3.4. Самонаправляємі команди

Самонаправляєма робоча команда – це група людей, яка володіє всіма уміннями, знаннями, повноваженнями і обов'язками, необхідними, щоб виконати закінчену частину роботи. Команда планує і виконує роботу, реалізує багато функцій контролю і управління. Члени команди регулярно (раз на тиждень або щодня) зустрічаються для ідентифікації, аналізу і вирішення проблем. Вони формують робочий графік, встановлюють цілі, формують структуру команди, координують роботу з іншими відділами, постачальниками, споживачами і ін. Необхідною складовою частиною діяльності самонаправляємої робочої команди є випереджаючий освітній процес¹.

Можна виділити ряд критеріїв, яким повинні відповідати самонаправляємі робочі команди:

• члени команди володіють різними професійними знаннями і уміннями;

• члени команди постійно підвищують свої різносторонні навички (у тому числі за допомогою періодичної ротації членів команди) і можуть в роботі замінити один одного;

• члени команди мають (за допомогою додаткової освіти і тренувань) багатофункціональні уміння і навички, які потрібні команді (комунікативні, зворотного зв'язку, вирішення проблем, прийняття рішень, вирішення конфліктів);

• команда націлена на постійне розширення умінь, поліпшення продукту або послуги, вирішення проблем;

• команда має постійний зв'язок із зовнішнім середовищем;

• команда відповідає за продуктивність, якість, вартість, графік виконання роботи;

• прийняття рішення по конкретних локальних завданнях входить в компетенцію кожного члена команди, проте визначення стратегії і тактики в досягненні мети є загальнокомандною функцією;

• структура, тип, кількісний і якісний склад команди визначаються самою командою відповідно до поставленої мети;

• члени команди зв'язані формальними і неформальними комунікаціями.

Можна також конкретизувати окремі приведені критерії і сформулювати основні відмінності самонаправляємих робочих команд від інших форм організації праці:

- самонаправляємі робочі команди з багатофункціональними працівниками відповідають за закінчений продукт (або за деякий блок роботи, але не за окреме завдання) і за продуктивність і результати роботи;

- контроль якості, експлуатаційні витрати і матеріально-технічне постачання - частина відповідальності самонаправляємої робочої команди, а не роздільні функції;

- самонаправляємі робочі команди формують графік виконання роботи, згідно з яким члени команди виконують завдання, призначають передачу завдань, розподіляють ресурси;

- керівництво в самонаправляємій робочій команді не схоже на традиційне управління, лідер команди, швидше, тренер, вчитель, ніж керівник;

- задоволення споживача і прибутковість – в центрі уваги самонаправляємих робочих команд, і, природно, командам необхідна інформація і зворотний зв'язок за якістю, кількості, графіку, ціновим показникам;

- прийняття в команду і виключення з команди перебувають в компетенції самонаправляємої робочої команди, а не менеджера;

- розширення знань і навичок є органічною частиною виробничого процесу, а не задоволенням одномоментних вимог і запитів.

Резюме

Існує безліч більш менш детальних класифікацій команд за різними ознаками. Всі ознаки можна включити в систему класифікацій команд (залежно від вирішуваного завдання кількість ознак класифікації може збільшуватися): однорідні (основне завдання – розподіл обсягів робіт) і неоднорідні (основне завдання – розподіл ролей і видів діяльності між агентами, а потім вже – розподіл обсягів робіт); постійні і тимчасові; формальні і неформальні; функціональні і творчі.

Виділяють чотири категорії команд залежно від поставленої мети: дорадча, виробнича, проектна та група дій.

Відповідно до роду діяльності, яку виконує в організації група, виділяють наступні команди: команди, що займаються підготовкою рекомендації; виробничі команди; управлінські команди.

Причому кожна з команд може знаходитися на одному з наступних рівнів розвитку групової активності залежно від командних зусиль – ефективності взаємодії членів групи: робоча група; псевдокоманда; потенційна команда; реальна команда; високоефективна команда.

Як основні критерії класифікації команд пропонується використовувати: членство, цілі і функції, життєвий цикл, управління, взаємодія, методи.

Відповідно до приведених критеріїв виділяють десять типів команд: інтрафункціональні, оперативні, кроссфункціональні, підприємницькі, виконавчі команди менеджерів, координаційні команди менеджерів, самоуправляємі команди, самонаправляємі команди у виробництві і сервісі, самонаправляємі команди в інтелектуальній сфері, віртуальні команди.

Самонаправляєма робоча команда – це група людей, яка володіє всіма уміннями, знаннями, повноваженнями і обов'язками, необхідними, що б виконати закінчену частину роботи.