Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:

знати:

• етапи діяльності команд;

• методи об’єднання команд та основні підходи до них;

• методи організації управлінських та інтелектуальних команд;

• методи формування команд;

Вміти:

• використовувати метод організації інтелектуальних і управлінських команд у великих колективах чисельністю до 60-80 осіб, зокрема, у крупних і середніх функціональних підрозділах різних фірм, банків, тощо;

• визначати вимоги до кандидатів при формуванні управлінських команд;

• використовувати в комплексі методи формування команд, зокрема, соціометричний метод Дж. Моренно, методику КОС 2, тестову методику Q-сортування Б. Стефансона, методику „Сприйняття індивідом групи”, тест „Діагноста міжособових відносин” Т. Лірі.

6.1. Етапи діяльності команди

Насамперед варто виділити два тимчасові етапи існування команди – етап її формування і етап функціонування. Формування команди може бути, у свою чергу, поділено на формування складу команди і її адаптацію, після чого можливий вже етап „стаціонарного” функціонування (рис. 6.1.).

Рис. 6.1. Етапи діяльності команд¹

Можливе виділення і дещо інших, але схожих до перерахованих вище, етапів. Так, наприклад, в літературі² виділено наступні чотири етапи діяльності команди:

1. Проектування.

2. Формування.

3. Участь в проекті (функціонування ).

4. Розформування і / або перетворення для роботи над новим проектом.

6.2. Основні підходи до методів об'єднання команди

Розрізняють чотири основні підходи до методів об'єднання команди: цілевизначальний (заснований на цілях), міжособовий (інтерперсональний), ролевий і проблемно-орієнтований³.

1. Цілевизначальний підхід, дозволяє членам групи краще орієнтуватися в процесах вибору і реалізації групових цілей. Процес об'єднання команди здійснюється за допомогою консультанта. Цілі можуть бути стратегічними за своєю природою або встановлені відповідно до специфіки діяльності, наприклад, як зміна продуктивності або рівня продаж, а також як зміна внутрішнього середовища або яких-небудь процесів.

2. Міжособовий підхід (інтерперсональний) – сфокусований на поліпшенні міжособових відносин в групі. Його мета – збільшення групової довіри, заохочення спільної підтримки, а також збільшення внутрішньокомандних комунікацій.

3. Ролевий підхід – проведення дискусії і переговорів серед членів команди щодо їх ролей; передбачається, що ролі членів команди частково перекриваються. Командна поведінка може бути змінена в результаті зміни їх виконання, а також індивідуального сприйняття ролей.

4. Проблемно-орієнтований підхід до формування команди (через вирішення проблем) передбачає організацію наперед спланованих серій тренінгів (за участю третьої сторони – консультанта) групи людей, що мають спільні організаційні відносини і цілі. Зміст процесу включає послідовний розвиток процедур вирішення командних проблем, і потім досягнення головного командного завдання. Передбачається, що поряд з напрацюванням такого уміння у всіх членів команди активність щодо його формування має бути також сфокусована на виконанні основного завдання, міжособових уміннях, а також може включати постановку цілей і виявлення функціонально-ролевих співвідношень¹.