- •5.07010102 «Організація перевезень і управління на автотранспорті», 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»,
- •5.03050801 «Фінанси і кредит», 5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •5.07010102 «Організація перевезень і управління на автотранспорті», 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»,
- •5.03050801 «Фінанси і кредит», 5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •Тема1 «Вступ. Загальні питання охорони праці» План
- •Сучасний стан оп
- •Дисципліна «ооп», мета та завдання курсу
- •Основні терміни та визначення в галузі оп
- •Сучасний стан оп
- •Дисципліна «ооп», мета та завдання курсу
- •Основні терміни та визначення в галузі охорона праці
- •Тема 2 «Правові та організаційні основи охорони праці» План
- •Медичні огляди працівників
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Нормативні акти про охорону праці
- •Фінансування оп
- •Тема 3 « Державне управління оп. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці» План
- •1. Державне управління оп
- •2. Органи державного нагляду за оп
- •3. Громадський контроль за оп
- •Державне управління оп
- •Органи контролю та нагляду за станом оп
- •Громадський контроль за охороною праці
- •Тема 4 «Організація охорони праці на підприємстві» План
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань оп
- •Атестація робочих місць за умовами праці
- •Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •Тема 5 «Навчання з питань охорони праці» План
- •1. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •Тема 6 «Профілактика травматизму та професійних захворювань» План
- •1. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання
- •2. Причини виробничого травматизму та захворювань
- •3. Профілактика травматизму та захворювань
- •4. Шляхи попередження
- •Література:
- •Тема 7 «Основи фізіології та гігієни праці» План
- •Основи фізіології праці.
- •Гігієна праці, її значення.
- •Загальні підходи до оцінки умов праці.
- •1. Основи фізіології праці.
- •3.Загальні підходи до оцінки умов праці.
- •Література:
- •Тема 7.1 «Повітря робочої зони» План
- •1. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •1. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.2. «Освітлення виробничих приміщень» План
- •1. Основні світлотехнічні визначення.
- •2. Види та класифікація освітлення.
- •3. Вимоги до виробничого освітлення.
- •4. Джерела штучного освітлення.
- •5. Експлуатація систем виробничого освітлення.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.3 «Вібрація» План
- •1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації.
- •2. Гігієнічне нормування вібрацій. Методи контролю параметрів вібрацій.
- •3. Заходи та засоби захисту від вібрацій.
- •1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації.
- •2. Гігієнічне нормування вібрацій. Методи контролю параметрів вібрацій.
- •3. Заходи та засоби захисту від вібрацій.
- •Тема 7.4 «Шум, ультразвук та інфразвук» План
- •1. Шум, його класифікація. Нормування шумів.
- •2. Заходи та засоби захисту від шуму.
- •3. Джерела ультразвуку та інфразвуку.
- •4. Нормування та контроль рівнів уз та із.
- •5. Заходи та засоби захисту від уз та із.
- •Література:
- •Тема 7.5 «Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону» План
- •1. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань (емв) та електричних і магнітних полів (емп).
- •2. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •3. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •1. Джерела, особливості і класифікація емв та емп.
- •2. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •3. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •Література:
- •Тема 7.6 «Випромінювання оптичного діапазону» План
- •2. Ультрафіолетові випромінювання.
- •3. Лазерне випромінювання.
- •Література:
- •Тема 7.7 «Іонізуюче випромінювання» План
- •1. Виробничі джерела та класифікація ів.
- •2. Особливості впливу ів на організм людини.
- •3. Методи та засоби захисту персоналу від ів.
- •1. Виробничі джерела та класифікація ів.
- •2. Особливості впливу ів на організм людини.
- •3. Методи та засоби захисту персоналу від ів.
- •Література:
- •Тема 7.8
- •«Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення
- •Виробничих і допоміжних приміщень»
- •Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Література:
- •Тема 8.1 «Основи виробничої безпеки. Загальні вимоги безпеки» План
- •1. Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів.
- •2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •1. Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів.
- •2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Література:
- •Тема 8.2 «Електробезпека» План
- •Тема 9 «Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах» План
- •1.Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •2. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •3. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •4. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.
- •5. Пожежна сигналізація.
- •6. Засоби пожежогасіння.
- •7. Дії персоналу при виникненні пожежі.
- •8. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •9. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
- •Література:
1. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці
Організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким керівником підприємства доручена організація цієї роботи.
Підготовка працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти, які одержали ліцензію Міносвіти та дозвіл Держнаглядохоронпраці на провадження такого навчання. При підготовці працівників для робіт з підвищеною небезпекою дисципліна загального курсу "Охорона праці" вивчається в обсязі не менше 30 годин, а специфічні питання охорони праці, пов’язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, вивчаються в курсах спеціальних дисциплін і органічно поєднуються з вивченням технології виробництва.
Для решти робіт підготовка, перепідготовка працівників за професіями можуть здійснюватися як в закладах освіти, так і на підприємстві. При цьому дисципліна загального курсу "Охорона праці" вивчається в обсязі не менше 20 годин. Навчальні плани та програми підготовки та перепідготовки працівників повинні передбачати теоретичне і практичне (виробниче) навчання з курсу "Охорона праці".
