Етап становлення

На етапі становлення діє логіка 10 кроків створення команди:

1. розуміння керівником власних усвідомлюваних і неусвідомлюваних цілей роботи в режимі команди;

2. підбір і відбір кандидатів в члени команди;

3. робота членів команди над власними усвідомлюваними і неусвідомлюваними цілями;

4. дослідження міжособових переваг;

5. цілеспрямоване формування енергії єдності;

6. формування цінностей команди;

7. навчання команди технологіям роботи;

8. створення іміджу команди;

9. посилення командного духу;

10. супровід діяльності команди.

Власне вже десятий крок входить в зону успішного розвитку команди. Розглянемо про етап успішного розвитку команди докладніше.

Етап успішного розвитку

На етапі успішного розвитку команда зустрічається з різними серйозними і незначними ситуаціями. Серед них можна виділити п'ять найбільш важливих в будь-якій сфері діяльності команди. Зокрема:

1. Розгортання активної діяльності з досягнення основної мети.

Приклад. Для будівельної бригади це закладка фундаменту, в сезонній сільськогосподарській бригаді — посівна, в команді рекламістів — запуск нової реклами в ЗМІ.

Цю стратегічну ситуацію можна назвати „наступом”. Команда створена, отже, вона має активно реалізовувати свій потенціал, а саме – завойовувати неосвоєні території. У цій операції нападу для команди важливо усвідомлювати чотири основні моменти:

• чітке розуміння своїх конкурентних переваг, особливостей, ресурсів, можливостей; перш ніж наступати, команда повинна добре оцінити свої сили і можливості;

• достатній період підготовки до „наступу”; члени команди мають всі дрібні витрати, оцінити всі ризики, спрогнозувати реакцію суперника, клієнта, ринку, розглянути і порівняти альтернативні сценарії наступу, грамотно розподілити „зони відповідальності”;

• правильний, продуманий вибір моменту наступу. Точний вибір часу може зумовити успіх – класичне правило стратегів. Час наступу – це велика таємниця команди. На цей період скасовуються всі корпоративні заходи, відпустки і навіть хвороби. Члени команди мають так влаштувати і свої особисті справи, щоб в період наступу вони не заважали;

• розуміння того, що наступ – це активна, частково агресивна дія. У наступі має бути вкладена вся енергія команди. Наступ вимагає від кожного члена команди максимальної самовіддачі.

Вдалий наступ приносить лаври успіху, а це завжди приємно. Головне розуміти, що наступ – це грамотні, професійні дії команди, спрямовані на досягнення або проміжного, або кінцевого результату. Перша стадія наступу завершується досягненням проміжного результату.

2. Аналіз проміжного результату або аналітична пауза.

Приклад. Для будівельної бригади це очікування і оцінка якості заливки фундаменту для подальших операцій технологічного циклу. У сільськогосподарській бригаді це завершення посівної і аналіз її успішності. У команді рекламістів — аналітична пауза для розбору перших результатів запуску ролика в ЗМІ. У виробничо-збутовій команді — аналіз результатів першого етапу маркетингу нової економічної ніші. У військовій термінології цю стратегічну паузу можна назвати закріпленням на досягнутих рубежах.

У деяких сферах діяльності (банківська справа, роздрібні продажі тощо) в цій ситуації доцільний тактичний відступ для: зниження пильності конкурента; поповнення банку інформації про ринок, клієнта, конкурентів, ситуацію; оцінки і опрацювання особливостей, що несподівано виникають.

Під час відступу найбільш вразливе місце — дух команди. Тому команда має ясно усвідомлювати вигідність для неї такого тактичного ходу. У цій стратегічній ситуації команда ще раз, вже з нових позицій оцінює свій потенціал, надійність свого тилу.

3. Оборона. Ситуація пов'язана з можливістю нападу в умовах ринкової конкурентної боротьби.

Приклад. У момент розгортання своєї PR - акції команда зіткнулася з масштабнішою суспільною кампанією конкуруючої або такої, що з'являється на ринку фірми; або на біржі хтось розвернув спекулятивну операцію проти акцій фірми-команди, або на сільськогосподарському ринку почалося завезення дешевшої продукції з іншого регіону і ін.

Команди, орієнтовані на наступ, часто опиняються вразливими в ситуаціях нападу на них. Здатність до оборони – частина успішного функціонування, у тому числі і команди.

Головна причина, по якій команда на етапі успішного розвитку ухвалює рішення про оборону, - це нестача ресурсів для організації наступу. Успішна оборона в команді - це поєднання трьох процесів: ритмічної роботи команди в режимі економії ресурсів; оперативного збору інформації про „нападаючого” і актуальну ситуацію на ринку; пошук нестандартних рішень, прийомів для „контратак”

Приклад. Коли американський автомобільний ринок піддався наступу японських конкурентів, американці розгорнули масову рекламну кампанію, девізом якою стала теза „дійсний патріот повинен їздити на вітчизняній машині”; за рахунок цього американські автомобілебудівники виграли час на перебудову виробництва і випуск нових моделей.

