Приклади позитивних і негативних норм

Категорія	Приклад
	Позитивна норма	Негативна норма
1 Гордість за підприємство, самоповага	Члени групи стоять на боці фірми, якщо її незаслужено критикують	Членам фірми байдужі проблеми фірми
2 Продуктивність / висока якість	Члени групи прагнуть працювати краще, навіть якщо справи йдуть добре	Члени групи задовольняються прийнятним мінімумом роботи
3 Командна робота / спілкування	Члени групи вислу-ховують думки інших і враховують інтереси інших членів групи	Члени групи часто обговорюють інших людей за їх спиною і не враховують інтереси інших членів групи
4. Лідерство	Члени групи звертаються до керівника за допомогою, коли потребують її	Члени групи приховують свої проблеми і уникають звертатися за допомогою до керівника
5. Прибутковість / ефективність інвестицій	Члени групи націлені на підвищення прибутковості і ефективності організації	Членам групи байдужий прибуток - "це не наша справа"
6.Відносини співпраці	Члени групи дотримуються відносин співпраці і партнерства при взаємодії один з одним	Членів групи не хвилюють відчуття інших людей, в їх відносинах можуть виявлятися конфронтація або домінування
7. Відношення до клієнта / замовника	Члени групи вважають, що саме замовник - це перша особа організації	Члени групи з байдужістю відносяться до задоволення потреб клієнта, вважаючи його чимось зовнішнім для організації
8. Чесність і надійність	Члени групи не допуска-ють підтасовувань і зниження надійності	Члени групи готові свідомо піти на підтасовування і обман керівництва
9. Навчання і розвиток	Члени групи зацікавлено відносяться до можливості власного навчання і розвитку	Члени групи розглядають навчання як непотрібне, нав'язуване заняття, як примха керівництва
10. Нововведення	Члени групи постійно шукають нові шляхи для поліпшення роботи	У членів групи немає прагнення шукати нові рішення, їх влаштовує існуюче положення справ

Ресурси. Керівник, стурбований ефективністю роботи своєї групи, повинен особливу увагу звернути на забезпеченість членів групи ресурсами, які необхідні для успішного вирішення задач, що стоять перед ними. Особливу увагу слід звертати на наступні ресурси: методи виконання робочих завдань, інструменти і устаткування.

Методи виконання робочих завдань. При організації роботи проектної групи керівник часто вимушений ухвалювати рішення про те, чи є методи роботи і підходи до рішення проблем, що використовуються проектною групою, найпростішими, дешевими і ефективними. Методи виконання робочих завдань, особливо тих, які виконуються щодня і стають звичними, рутинними, необхідно достатньо часто переглядати і модернізувати, щоб не втрачати марно час і не витрачати зусилля даремно. При цьому важливо мати на увазі, що часто найцінніші пропозиції з поліпшення роботи можуть дати ті люди, які безпосередньо виконують дану роботу.

Інструменти і устаткування. Для виконання роботи потрібні гарні, справні інструменти і устаткування, що відповідають сучасним вимогам і в достатній кількості. Хоча початкові витрати на придбання або модернізацію інструментів і устаткування можуть бути дуже значними, врешті-решт це часто економить багато часу, сил і грошей для організації.

Для оцінки методів роботи і розподілу ресурсів доцільно привертати експертні наради, члени яких є представниками виконавців. Дана умова дуже істотна, оскільки так само можна врахувати думку людей, що безпосередньо беруть участь в роботі над проектом. Можна використовувати і незалежні експертні ради.

Обмежимося розглядом задачі розподілу ресурсів. Як правило, кожна експертна рада має свою думку про розподіл ресурсів і вона рідко співпадає з думками інших експертних рад. Часто буває ситуація, коли кожна експертна рада вважає свій напрям більш значущим і прагне спотворити оцінки необхідних для даного напряму ресурсів з тим, щоб "схопити" велику частину ресурсів з обмеженої фундації. Тому інформація, що надається експертними радами, може істотно відрізнятися від їх істинної думки, що може ускладнювати вироблення рішення. Таким чином, керівнику проектом необхідно так побудувати механізм збору інформації і вироблення рішення, щоб виключити відзначені негативні ефекти. Для вирішення цієї проблеми не існує універсальних методів, але у ряді випадків корисною виявляється реалізація механізму згоди.

Керівник проектної групи повинен мати чітке уявлення про ті перешкоди, які можуть з'явитися в процесі роботи над проектом. Це допоможе своєчасно вжити відповідних заходів з їх подолання або профілактики.

