації в Internet;
є інструментом маркетингової діяльності.
Використання Web-сайта для маркетингової діяльності дає змогу:
створити позитивний імідж організації, підвищити поінформованість клієнтів про діяльність організації;
забезпечити партнерів, клієнтів або дилерів оперативною інформацєю;
здійснити рекламу товарів і послуг;
оперативно одержувати відгуки від покупців, збирати інформацію про те, що їм подобається, а що - ні.
Кінцева мета створення Web-сайта полягає у залученні максимальної кількості користувачів із числа так званої цільової аудиторії. Така аудиторія, як правило, збігається з аудиторією потенційних клієнтів, хоча залежно від поставленої мети може бути значно більшою.
Web-сайти нагадують дошки оголошень, на яких розміщується інформація про організацію. Вони сприяють формуванню довіри до організації-власника сайта за рахунок відгуків, рекомендацій, порад тощо.
Web-сайт - сукупність пов’язаних між собою файлів (Web-сторінок), що мають мультимедійний зміст.
Web-сторінка - текстовий файл, написаний командами мови HTML. Для роботи з такими файлами використовується спеціальна програма - браузер. Це може бути Internet Explorer, Netscape Communicator та ін.
Мова являє собою сукупність досить простих команд (тегів), які вставляються в початковий текстовий документ. Тег має вигляд рядка символів, обмежених лапками - <>. Теги бувають парні - для зазначення початку й кінця фрагмента та одноелементні - для визначення дії.
Формування документів мовою HTML подібне до програмування. Під час перегляду теги спрацьовують, і завдяки їм на екран виводяться запрограмовані елементи зображення. Всі програми, написані мовою HTML (HTML-файли) мають однакову структуру.
Документ складається з:
заголовка (Head);
власне документа (Body).
Також Web-сторінки можна створювати у Word, з допомогою майстра або перетворити існуючий документ Word у формат HTML. Для створення у Word передбачені спеціальні панелі інструментів, команди меню і функції. У майстрові Web-сторінок для спрощення процесу створення пропонуються зразки змісту сторінок - наприклад, індивідуальні початкові сторінки та реєстраційні форми. Для швидкого перетворення існуючого документа Word у Web-сторінку використовуйте метод перетворення HTML. При цьому перетворяться форматування та інші параметри документа.
Для створення Web-сторінки виберіть команду Создать в меню Файл, а потім вкладку Web-страницьі.
Двічі клацніть Майстер Web-сторінок і спочатку виберіть тип та стиль нової сторінки, а потім виконуйте указівки майстра щодо додавання або зміни тексту, малюнків (рис. 6.2).
Рис. 6.2. Створення Web-сторінки за допомогою майстра
Для збереження документа Word у форматі HTML виберіть команду Сохранить в формате HTML в меню Файл. Якщо документ Word зберігається як Web-сторінка, документ закривається, а потім відкривається у форматі HTML. При цьому Web-сторінка зображується у тому вигляді, який вона мала б при перегляді її за допомогою Web-броузера. Форматування, які не підтримує формат HTML, у файлі не зберігаються.
Програма Internet Explorer (Web-браузер) призначена для перегляду інформації Web-сторінок. Вона створює команду, пересилає її на сервер та отримує відповідь. Обробка даних в HTTP складається з чотирьох етапів: відкриття зв’язку, пересилання повідомлень запиту, пересилання даних відповіді та закриття зв’язку. Вікно Internet Explorer (рис. 6.3) містить елементи, які допоможуть керувати цією програмою. На рядку меню вибираються команди та встановлюються опції. Панель інструментів має такі кнопки:
Рис. 6.3. Вікно Internet Explorer
Назад - повертає вас на сторінку, яку тільки що переглядали;
Вперед - дозволяє перейти на одну сторінку вперед. Це можливо, якщо раніше ви користувались кнопкою Назад;
Стоп - припиняє завантаження Web-сторінки;
Обновить - здійснює повторне завантаження Web-сторінки. Дана особливість зручна при перегляді Web-сторінок зі змістом, що змінюється. Обновлення сторінки приводить до відображення нової інформації;
Домой - відображає домашню сторінку Web-браузера;
Поиск - відображає панель пошуку Internet Explorer;
Избранное - відображає перелік Web-сторінок, які ви відвідували раніше та для яких були створені закладки для наступного швидкого доступу. У цей перелік можна додати будь-яку Web-сторінку, для цього треба натиснути кнопку Избранное, а потім кнопку Добавить у вікні Добавление в избранное, що з’явилося, треба вибрати папку або створити власну для додавання Web-сторінок;
Журнал — відображає реєстраційні записи про Web-сторінки, які ви відвідували сьогодні, вчора, тиждень, два або три назад;
Почта — дає можливість читати повідомлення, які надійшли і відправляти нові;
Печать — друкує Web-сторінку.
Для завантаження інформації з Web необхідно знати адресу Web- сторінки або URL та ввести її адресний рядок.
Список використаних та рекомендованих джерел
Основні
Береза А. М. Електронна комерція : навч. посіб. / А. М. Береза, І. А. Козак. - К. : КНЕУ, 2002. - 324 с.
Скороходов В.А. Автоматизоване робоче місце менеджера : навч. посіб. / В.А. Скороходов, І.М. Худяков. - К. : Професіонал, 2008. - 416 с.
Фетісов В.С. Автоматизоване робоче місце менеджера : навч. посіб. / В.С. Фетісов. - К. : Знання, 2008. - 390 с.
Додаткові
Козак І. А. Інформаційні технології віртуальних організацій : навч. посіб. / І. А. Козак. - К.: КНЕУ, 2005. - 380 с.
Тема: Проектування АРМ менеджера
План
Принципи проектування АРМ менеджера.
Аналіз системи прийняття рішень.