Правильно організована оборона дає команді виграш в часі, силах і інформації. Головне — уміти своєчасно, оперативно і плавно перейти до оборонної операції, що має бути заздалегідь продумана, оскільки подібні ситуації виникають, як правило, раптово і розгортаються несподіваним чином. Раптовість – це основна зброя конкурента.

4. Поразка. Не дивлячись на те, що поразка приносить команді ряд негативних переживань і істотно впливає на її дух, дуже важливо сприймати цю ситуацію як контрольний тест для команди. Тільки поразка може продемонструвати команді всі її вразливі місця, помилки в підготовці „наступу”, приховані конфлікти і суперечності. Тому головне завдання команди в подібній ситуації – вистояти, витягувати якомога більше уроків і обернути їх на свою користь. Можливість поразки обов'язково має програватися командою при виборі стратегії і тактики своїх дій, свого наступу.

На етапі успішного розвитку команди ситуація часткової поразки може розглядатись як реальний тренінг ефективних дій команди в екстремальній ситуації:

• перевірка команди на міцність — прекрасний тест на життєздатність. По тому, як команда вийде з надзвичайної ситуації, який буде характер взаємин між членами команди, як діятиме лідер, можна буде дати прогноз її ефективності в перспективі;

• поразка має згуртувати команду. Всі дрібниці відходять на задній план. Успішне подолання стану неуспіху стає конкретним спільним результатом, який активізує ресурси членів команди;

• поразка активізує аналітичні процеси в напрямку визначення причин поразки, можливостей виправлення ситуації, напрямків зміни, вдосконалення; визначення ресурсів, які варто задіяти, щоб застрахувати себе від аналогічних ситуацій. При цьому команда вчиться конструктивному проблемному аналізу, що, у свою чергу, робить її більш зрілою;

• поразка може стимулювати зміну підходу до вирішення проблем, до зміни стилю діяльності в цілому, а отже привести до формування більш органічного для команди стилю успішної діяльності.

Досвідчені команди можуть спеціально застосовувати інсценування поразки, коли перед конкурентом необхідно створити ілюзію власної загибелі. В цьому випадку поразка – це прелюдія наступу.

5. Досягнення поставленої мети, або перемога. Це — успіх, досягнення результату, тріумфування, свято, лаври, відчуття перспективи тощо. Здається, що з перемогою „все зрозуміло”, головне — її досягти. Проте перемога опинилася серед стратегічних ситуацій невипадково. Річ у тому, що команді необхідно виробити чітке розуміння сенсу як поразок, так і перемог. Зміст перемоги в тому, що вона перш за все показує, що команда знаходиться на правильному шляху, застосовує вірну тактику і стратегію, грамотно готується до наступів, добре працює з клієнтами і партнерами. Тобто, як кажуть, перемогу потрібно готувати. Інший висновок полягає в тому, що, хоч і не часто, але все-таки діє чинник успіху, щасливого випадку, везіння, удачі.

Тому, якщо на етапі успішного розвитку команда досягає успіху, перемоги, то після того, як утихнуть захоплені вигуки, важливо проаналізувати джерела перемоги. Всі складові успіху повинні увійти до „скарбнички” команди. Ну, а якщо основне джерело перемоги — це везіння, значить, життя дало команді шанс повірити в свої сили, накопичити ресурси. Отже, важливо правильно його використати на перспективу.

Головна небезпека такої ситуації – втрата пильності, запаморочення від успіхів. Проте і принижувати значення успіху також не можна. Перемагаючи, команда балансує на „лезі бритви”: з одного боку, завершується конкретний етап її діяльності і важливо зібрати свій „урожай”, з іншого – необхідно розуміти, що перемога це лише вказівка на те, що команда на правильному шляху за умови, що її переживання успіху не затягнеться надовго.

Етап успішного розвитку команди пов'язаний з її підйомом. Не дивлячись на різні стратегічні ситуації, це найбільш плідний етап життєдіяльності команди. Саме на цьому етапі лідер команди, перевіряючи всіх членів команди на ділі, може виділити основну підгрупу, тобто те ядро, на яке можна розраховувати завжди, за будь-яких обставин, і яких потрібно утримувати в команді, не шкодувати різноманітних ресурсів. Також на цьому етапі нескладно виділити і „баласт”, з яким можна буде розлучитися при несприятливому збігу обставин. Адже команда може оновлюватися.

Отже, команда досягає мети. Настає нетривалий час відпочину „на лаврах”, а далі команда входить в зону періоду пошуку. Згідно мудрій приказці, „люди втомлюються від процвітання не менше, ніж від війни”. Тому керівництву, самій команді необхідно зосередитися на постановці наступних цілей. Інакше команда перейде у фазу розпаду.

На закінчення — одна дуже важлива рекомендація: для того, щоб команда змогла сформувати нові цілі своєї діяльності або надихнутися новими цілями, поставленими керівництвом, членам команди необхідна комунікаційна відпустка, хоча б невелика. Члени команди мають відпочити один від одного. За час відпускної паузи відбувається реабілітація їх взаємин.