- •Управління командами
- •Передмова Управління командою в діяльності керівника.
- •Розділ 1. Теоретичні основи управління виробничими групами і командами в в організаціях
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •1.1. Групи в організаціях: соціологічний аспект Природа соціальних груп в організаціях
- •Види соціальних груп. Формальні і неформальні групи
- •Групи за приналежністю до них індивідів
- •Групи за характером взаємовідносин між їх членами
- •Формальні і неформальні групи
- •Характеристики соціальних груп
- •1.2. Управління групами в організаціях: психологічний аспект Соціально-психологічна структура групи
- •Механізми групової динаміки в організації
- •Феномени групової життєдіяльності
- •1.3. Формування і розвиток соціальних груп в організації Причини формування груп в організації.
- •Процес розвитку соціальних груп в організації.
- •Типи малих груп, що використовуються у виробничих організаціях.
- •Типи і відмітні ознаки малих цільових груп (комітетів)
- •Об'єкти управління в групі (основні елементи групи і їх характеристика)
- •Стадії і рівні розвитку групи
- •1.4. Створення цільових груп в організаціях Цілі, задачі і напрями діяльності цільових груп, команд
- •Особливості створення цільових груп
- •Регламентація діяльності групи.
- •Вимоги до складу цільових груп
- •1.5. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації Управління соціально-психологічним кліматом організації
- •Задачі керівника по створенню стабільності соціальної системи групи
- •Показники соціально-психологічного клімату
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 2. Основи командоутворення
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •2.1. Командна форма організації робіт
- •2.2. Визначення команди
- •2.3. Характеристика команди
- •Порівняльна характеристика команди і формальної та неформальної груп
- •2.4. Ефект команди
- •2.5. Принципи роботи команди
- •Принципи роботи команди
- •2.6. Переваги та недоліки організації команди
- •Характеристика переваг роботи команди
- •Характеристика недоліків роботи команди
- •2.7. Розмір команди
- •2.8. Основні сфери діяльності команди
- •Рекомендації керівникові щодо організації команд залежно від сфери їх діяльності
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 3. Класифікація команд
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •3.1. Система класифікації команд
- •Приклади класифікації команд
- •3.2. Основні критерії класифікації команд
- •3.3. Типи команд та їх характеристика
- •3.4. Самонаправляємі команди
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 4. Розподіл ролей в команді
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •4.1. Необхідність розподілу ролей в команді
- •4.2. Чинники, що визначають ролі в команді
- •Розподіл ролей залежно від безпосередньої професійної діяльності, посадових обов’язків
- •Розподіл ролей залежно від взаємодії команди з клієнтами, партнерами, зовнішнім середовищем тощо
- •Розподіл ролей залежно від ситуації вирішення проблем
- •Розподіл ролей в команді на основі методу „Шість капелюхів”
- •Розподіл ролей залежно від процесу життєдіяльності команди та динаміки її успішного розвитку
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 5. Процес командоутворення
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •5.1. Підходи до командоутворення
- •Алгоритм організації колективних трудових процесів
- •5.2. Етапи командоутворення
- •5.3. Стадії розвитку команди
- •Зміна стану основних компонентів організації в процесі розвитку команди
- •Зміна групових норм внаслідок переходу до колективної форми організації праці з використанням командного підходу
- •Рекомендації керівникові для забезпечення успішного проходження стадій розвитку команди та створення самокерованої команди
- •Динамічна мережева структура управління як стадія розвитку команди
- •Рекомендації керівникові команди при переході до динамічної мережевої структури управління
- •5.4. Шляхи командоутворення
- •Природний шлях командоутворення
- •Чинник природного командоутворення – закономірності групової динаміки.
