- •Управління командами
- •Передмова Управління командою в діяльності керівника.
- •Розділ 1. Теоретичні основи управління виробничими групами і командами в в організаціях
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •1.1. Групи в організаціях: соціологічний аспект Природа соціальних груп в організаціях
- •Види соціальних груп. Формальні і неформальні групи
- •Групи за приналежністю до них індивідів
- •Групи за характером взаємовідносин між їх членами
- •Формальні і неформальні групи
- •Характеристики соціальних груп
- •1.2. Управління групами в організаціях: психологічний аспект Соціально-психологічна структура групи
- •Механізми групової динаміки в організації
- •Феномени групової життєдіяльності
- •1.3. Формування і розвиток соціальних груп в організації Причини формування груп в організації.
- •Процес розвитку соціальних груп в організації.
- •Типи малих груп, що використовуються у виробничих організаціях.
- •Типи і відмітні ознаки малих цільових груп (комітетів)
- •Об'єкти управління в групі (основні елементи групи і їх характеристика)
- •Стадії і рівні розвитку групи
- •1.4. Створення цільових груп в організаціях Цілі, задачі і напрями діяльності цільових груп, команд
- •Особливості створення цільових груп
- •Регламентація діяльності групи.
- •Вимоги до складу цільових груп
- •1.5. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації Управління соціально-психологічним кліматом організації
- •Задачі керівника по створенню стабільності соціальної системи групи
- •Показники соціально-психологічного клімату
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 2. Основи командоутворення
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •2.1. Командна форма організації робіт
- •2.2. Визначення команди
- •2.3. Характеристика команди
- •Порівняльна характеристика команди і формальної та неформальної груп
- •2.4. Ефект команди
- •2.5. Принципи роботи команди
- •Принципи роботи команди
- •2.6. Переваги та недоліки організації команди
- •Характеристика переваг роботи команди
- •Характеристика недоліків роботи команди
- •2.7. Розмір команди
- •2.8. Основні сфери діяльності команди
- •Рекомендації керівникові щодо організації команд залежно від сфери їх діяльності
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 3. Класифікація команд
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •3.1. Система класифікації команд
- •Приклади класифікації команд
- •3.2. Основні критерії класифікації команд
- •3.3. Типи команд та їх характеристика
- •3.4. Самонаправляємі команди
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 4. Розподіл ролей в команді
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •4.1. Необхідність розподілу ролей в команді
- •4.2. Чинники, що визначають ролі в команді
- •Розподіл ролей залежно від безпосередньої професійної діяльності, посадових обов’язків
- •Розподіл ролей залежно від взаємодії команди з клієнтами, партнерами, зовнішнім середовищем тощо
- •Розподіл ролей залежно від ситуації вирішення проблем
- •Розподіл ролей в команді на основі методу „Шість капелюхів”
- •Розподіл ролей залежно від процесу життєдіяльності команди та динаміки її успішного розвитку
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 5. Процес командоутворення
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •5.1. Підходи до командоутворення
- •Алгоритм організації колективних трудових процесів
- •5.2. Етапи командоутворення
- •5.3. Стадії розвитку команди
- •Зміна стану основних компонентів організації в процесі розвитку команди
- •Зміна групових норм внаслідок переходу до колективної форми організації праці з використанням командного підходу
- •Рекомендації керівникові для забезпечення успішного проходження стадій розвитку команди та створення самокерованої команди
- •Динамічна мережева структура управління як стадія розвитку команди
- •Рекомендації керівникові команди при переході до динамічної мережевої структури управління
- •5.4. Шляхи командоутворення
- •Природний шлях командоутворення
- •Чинник природного командоутворення – закономірності групової динаміки.
