Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:

знати:

• послідовність утворення команди та сутність етапів командоутворення;

• стадії розвитку команди та закономірні зміни, що відбуваються на кожній стадії;

• шляхи командоутворення та чинники, що на них впливають;

Вміти:

• сприяти успішному проходженню стадій розвитку команди та створенню самонаправляємої команди;

• формувати систему заходів щодо управління командою при переході до динамічної мережевої структури управління;

• розробляти заходи запобігання втраті професіоналів при природному командоутворенні;

• вирішувати проблеми при самостійному ціле спрямованому командоутворенні;

• формувати команду при виборі цілеспрямованого шляху командоутворення.

5.1. Підходи до командоутворення

Процеси командоутворення в організаціях через свою складність важко піддаються вивченню і цілеспрямованому управлінню, оскільки для того, щоб виявити дійсні чинники регуляції організаційної поведінки, необхідно проникати в міжособові відносини¹.

Реальні господарські ситуації унікальні за своєю природою і дуже часто менеджер зіштовхується з чинниками, які не піддаються попередньому врахуванню за обставин, що раптово набувають першочергового значення. Головним джерелом, що породжує чинник невизначеності в соціально-економічних системах, є сама людина, поведінка якої дуже складна, щоб її дії можна було вписати в звичні схеми системного аналізу, теорії прийняття рішень і уявити у вигляді алгоритмів управління. Хоча адміністративні норми і посадові інструкції обмежують свободу вибору і встановлюють зразки організаційної поведінки, яким віддається перевага, вони не узгоджуються з об'єктивною необхідністю самої поведінки.

Теоретики і практики менеджменту з різних боків розглядають процес командоутворення. Природно, залежно від того, які підходи будуть закладені в процес командоутворення, визначатимуться і організаційні процедури реалізації пропонованих нововведень.

Наприклад, В США використовується наступний алгоритм при організації колективних трудових процесів¹, сутність основних етапів та результати якого систематизовано в табл. 5.1.

Таблиця 5.1.

Алгоритм організації колективних трудових процесів

№ з/п	Характеристика етапу	Зміст роботи	Результат
1	2	3	4
1.	Виділення групи з високою продуктивністю праці.	Метод номінальної групи для отримання переліку ідей, направлених на під-вищення результативності	Досягнення згоди, ранжирування ідей.
2	Група продовжує обговорення результатів МНГ.	Формування складу груп малих бригад і визначення пріоритетних ідей на основі МНГ	Створення бригад
3.	Бригади вирішують проблеми (аналіз питань, рішень, про-ектів, впровадження).	Розробка проекту, пропозицій.	Бригада розробляє проект рішення.
4.	Бригади звітують перед групою.	Пропозиція повідомляється групі.	Бригада набуває на-виків формулювання, презентації пропозицій.
5.	Нарада керівництва для розгляду пропозицій	Бригада доповідає про пропозиції керівництву	Керівництво може оцінити прогрес у вирішенні проблем, успіхи працівників
6.	Отримання “зворотного зв'язку” від керівництва.	Керівництво повідомляє рішення щодо пропозицій бригади; обговорюються питання впровадження	Інформація про долю пропозиції; конкретизація плану впровадження.
7.	Впровадження.	Виконання плану впровадження.	Впровадження пропозицій.
8.	Вимірювання, оцінка, зворотний зв'язок, складання діаграм.	Розробка процесу вимірювання, оцінка успіху пропозиції,	Зворотний зв'язок за результатами.
9.	Розробка, проекту-вання і впровадження системи стимулювання.	Керівництво розробляє систему стимулювання.	Гордість спів робіт-ників за свою роботу (пропозиції), мотива-ція продовжується.
10.	Оцінка, модифікація і повторення процесу.	Діяльність бригад покращується на основі накопиченого досвіду	Повторна процедура аналізу діяльності бригади.