- •Завдання керівників та співробітників за стадіями природного шляху командоутворення1
- •Рекомендації керівникові щодо запобігання втрати професіоналів при природному командоутворенні
- •Чинник природного командоутворення – стиль керівництва
- •Цілеспрямований шлях командоутворення
- •Рекомендації керівнику при виборі цілеспрямованого шляху командоутворення
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 6. Формування команди
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •6.1. Етапи діяльності команди
- •6.2. Основні підходи до методів об'єднання команди
- •6.3. Методичний підхід до формування команд Метод організації інтелектуальних і управлінських команд
- •Рекомендації керівнику при підборі кандидатів при формуванні управлінських команд
- •Методи формування команд
- •Процес комплектування команди
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 7. Життєві цикли команди
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •7.1. Динаміка успішності розвитку команди та життєві цикли команди
- •Етап становлення
- •Етап успішного розвитку
- •Етап пошуку, або пошуковий період
- •7.2. Особливості індивідуального розвитку членів команди
- •7.3. Типові ситуації, що негативно впливають на команду, та рекомендації керівнику щодо їх вирішення
- •Рекомендації керівнику щодо вирішення проблем в команді, які виникають в зв’язку з оновлення її складу
- •Рекомендації керівнику щодо вирішення проблем в команді, які виникають в зв’язку з „випаданням з обійми” окремих членів команди
- •Рекомендації керівнику щодо вирішення проблем в команді, які виникають в зв’язку з неадекватним зростанням мотиваційних запитів, зміною особистих і духовних орієнтирів
- •Рекомендації керівнику щодо вирішення проблем в команді, які виникають в зв’язку із зниженням авторитету, відсутністю випереджаючого особистого зростання лідера команди
- •Рекомендації керівнику щодо вирішення проблем в команді, які виникають в зв’язку з появою в команді альтернативного неформального лідера
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 8. Організація роботи команди
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •8.1. Організація і координація роботи в команді
- •8.2. Організація взаємодії між командами
- •8.3. Форми організації спільної діяльності Організаційні позиції групи
- •Формування організаційної структури цільових груп і органу управління нею
- •Організація спільної діяльності команди проекту
- •Зв'язок організаційних культур, управлінських форм і типів спільної діяльності
- •8.4. Методи активізації роботи в групі
- •Мозковий штурм.
- •Синектика
- •Морфологічний аналіз
- •Функціонально-вартісний аналіз
- •Метод номінальної групи
- •8.5. Процедури пошуку узгодженого рішення
- •8.6. Рекомендації керівнику з активізації групової роботи і управління колективною творчістю
- •8.7. Навчання членів, керівників і організаторів (фахівців з групової діяльності) групи / команди
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 9. Моделі команд
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •9.1. Загальний огляд сучасного стану математичних моделей формування і функціонування команд Напрями досліджень
- •Математичні моделі і характеристики команд [1]
- •Загальна модель команди
- •Математичні моделі і властивості команд, що враховуються в них1
- •9.2. Задачі про призначення
- •Задача розподілу обсягів робіт
- •Задача розподілу функцій
- •Задача формування складу команди
- •9.3. Модель Маршака-Раднера
- •9.4. Стимулювання в командах
- •Модель колективного стимулювання
- •Класифікація моделей колективного стимулювання
- •Класифікація моделей стимулювання в командах [1]
- •Модель б. Холмстрома і її розвиток
- •Детерміновані моделі колективного стимулювання
- •9.5. Моделі інстуціонального управління
- •9.6. Моделі репутації
- •Модель ж. Тіроля
- •Модель норм поведінки
- •Модель загальних характеристик
- •Модель Шапіро-Стігліца
- •9.7. Експериментальні дослідження команд
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 10. Колективне вирішення проблем та прийняття рішень
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •10.1. Процес колективного вирішення проблем та прийняття рішень Переваги і недоліки колективного вирішення проблем
- •Переваги та недоліки колективного вирішення проблем та прийняття рішень
- •Робота в групі при колективному вирішенні проблем та прийнятті рішень
- •Групи за рішенням проблем
- •Принципи колективного прийняття рішень в організації
- •Алгоритм процесу колективного вирішення проблем та прийняття рішень
- •10.2. Методи колективного прийняття рішень
- •Групи методів колективного прийняття рішень
- •Структура співвідношень методів і етапів процесу колективного прийняття рішень
- •Короткий розгляд методів колективного прийняття рішень для кожного етапу процесу колективного прийняття рішень.
- •2) При визначенні кількості учасників
- •3) При забезпеченні обстановки, місця проведення:
- •4) Щодо тривалості та часу проведення:
- •5) При виборі типу проблем, які вирішуються методом мозкового штурму:
- •6) При озвученні проблеми:
- •7) При визначенні ролі керівника (лідера):
- •Рекомендації керівникові щодо правил проведення мозкового штурму
- •Рекомендації керівникові щодо етапів проведення мозкового штурму
- •Рекомендації керівникові щодо використання методів, заснованих на принципі (технології) мозкового штурму Брейнрайтінг.