- •Завдання керівників та співробітників за стадіями природного шляху командоутворення1
- •Рекомендації керівникові щодо запобігання втрати професіоналів при природному командоутворенні
- •Чинник природного командоутворення – стиль керівництва
- •Цілеспрямований шлях командоутворення
- •Рекомендації керівнику при виборі цілеспрямованого шляху командоутворення
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 6. Формування команди
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •6.1. Етапи діяльності команди
- •6.2. Основні підходи до методів об'єднання команди
- •6.3. Методичний підхід до формування команд Метод організації інтелектуальних і управлінських команд
- •Рекомендації керівнику при підборі кандидатів при формуванні управлінських команд
- •Методи формування команд
- •Процес комплектування команди
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 7. Життєві цикли команди
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •7.1. Динаміка успішності розвитку команди та життєві цикли команди
- •Етап становлення
- •Етап успішного розвитку
- •Етап пошуку, або пошуковий період
- •7.2. Особливості індивідуального розвитку членів команди
- •7.3. Типові ситуації, що негативно впливають на команду, та рекомендації керівнику щодо їх вирішення
- •Рекомендації керівнику щодо вирішення проблем в команді, які виникають в зв’язку з оновлення її складу
- •Рекомендації керівнику щодо вирішення проблем в команді, які виникають в зв’язку з „випаданням з обійми” окремих членів команди
- •Рекомендації керівнику щодо вирішення проблем в команді, які виникають в зв’язку з неадекватним зростанням мотиваційних запитів, зміною особистих і духовних орієнтирів
- •Рекомендації керівнику щодо вирішення проблем в команді, які виникають в зв’язку із зниженням авторитету, відсутністю випереджаючого особистого зростання лідера команди
- •Рекомендації керівнику щодо вирішення проблем в команді, які виникають в зв’язку з появою в команді альтернативного неформального лідера
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 8. Організація роботи команди
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •8.1. Організація і координація роботи в команді
- •8.2. Організація взаємодії між командами
- •8.3. Форми організації спільної діяльності Організаційні позиції групи
- •Формування організаційної структури цільових груп і органу управління нею
- •Організація спільної діяльності команди проекту
- •Зв'язок організаційних культур, управлінських форм і типів спільної діяльності
- •8.4. Методи активізації роботи в групі
- •Мозковий штурм.
- •Синектика
- •Морфологічний аналіз
- •Функціонально-вартісний аналіз
- •Метод номінальної групи
- •8.5. Процедури пошуку узгодженого рішення
- •8.6. Рекомендації керівнику з активізації групової роботи і управління колективною творчістю
- •8.7. Навчання членів, керівників і організаторів (фахівців з групової діяльності) групи / команди
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 9. Моделі команд
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •9.1. Загальний огляд сучасного стану математичних моделей формування і функціонування команд Напрями досліджень
- •Математичні моделі і характеристики команд [1]
- •Загальна модель команди
- •Математичні моделі і властивості команд, що враховуються в них1
- •9.2. Задачі про призначення
- •Задача розподілу обсягів робіт
- •Задача розподілу функцій
- •Задача формування складу команди
- •9.3. Модель Маршака-Раднера
- •9.4. Стимулювання в командах
- •Модель колективного стимулювання
- •Класифікація моделей колективного стимулювання
- •Класифікація моделей стимулювання в командах [1]
- •Модель б. Холмстрома і її розвиток
- •Детерміновані моделі колективного стимулювання
- •9.5. Моделі інстуціонального управління
- •9.6. Моделі репутації
- •Модель ж. Тіроля
- •Модель норм поведінки
- •Модель загальних характеристик
- •Модель Шапіро-Стігліца
- •9.7. Експериментальні дослідження команд
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 10. Колективне вирішення проблем та прийняття рішень
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •10.1. Процес колективного вирішення проблем та прийняття рішень Переваги і недоліки колективного вирішення проблем
- •Переваги та недоліки колективного вирішення проблем та прийняття рішень
- •Робота в групі при колективному вирішенні проблем та прийнятті рішень
- •Групи за рішенням проблем
- •Принципи колективного прийняття рішень в організації
- •Алгоритм процесу колективного вирішення проблем та прийняття рішень
- •10.2. Методи колективного прийняття рішень
- •Групи методів колективного прийняття рішень
- •Структура співвідношень методів і етапів процесу колективного прийняття рішень
- •Короткий розгляд методів колективного прийняття рішень для кожного етапу процесу колективного прийняття рішень.