На підприємствах для перевірки знань працівників з питань охорони праці наказом (розпорядженням) керівника створюються постійно діючі комісії. Головами комісій призначаються заступники керівників підприємств, в службові обов’язки яких входить організація роботи з охорони праці, а в разі потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівники відповідних підрозділів чи їх заступники. До складу комісій входять спеціалісти служби охорони праці, юридичної, виробничих і технічних служб, представники органів державного нагляду за охороною праці та профспілок. Перед перевіркою знань працівників з питань охорони праці на підприємстві організовуються заняття: лекції, семінари та консультації. Для навчання рекомендується застосування комп’ютерних тренажерів, інших технічних засобів, у разі їх наявності.
Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії з перевірки, узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства.
Посадові особи і спеціалісти повинні проходити навчання та перевірку знань з питань охорони праці до початку виконання своїх обов’язків, а також періодично, один раз на три роки, проходять навчання і перевірку знань.
Посадові особи та спеціалісти, в службові обов’язки яких входить безпосереднє виконання робіт підвищеної небезпеки та робіт, що потребують професійного добору, при прийнятті на роботу проходять на підприємстві попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно конкретних виробничих умов, а надалі - періодичні перевірки знань у строки, встановлені відповідними нормативними актами про охорону праці, але не рідше одного разу на рік. Програми попереднього спеціального навчання розроблюються відповідними службами підприємства з урахуванням конкретних виробничих умов і відповідних їм чинних нормативних актів про охорону праці та затверджуються його керівником.
Вивчення питань охорони праці передбачається у закладах освіти усіх рівнів, у тому числі дошкільними, середніми та позашкільними. Навчальні плани (інші документи, що регламентують перелік навчальних дисциплін, їх обсяги в годинах, види занять та форми контролю знань) повинні передбачати вивчення питань охорони праці. Зміст і обсяги навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладах освіти регламентуються типовими навчальними планами і типовими навчальними програмами або навчальними програмами нормативних дисциплін з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, які затверджуються Міністерством освіти за узгодженням з Держнаглядохоронпраці. Учні професійно-технічних закладів освіти на базі раніше набутих знань у процесі дошкільної і загальної середньої освіти вивчають дисципліну "Охорона праці". При підготовці працівників за професіями специфічні питання охорони праці для конкретних професій повинні вивчатися в курсах спеціальних та загальнотехнічних дисциплін. При підготовці в ПТЗО працівників за професіями, що застосовуються на роботах з шкідливими, небезпечними і важкими умовами праці, навчання проводиться з урахуванням вимог ДНАОП 0.00-4.24-94 "Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов’язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці". У вищих закладах освіти, незалежно від рівня акредитації, студенти вивчають комплекс нормативних навчальних дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Основи охорони праці" та "Охорона праці в галузі", а також окремі питання (розділи) з охорони праці та безпеки життєдіяльності в загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах. До початку колективної трудової діяльності (студентські загони, табори праці та відпочинку, виробничі учнівські бригади тощо) учні і студенти в своїх закладах освіти вивчають основи законодавства про працю та відповідні нормативні акти про охорону праці, а за місцем колективної трудової діяльності вони проходять навчання з питань охорони праці згідно з чинним на підприємстві положенням про навчання.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Вступний інструктаж проводиться: з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства; зі учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики та ін. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який переводиться з одного цеху виробництва до іншого; який буде виконувати нову для нього роботу; відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві, а також з вихованцями, учнями та студентами закладів освіти: на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес пов’язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо та інше. Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. З вихованцями, учнями, студентами - в кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи, а також з вихованцями, учнями, студентами закладів освіти в разі організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).
Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2—15 змін або дублювання протягом не менше ніж шість змін. Працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням безаварійної роботи важливих і складних господарчих потенційно небезпечних об'єктів або з виконанням окремих потенційно небезпечних робіт (теплові та атомні електричні станції, гірничодобувні підприємства, інші подібні об'єкти, порушення технологічних режимів яких являє загрозу для працівників та навколишнього середовища), до початку самостійної роботи повинні проходити дублювання з обов'язковим суміщенням з протиаварійними і протипожежними тренуваннями відповідно до плану ліквідації аварій. Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому визначаються тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище відповідального працівника. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника. Керівнику підприємства надається право своїм наказом (розпорядженням) звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше ніж 3 роки або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються. Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях за програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу). Під час стажування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними обов'язками цих працівників. У процесі стажування (дублювання) працівник повинен: — поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації технічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці; — оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах; — засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці. Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється безпосереднім керівником робіт (начальник виробництва, цеху) в журналі реєстрації інструктажів. Якщо в процесі стажування (дублювання) працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку за результатами протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом (розпорядженням) може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін. Після закінчення стажування (дублювання) наказом (розпорядженням) керівника підприємства (або його структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи.
Література: 1. Закон України "Про охорону праці" 14 жовтня 1992 року №2694-12. 2. “Типове положення про навчання з питань охорони праці», затверджене наказом Мінпраці і соціальної політики України від 17.02.99 за N 27. 3. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2002. – 320 с.
|