- •Мозкова атака на дошці.
- •Мозковий штурм японський.
- •Багатоступінчаста (каскадна) мозкова атака.
- •Техніка генерування ідей.
- •Метод „Бритва Оккама”.
- •Діаграма спорідненості.
- •Деревовидна діаграма.
- •Рекомендації керівникові щодо використання методів колективного прийняття рішень при аналізі проблеми
- •Діаграма „риб'ячі кістки”.
- •Діаграма шести слів.
- •Діаграма зв'язків.
- •Рекомендації керівникові при зборі даних
- •Правила складання контрольних листків
- •Рекомендації керівникові щодо використання методів колективного прийняття рішень при інтерпретації даних
- •Діаграми Парето
- •Гістограми.
- •Рекомендації керівникові щодо використання методів колективного прийняття рішень при пошуку рішень
- •Аналіз силового поля.
- •Модифікований метод Дельфі.
- •Обмін думками.
- •Колажі та фантазії.
- •Матрична діаграма.
- •10.5. Аналіз ефективності рішення
- •Середовище прийняття рішень.
- •Критерії оцінки ідеї
- •Етапи проведення аналізу ефективності рішень
- •Послідовність оцінки ефективності рішень.
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 11. Стиль керівництва при командній роботі
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •11.1. Форми управління командами
- •11.2. Підходи до керівництва командою
- •11.3. Цілі, методи і принципи управління групою за різних моделей поведінки керівника
- •Підхід з позиції особистих якостей
- •Поведінковий підхід.
- •Ситуаційний підхід.
- •11.4. Лідер і керівник
- •11.5. Практичні рекомендації з раціоналізації управління, виходячи з ситуаційних моделей управління (Фідлер, Мітчел і Хаус, Херсі і Бланшер, Врум-Йетон) Ситуаційні підходи до ефективного лідерства
- •Ситуаційні чинники
- •Теорія життєвого циклу.
- •Стилі ухвалення рішень за Врумом-Йеттоном.
- •11.6. Підбір оптимальної моделі організаційної поведінки відповідно до ситуації, що склалася
- •11.7. Приклади використання партисипативного управління в японських фірмах. Аналіз японської філософії менеджменту
- •11.8. Управлінська решітка Блейка і Моутона
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 12. Планування діяльності команди
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •12.1. Етапи планування діяльності команди
- •12.2. Вибір тем, проектів, над якими працюватиме команда. Метод пріоритезації
- •Класифікація цілей
- •12.3. Правила формулювання і постановки цілей і задач для членів команди
- •12.4. Складання довгострокового плану
- •Таблична форма представлення стратегічного плану розвитку
- •12.5. Оперативне календарне планування
- •Оперативно-календарний план команди
- •12.6. Рекомендації керівникові при плануванні діяльності команди
- •Планова звітність
- •Контроль виконання роботи
- •12.7. Ситуативний аналіз (прогнозування)
- •Помилки ситуативного аналізу
- •Етапи (процедури) ситуативного аналізу
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 13. Ефективність діяльності команди
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •13.1. Поняття ефективності діяльності команди
- •13.2. Умови ефективності діяльності команди
- •13.3. Критерії результативності команди як організаційної системи
- •Приклади позитивних і негативних норм
- •13.4. Поняття моніторингу ефективності діяльності команди
- •13.5. Моніторинг конкурентоспроможності команди
- •13.6. Формування системи моніторингових заходів і їх проведення
- •13.5. Форми моніторингу ефективності діяльності команди
- •Форми моніторингу ефективності команди
- •Профілактичний моніторинг ефективності команди. Програма моніторингу
- •Визначення особистої ефективності лідера команди.