Негативно впливати на роботу проектної групи може цілий ряд чинників: погане керівництво групою; неконструктивний клімат відносин, що є в групі; низька включеність членів групи в спільну роботу; низька орієнтація членів групи на результат; нечітко визначені роль і статус групи в організації, в процесі організаційних змін; неефективні методи роботи над проектом; слабка критика або відсутність критики в роботі групи; відсутність умов для індивідуального розвитку членів групи; відсутність творчих здібностей у членів групи; погані внутрішньогрупові відносини.

На ефективність роботи проектних груп можуть здійснювати негативний вплив статус окремих осіб або боротьба за владу. Є дані про те, що члени групи одержують менше задоволення від роботи, менше включені в процес групової роботи там, де є змагання за статус лідера. Сама присутність в групі особи, що володіє більш високим статусом або повноваженнями, ніж вся решта членів групи (така ситуація часто зустрічається у разі запрошення "високого начальства" або крупного фахівця з певного питання), може істотно вплинути на характер обговорення.

Члени групи, що займають більш високе положення в організації, можуть домінувати в ході спільної роботи і робити вплив на ухвалювані рішення, іноді примушуючи до ухвалення рішень не найвищої якості. Впливові особи можуть мати мету, відмінну від мети членів проектної групи, або власну приховану програму. Зарозумілість, скрупульозне ставлення до атрибутів власного статусу, бажання домінувати в суперечці і при ухваленні рішень - все це може призводити до вибору невдалих рішень або невідповідних альтернатив.

Окрім вказаних чинників, на індивідуальному рівні дії на групу впливають вік членів групи, стать, рівень розвитку, індивідуально-психологічні особливості, соціально-економічний статус; на груповому — розмір групи, склад групи.

Вік людини. Вчені експериментально і теоретично обгрунтували положення про те, що інтенсивність інтеграції людини в групу залежить від її віку. Велика включеність в групу є результатом розвитку пізнавальних здібностей, високої частоти контактів з людьми, участі в суспільному житті. З віком людина починає більш уважно відноситися до оточуючих, користується великою пошаною і має більш стійку оцінку з боку інших людей. Частіше всього лідерство в групі завойовує людина, старша за віком.

Стать людини. На поведінку людини в групі робить вплив його стать. Було встановлено, що в деяких різностатевих групах жінки поводяться більш пригнічено в порівнянні з чоловіками. Жінки частіше використовують візуальний контакт як засіб спілкування, частіше погоджуються з думкою більшості. Але зробити однозначний висновок про підлегле положення жінок в змішаних групах не можна, оскільки відношення до жінок і їх роль в різних суспільствах і культурах неоднакове; ступінь активності жінок в групі залежить від актуальності для них проблеми, цілей і задач групи; поведінка чоловіків і жінок в групі також залежить і від віку.

Рівень розвитку. На міжособову взаємодію в групі великий вплив справляє рівень освіти. У ряді досліджень був виявлений позитивний взаємозв'язок між участю індивіда в групі і інтелектуальним рівнем. Чим вище інтелектуальний рівень, тим більше активна людина в груповому процесі.

Інтелектуальний і загальноосвітній рівень робить вплив і на конформність. Людина з більш високим інтелектуальним рівнем менш конформна, ніж людина з низьким інтелектуальним рівнем. Також освічена людина звичайно впевнена в акуратності свого вислову і не відчуває необхідності в підтримці з боку групи.

Був встановлений взаємозв'язок між рівнем розвитку і лідерством. Чим більше різниця в інтелектуальному рівні лідера і інших учасників, тим вище ефективність групової діяльності.

Індивідуально-психологічні особливості. М.Шоу виділяє п'ять основних індивідуально-психологічних характеристик, що впливають на групову динаміку: орієнтація на міжособове спілкування, яка може бути схвалюючою, такою, що розташовує і уникаючою; чуйність; бажання домінувати, звичайно обумовлене самооцінкою людини; залежність; емоційна врівноваженість.

На сприйняття членів групи впливає і рівень самосвідомості. Чим вищий рівень самосвідомості, тим більше розкривається людина і тим більш повним стає її уявлення про саму себе.

Деякі дослідження свідчать про зв'язок між фізіологічними характеристиками (наприклад, зріст, вага тощо) і прагненням до лідерства, але цей взаємозв'язок носить нестійкий характер. Навички спілкування оцінюються більш високо у людей, що мають привабливу зовнішність.