- •2) При визначенні кількості учасників
- •3) При забезпеченні обстановки, місця проведення:
- •4) Щодо тривалості та часу проведення:
- •5) При виборі типу проблем, які вирішуються методом мозкового штурму:
- •6) При озвученні проблеми:
- •7) При визначенні ролі керівника (лідера):
- •Рекомендації керівникові щодо правил проведення мозкового штурму
- •Рекомендації керівникові щодо етапів проведення мозкового штурму
- •Рекомендації керівникові щодо використання методів, заснованих на принципі (технології) мозкового штурму Брейнрайтінг.
- •Мозкова атака на дошці.
- •Мозковий штурм японський.
- •Багатоступінчаста (каскадна) мозкова атака.
- •Техніка генерування ідей.
- •Метод „Бритва Оккама”.
- •Діаграма спорідненості.
- •Деревовидна діаграма.
- •Рекомендації керівникові щодо використання методів колективного прийняття рішень при аналізі проблеми
- •Діаграма „риб'ячі кістки”.
- •Діаграма шести слів.
- •Діаграма зв'язків.
- •Рекомендації керівникові при зборі даних
- •Правила складання контрольних листків
- •Рекомендації керівникові щодо використання методів колективного прийняття рішень при інтерпретації даних
- •Діаграми Парето
- •Гістограми.
- •Рекомендації керівникові щодо використання методів колективного прийняття рішень при пошуку рішень
- •Аналіз силового поля.
- •Модифікований метод Дельфі.
- •Обмін думками.
- •Колажі та фантазії.
- •Матрична діаграма.
- •10.5. Аналіз ефективності рішення
- •Середовище прийняття рішень.
- •Критерії оцінки ідеї
- •Етапи проведення аналізу ефективності рішень
- •Послідовність оцінки ефективності рішень.
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 11. Стиль керівництва при командній роботі
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •11.1. Форми управління командами
- •11.2. Підходи до керівництва командою
- •11.3. Цілі, методи і принципи управління групою за різних моделей поведінки керівника
- •Підхід з позиції особистих якостей
- •Поведінковий підхід.
- •Ситуаційний підхід.
- •11.4. Лідер і керівник
- •11.5. Практичні рекомендації з раціоналізації управління, виходячи з ситуаційних моделей управління (Фідлер, Мітчел і Хаус, Херсі і Бланшер, Врум-Йетон) Ситуаційні підходи до ефективного лідерства
- •Ситуаційні чинники
- •Теорія життєвого циклу.
- •Стилі ухвалення рішень за Врумом-Йеттоном.
- •11.6. Підбір оптимальної моделі організаційної поведінки відповідно до ситуації, що склалася
- •11.7. Приклади використання партисипативного управління в японських фірмах. Аналіз японської філософії менеджменту
- •11.8. Управлінська решітка Блейка і Моутона
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 12. Планування діяльності команди
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •12.1. Етапи планування діяльності команди
- •12.2. Вибір тем, проектів, над якими працюватиме команда. Метод пріоритезації
- •Класифікація цілей
- •12.3. Правила формулювання і постановки цілей і задач для членів команди
- •12.4. Складання довгострокового плану
- •Таблична форма представлення стратегічного плану розвитку
- •12.5. Оперативне календарне планування
- •Оперативно-календарний план команди
- •12.6. Рекомендації керівникові при плануванні діяльності команди
- •Планова звітність
- •Контроль виконання роботи
- •12.7. Ситуативний аналіз (прогнозування)
- •Помилки ситуативного аналізу
- •Етапи (процедури) ситуативного аналізу
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Розділ 13. Ефективність діяльності команди
- •Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете:
- •13.1. Поняття ефективності діяльності команди
- •13.2. Умови ефективності діяльності команди
- •13.3. Критерії результативності команди як організаційної системи
- •Приклади позитивних і негативних норм
- •13.4. Поняття моніторингу ефективності діяльності команди
- •13.5. Моніторинг конкурентоспроможності команди
- •13.6. Формування системи моніторингових заходів і їх проведення
- •13.5. Форми моніторингу ефективності діяльності команди
- •Форми моніторингу ефективності команди
- •Профілактичний моніторинг ефективності команди. Програма моніторингу
- •Визначення особистої ефективності лідера команди.
