Рекомендації керівникові щодо організації команд залежно від сфери їх діяльності

Характеристи-ка	Рекомендації керівникові щодо організації
	виробничих команд		інтелектуальних команд
1	2		3
Постановка цільового завдання	Забезпечити достатньо високий рівень конкретизації кінцевого результату, умов і термінів виконання робіт, характером забезпечення і формою оплати кінцевого результату. Цільове завдання рекомендується формулювати конкретно і жорстко для підвищення результативності команди, дисциплінуючи її членів. Чіткі завдання повинні визначати результат діяльності всієї команди, який може відрізнятися від місії організації в цілому, і від сукупності виробничих завдань окремих працівників. Як цільове завдання корисно формулювати конкретні і жорсткі завдання щодо підвищення ефективності роботи. Цільові завдання мають бути досяжними, оскільки досяжність конкретних виробничих цілей допомагає командам концентруватися на отриманні результатів; до того ж конкретні цілі мають зрівняльний ефект, що сприяє стилю поведінки в команді. Велике завдання доцільно конкретизувати через його поділ на окремі менші, що дозволяють команді отримувати маленькі перемоги в процесі досягнення великих цілей, і що є безцінним для зміцнення цілеспрямованості і відданості членів команди, для подолання перешкод, які виникають на шляху до досягнення довгострокової мети.		Цільові завдання (зокрема, розробка стратегії розвитку фірми, пошук раціональних проектних рішень, розробка обґрунтувань нового законопроекту, реструктуризація тощо) можуть бути позначені лише у загальних рисах, з вказівкою необхідних якостей і параметрів. Терміни виконання краще призначати приблизно, з проміжними контрольними перевірками.
Форми стимулювання	Використання матеріально-грошової форми стимулювання з елементами суспільного визнання і морального стимулювання.		Матеріально-грошова форма може бути не основною. Велику мотивацію можуть мати престижно-кар'єрні стимули і морально-сертифікаційні чинники суспільного визнання.
Продовж. табл. 2.5.
1	2	3
Кваліфікація	Команда має бути командою професіоналів
	За наявності провідних фахівців потрібно підвищувати виконавську дисципліну.	За наявності справжніх професіоналів потрібно формувати єдність ціннісних орієнтації і підбір однодумців в стратегії розвитку.
Рівень креативності і комунікатив-ної культури членів коман= ди	Для даної групи команд умова може не бути ключовою, якщо рівень матеріальної зацікавленості всіх членів команди досить високий.	Умова має бути основою успішного функціонування команди, оскільки матеріальні стимули і конкретні терміни можуть бути досить розмитими.
Тривалість продуктивного функціонування	Чим довше існує команда, тим вище її рівень спрацьованості і професіоналізму, тим успішніше і результативніше вона діє.
	Часто тривалість продуктивного функціонування невисока, високий відсоток тимчасових, разових команд, що обумовлено локальним, короткостроковим або сезонним характером більшості виробничих завдань. Так, після завершення крупного будівництва багато будівельних бригад припиняють своє існування. Нерідко розпадаються сезонні артілі сільськогосподарських робітників і заготівників. Аварійні бригади часто формуються випадковим чином під тиском зовнішніх обставин.	Завдання і проблеми, які вирішує команда, як правило, довгострокові і, відповідно, вимагають формування команд на тривалу перспективу. Потрібно ретельніше і грунтовніше підбирати членів команди. Команди варто формувати не стільки для вирішення конкретної проблеми, скільки для тривалої спільної співпраці в роботі над єдиною проблематикою. Наприклад: існування різних наукових шкіл; підбір прем'єр-міністром команди політиків-однодумців для кабінету міністрів; команда однодумців-менеджерів виконавчого директора фірми (банка) або група однодумців-засновників малої інжинірингової фірми в будь-якій сфері (ІТ, соціально-психологічні послуги, освітні структури і т. п.).

Після розгляду табл. 2.5. більше уваги варто приділити розгляду поняття „інтелектуальна команда”, оскільки в даний час в інтелектуальній сфері термін „команда” еволюціонував, і зараз нерідко визначається значно ширше. Розширене тлумачення терміну „команда” відноситься до проблематики і реалізації цілей стратегічного характеру (розробка і реалізація стратегії розвитку, дослідницька і аналітична робота з багатоаспектної проблеми, формування і проведення в життя якої-небудь певної концепції дій та інші довгострокові програми і цілі). У цій ситуації важливо запозичувати для „команди” всі позитивні чинники активізації „людського чинника” і виключити жорсткі організаційні рамки стислих термінів, автономної самоврядності і однозначних форм стимулювання¹. Наприклад, в управлінській сфері великої фірми або державної освітньої установи під командою можна розуміти групу фахівців - керівників різного рівня, пов'язаних єдністю розуміння перспективи організації і методів її досягнення, що проводять в своїх колективах єдину узгоджену політику щодо досягнення поставлених цілей. Така група може скластися стихійно, але в більшості випадків це результат надзвичайно важливої роботи першої особи по створенню „своєї” команди. Причому роль керівника може узяти на себе і вузька група засновників-однодумців, керівне ядро підприємства, політичній партії, громадській організації тощо.