- •Особиста ефективність лідера команди (форма а)[1]
- •Опитувальник самооцінки лідера команди1
- •Опитувальник оцінки лідера членом команди1
- •Визначення особистої ефективності кожного члена команди
- •Протокол моніторингу особистої ефективності (Форма в)1
- •Визначення ефективності команди в цілому
- •Проблемно-орієнтований моніторинг ефективності команди
- •13.8. Методи оцінки ефективності роботи команди
- •13.9. Методи підвищення ефективності команди
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Словник основних термінів
- •Предметний покажчик
- •Література
7) При визначенні ролі керівника (лідера):
основні функції керівника полягають в інформуванні всіх учасників про правила „мозкової атаки”, в контролі за їх дотриманням, а також в загальному контролі за дискусією, щоб вона залишалася в рамках обговорюваної теми або проблеми;
важливо, щоб керівник сам брав участь в генеруванні ідей, оскільки він одночасно повинен виконувати роль стимулятора або каталізатора в разі уповільнення темпу генерування ідей, у разі чого він повинен, як правило, мати підготовлений перелік можливих рішень проблеми;
роль керівника полягає також в підборі учасників „мозкового штурму” як мінімум за 2 дні до його проведення;
ефективний керівник постійно підкидає „дикі” і безрозсудні ідеї та пропозиції, щоб продемонструвати їх заохочення;
якщо групі учасників важко позбавитися від традиційних підходів, стереотипів у вирішенні проблеми, то в цьому випадку рекомендуємо використовувати маленьку хитрість, коли керівник зупиняє хід „мозкового штурму” і запроваджує обмеження: протягом 2-3 хвилин пропонувати тільки непрактичні, самі незвичайні ідеї;
якщо учасники продовжують генерувати цікаві ідеї і після проведення зборів, то завдання керівника зібрати групу через декілька днів і зафіксувати ці ідеї.
8) При оцінці ідей:
для оцінки ідей необхідно вибрати критерії, якими можуть бути актуальність, практична реалізація, можливість вирішення власними силами, новизна тощо;
оцінка ідей може здійснюватися різними за складом групами, зокрема, якщо оцінка здійснюється тією ж групою учасників, то, як правило, вона проводиться через кілька днів1.
Рекомендації керівникові щодо правил проведення мозкового штурму
1: Забороняється будь-яка критика ідей, що висловлюються під час проведення мозкового штурму. Принцип проведення мозкового штурму полягає в пріоритеті кількості висловлених ідей над їх якістю. Висловлювані учасниками ідеї, нехай навіть самі божевільні, можуть служити відправною точкою для розвитку розумового процесу інших учасників. У цьому і полягає перевага колективного мислення над індивідуальним. Будь-яка, навіть найменша, оцінка висловленої ідеї може вплинути на весь процес проведення мозкового штурму. Він буде успішним, якщо кожен учасник спрямовуватиме свої зусилля в конструктивне русло.
2. Вільний політ думок і заохочення самих „божевільних” ідей. Метою мозкового штурму, як колективного творчого процесу, є пошук нестандартних, нетрадиційних ідей. Інакше цей процес може перетворитися на звичайну нараду, на яких найчастіше пропонуються і обговорюються саме стандартні ідеї і рішення, які не завжди є результативними і ефективними.
Висловлюючи свої ідеї, учасникам необхідно пам'ятати, що зовсім не має значення, можуть вони бути застосовані на практиці чи ні, так або інакше, багато хто з них, можливо, допоможе знайти ефективне рішення.
3. Висунення якомога більшої кількості ідей. Як уже зазначалось, для проведення мозкового штурму важливіша кількість висловлених ідей, ніж їх якість. Так як генерувати ідеї учасники мають (і можуть) протягом невеликого обмеженого часу, то вони мають навчитися використовувати вже висловлені іншими учасниками ідеї для швидкого осмислення і нових пропозицій.
У практиці роботи таких груп можна відзначити, що метою проведення мозкового штурму є висунення більше 100 ідей за 20 хвилин. Найпродуктивнішим (успішним) мозковим штурмом є той, при проведенні якого за 20 хвилин пропонується 200 – 250 ідей.
4. Обов'язкова фіксація всіх ідей - кожна ідея, навіть якщо вона повторюється, обов’язково має бути зафіксована. Всі учасники групи повинні бачити всі зафіксовані ідеї, тому слід наперед до цього підготуватися. Зазвичай ідеї записують маркерами на великих листах паперу. Розвісити їх краще перед початком мозкового штурму і розмістити на стінах так, щоб їх було добре видно кожному учасникові.
5. Інкубація ідей. Після того, як всі ідеї висловлені і зафіксовані, необхідний час для того, щоб їх обдумати і оцінити. Навіщо потрібний цей етап? Справа в тому, що він дозволяє людині позбавитись від втоми, пов'язаної з вирішенням проблеми. Перерва у обговоренні складної проблеми дозволяє також забути невідповідні підходи до неї. Крім того, під час перерви в процесі вирішення проблеми може відбуватися реорганізація матеріалу1.
