3. Обов’язкове страхування відповідальності у сфері цивільної авіації

Обов’язкове страхування відповідальності у сфері цивільної авіації охоплює два види страхування ( Порядок і правила затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1535 від 12.10.2002 р.):

1. страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, що може бути заподіяна третім особам;

2. страхування відповідальності авіаперевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті і вантажу.

У разі страхування експлуатантом повітряного судна відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам, об'єктом страхування виступають майнові інтереси страхувальника, котрі виникають унаслідок зобов'язання відшкодовувати у порядку, встановленому законодавством, збитки третім особам, заподіяні під час експлуатації повітряного судна.

Третіми особами вважаються фізичні і юридичні особи (їх майно), які не пов'язані із страхувальником договірними зобов'язаннями (у тому числі договором на перевезення) та які не є працівниками страхувальника або не діють за його дорученням.

Страхова сума для польотів, що виконуються у межах України залежить від злітної маси судна ( табл. 7.1):

Таблиця 7.1

Залежність страхової суми від злітної маси суми

Злітна маса судна, кг.	Страхова сума , грн.
до 500	100 000
501 до 1000	200 000
1001 до 2000	500 000
2001 до 6000	1000 000
6001 до 25 000	5000 000
25001 до 50 000	25 000 000
50 001 до 100 000	50 000 000
100 001 до 500 000	100 000 000
Понад 500 001	150 000 000

Для міжнародних польотів страхова сума встановлюється у межах, передбачених міжнародними угодами або законодавством країн (у тому числі для військових та пов'язаних із ними ризиків), на території яких виконуються польоти повітряного судна, відповідно до уніфікованих умов об'єднання

лондонских страховиків або інших умов, що застосовуються у міжнародній практиці.

Розмір максимального страхового тарифу на один рік не повинен перевищувати 1% страхової суми, визначеної договором обов'язкового страхування.

Страховим випадком вважається авіаційна подія за участю повітряного судна страхувальника, внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну життю й здоров'ю фізичних осіб, та майну фізичних і юридичних осіб.

Страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті та вантажу

Відповідальність перед пасажиром вважається застрахованою за наявності у пасажира авіаквитка з моменту його реєстрації та внесення до поіменного списку перевізника до моменту, коли пасажир залишив перон аеропорту під наглядом уповноваженої особи повітряного перевізника.

Відповідальність за майнові збитки вважається застрахованою на час офіційного находження багажу, пошти та вантажу на борту повітряного судна та під час завантаження (розвантаження) повітряного судна.

Страхувальником є повітряний перевізник, який має право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення.

Страхова сума, встановлена договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою:

• за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів:

а) під час виконання польотів у межах України - суми, еквівалентної 20 000 доларів США за офіційним обмінним курсом Національного банку, за кожне пасажирське крісло і відповідно до кількості пасажирських крісел, передбаченої сертифікатом експлуатанта повітряного судна. Страховик сплачує страхове відшкодування кожному пасажиру або його спадкоємцю;

б) під час виконання міжнародних польотів - у межах, передбачених міжнародними угодами або законодавством країни (у тому числі для військових та пов'язаних із ними ризиків), на території якої здійснюються пасажирські перевезення, відповідно до уніфікованих умов об'єднання лондонських страховиків або інших умов, що застосовуються у міжнародній практиці;

• за втрату або шкоду, заподіяну багажу, пошті або вантажу, - суми, еквівалентної 20 доларам США за офіційним обмінним курсом Національного банку, за кожен кілограм ваги;

• за речі (поклажу), що знаходяться у пасажира, - суми, еквівалентної 400 доларів США за офіційним обмінним курсом Національного банку.

Розмір максимального страхового тарифу на один рік не повинен перевищувати 2% страхових сум, визначених договором обов'язкового страхування.