Особливості функціонування та організації інтелектуальних команд зумовлюють диференціацію вимог до членів інтелектуальної команди. Так, члени команди мають бути однодумцями по трьом ключовим чинникам взаємодії, зокрема:

• єдність мети і методів її досягнення (цільова триєдність інтелектуальної команди повинна доповнюватися триєдністю особових якостей членів команди: активна позиція і високий рівень особистої ініціативи і відповідальності; професіоналізм; комунікативна культура);

• єдність мотиваційних стимулів: мотивація членів інтелектуальної команди може бути різною (залежно від посадового положення і особистих стартових можливостей), але обов'язково взаємоузгодженою і підтримуваною всіма членами команди;

• єдність ціннісних орієнтацій.

Крім цього, члени інтелектуальної команди повинні користуватися взаємною пошаною і мати високий рівень психологічної сумісності, принаймні, з неформальним лідером команди.

Така неформальна інтелектуальна команда володіє всіма достоїнствами „класичної прикладної” команди по підвищенню ефективності діяльності і самовіддачі кожного члена команди і необтяжена її організаційно-управлінськими рамками.

Організація діяльності неформальної інтелектуальної команди здійснюється в рамках управлінської діяльності всієї організації в цілому і доповнюється різними неформальними зустрічами всіх або окремих членів команди.

Головне завдання керівника неформальної інтелектуальної команди - підтримка високого мотиваційного рівня ефективної діяльності команди, який досягається за рахунок: зміцнення позитивного психологічного клімату взаємної співпраці всіх членів команди; послідовній реалізації мотиваційних стимулів (різного характеру) окремих членів команди.

При формуванні команди керівник не повинен забувати головне правило класичного менеджменту: створювати команду не на основі дружніх (споріднених) зв'язків, а дружні зв'язки формувати на основі успішної командної співпраці¹.

Резюме

Командна форма організації робіт – об'єднання певної групи професійних працівників в автономний самокерований колектив з метою вирішення поставленого завдання (виробничого або інтелектуального) більш оперативно, ефективно і якісно, ніж при традиційній організації робіт.

При цьому, під командою розглядається як: автономний самокерований колектив професіоналів, здатний оперативно, ефективно і якісно вирішувати поставлені перед ним завдання.

Важливі характеристики команд:

1. Взаємозалежність. Кожний член команди вносить свій індивідуальний внесок в спільну роботу. Інші члени команди залежать від роботи кожного. В команді всі діляться робочою інформацією один з одним. Члени команди також сприймаються як рівноправні учасники процесу діяльності і мають нагоду впливати один на одного.

2.Розподілена відповідальність. Відповідальність за командну мету розуміється і розподіляється серед усіх.

3. Результат. Відповідальність за командні результати розподіляється серед усіх членів групи і фокусує групову активність.

Таким чином, команда — це група людей, що мають спільну мету, взаємодоповнюючі навички і вміння, високий рівень взаємозалежності і розподілену відповідальність за досягнення кінцевих результатів.

Добре спрацьована команда надзвичайно ефективна і практично непереможна. Ефект команди досягається за рахунок наступних чинників, наявність яких підвищує мотивацію і самовіддачу всіх членів команди:

• самостійне регулювання інтенсифікації праці: для членів команди не існує нормованого робочого дня; команда самостійно нормує свій робочий день залежно від термінів досягнення наміченої мети;

• скорочення втрат робочого часу шляхом досягнення високого ступеня організації праці усередині команди: взаємозамінність, активна особиста ініціатива, конструктивна комунікація, раціональний розподіл ролей, робота на випередження;

• використання корпоративних форм прийняття рішень.

Таким чином, ефект команди заснований на високій мотивації її членів працювати разом на спільний результат.

Принципи роботи команди: добровільність входження в команду; колективне виконання роботи; колективна відповідальність; орієнтованість оплати праці на кінцевий результат загальнокомандної роботи; гідна значущість (стимул) стимулювання команди за кінцевий результат; автономне само управління команди; підвищена виконавська дисципліна.

Сфери діяльності, де умови і діяльність команд мають певні відмінності:

• виробнича сфера, де кінцевим результатом є типова продукція (послуга); витрати на організацію команд доцільні, в основному, на технологічно автономних ділянках або при виникненні нестандартних ситуацій.;

• інтелектуальна сфера, де ключовим елементом є творча, креативна діяльність, пов'язана з дослідженням, експериментом, аналізом і пошуком раціональних рішень.