Задачі керівника по створенню стабільності соціальної системи групи

Для збільшення позитивного ефекту згуртованості керівник організації може: періодично проводити збори, роз'яснюючи цілі групи і їх взаємозв'язок з цілями організації, створюючи такі умови, коли кожен член групи може бачити його внесок в досягнення цих цілей; періодичне обговорення потенційних або актуальних проблем групи або організації, ефект майбутніх змін для виробничої діяльності; згуртованості сприяють задоволення особистих потреб членів групи в групі або за допомогою групи; узгодженість цілей всієї групи з індивідуальними потребами і цілями; взаємна залежність в роботі над конкретними задачами; вигоди, що витікають з членства в групі і очікування безперечної користі від нього; різного роду симпатії між членами групи, їх взаємне тяжіння; мотивованість членів групи; дружня атмосфера, що розташовує; суперництво з іншою групою або групами; ворожнеча, неприязнь і негативне відношення суспільства (замкнутість сект і фракцій), престиж групи.

Для оздоровлення клімату необхідно застосувати ряд організаційних і соціально-психологічних прийомів.

Організаційні прийоми передбачають:

1) запрошення професійного психолога. Цей крок диктується простими міркуваннями: якщо людина відчула себе хворою, вона звертається до лікаря; якщо менеджери прийшли до висновку, що в їх організації склався хворий соціально-психологічний клімат, необхідно звернутися до фахівця;

2) проведення конкретного емпіричного дослідження з метою визначення причин несприятливих взаємовідносин співробітників;

3) інформування організації про результати дослідження (на зборах, нарадах тощо);

4) ухвалення колективного рішення про усунення об'єктивних чинників, що негативно впливають на клімат;

5) контроль за реалізацією колективного рішення і станом соціально-психологічного клімату.

Соціально-психологічні прийоми спираються на результати проведеного дослідження і передбачають в основному наступне:

1) визначення неформальної структури групи, виявлення лідера і його ролі в групі. Необхідно дати відповідь на питання про те, чи спрямована діяльність лідера на благородну мету - захист інтересів членів своєї групи, створення сприятливого клімату, підвищення рівня розвитку групи, або, навпаки, лідер має егоїстичну мету - підвищення свого статусу, престижу за рахунок інтересів групи;

2) визначення рівня розвитку групи, соціально-психологічна корекція групових процесів і станів;

3) визначення причин конфліктів в групі і застосування соціально-психологічних способів їх конструктивного вирішення;

4) корекція формальної і неформальної структури групи (наприклад, за допомогою перевиборів формального лідера - бригадира, профспілкового діяча);

5) соціально-психологічна корекція взаємовідносин в трудовому колективі (проведення соціально-психологічних тренінгів і психологічних консультацій).

Вплив групи на задоволеність працівників і їх діяльність. Крім питань, що відносяться до області соціальної психології, заслуговують увагу і питання впливу групи на діяльність працівників і їх задоволеність. Нижче стисло перераховані способи, що дозволяють групі підвищити задоволеність працівників і поліпшити виконання ними своїх обов'язків.

1. Організація роботи групи як єдиного цілого.

2. Групі доручаються відбір, навчання і винагорода її членів.

3. Використання можливостей групи для встановлення суворих норм поведінки як на роботі, так поза нею.

4. Розподіл ресурсів переважно за груповим, а не індивідуальним принципом.

5. Допущення і, можливо, навіть заохочення міжгрупового суперництва для посилення внутрішньогрупової солідарності.