- •Особиста ефективність лідера команди (форма а)[1]
- •Опитувальник самооцінки лідера команди1
- •Опитувальник оцінки лідера членом команди1
- •Визначення особистої ефективності кожного члена команди
- •Протокол моніторингу особистої ефективності (Форма в)1
- •Визначення ефективності команди в цілому
- •Проблемно-орієнтований моніторинг ефективності команди
- •13.8. Методи оцінки ефективності роботи команди
- •13.9. Методи підвищення ефективності команди
- •Терміни і поняття
- •Питання для перевірки знань
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Словник основних термінів
- •Предметний покажчик
- •Література
Етапи (процедури) ситуативного аналізу
Ситуативний аналіз – системний аналіз в доповнення до дослідження динамічно змінної в часі і у взаємодії сукупності різних внутрішніх і зовнішніх чинників.
При цьому самі чинники зазвичай іменуються обставинами (умовами), а аналізована їх сукупність – ситуацією. Темп зміни ситуації, її динаміка може варіюватися від уповільненої до стресової. А якщо ситуативний аналіз є різновид практичного додатка системного аналізу, то використовується один і той же апарат (інструмент) дослідження. Відповідно, класичний ситуативний аналіз включає три послідовні автономні етапи (процедури).
I. Створення поля ідей, варіантів, сценаріїв. Передбачає складання повного переліку можливих сценаріїв вирішення аналізованої ситуації, причому відбираються тільки ті можливі сценарії, які представляють інтерес для того, хто аналізує. Тут швидше доречний термін „сценарій”, чим термін „варіанти”, оскільки перший передбачає певні дії, поведінкову лінію в сценарному розвитку даної ситуації.
Умови виконання: не відволікатися на експрес-аналіз найбільш цікавих, простих або переважних сценаріїв, а також на їх критику; перебрати всі можливі сценарії.
Перший етап ситуативного аналізу необхідно (особливо на початковому етапі формування навичка) виконувати письмово навіть для простих ситуацій, оскільки:
письмовий виклад дисциплінує мислення;
наочність всього набору можливих сценаріїв дає можливість не тримати їх в пам'яті постійно;
з'являється можливість повернутися до перерваного аналізу (в майбутньому - для перевірки якості свого аналізу).
Перший етап завершується, коли члени команди (або її керівник) мають вичерпний набір сценаріїв вирішення ситуації. Безумовно, команді легко скласти повний список сценаріїв, ніж одному фахівцеві, нехай і висококваліфікованому.
II. Оцінка і відбір. Передбачається проведення експрес-аналізу всіх сценаріїв з метою відбору найбільш вірогідних (перспективних, бажаних). Після закінчення етапу повинно бути залишено не менше двох, але не більше трьох-чотирьох раціональних сценаріїв. Виключення або переведення їх в проміжну пам'ять здійснюється на основі оцінки ризиків їх відкидання. Критерій ризиків варіюється залежно від ситуації, оскільки його спільна властивість - найбільш висока значущість для аналізуючої особи або членів команди.
III. План дій. На цьому етапі робляться наступні дії:
зіставлення відібраних раціональних сценаріїв по ключових параметрах їх динамічного розвитку;
пошук додаткової інформації по другорядних чинниках, якщо є вірогідність, що вони можуть стати ключовими;
оцінка можливих наслідків за кожним варіантом в перспективі розвитку;
вибір і обґрунтування остаточного сценарію дій з критеріїв:
рівень надійності;
реалістичність;
найменший ризик негативних наслідків;
перманентний контроль решти сценаріїв з метою оперативного звернення до них в разі несприятливого розвитку подій;
складання узгодженого плану дій, направленого на реалізацію найбільш раціонального сценарію.
Всі етапи ситуативного аналізу необхідно протоколювати з метою формування навичок „дисципліни” мислення і подальшого аналізу помилок і відкриттів.
Ситуативний аналіз доповнює процес планування. Реальна ситуація вносить корективи до будь-якого плану.
Завдання ситуативного аналізу - оцінити поточну ситуацію і, якщо необхідно, внести до плану корективи.
Ситуативний аналіз здійснює кожен член команди на своїй „ділянці робіт”.
Ситуативний аналіз здійснюється кожним членом команди або командою в цілому в наступних випадках: виникнення перешкод; зміна умов роботи; вибування окремого члена команди; передчасне вичерпання якого-небудь ресурсу (матеріалів, устаткування, фінансів, навчального часу і т. п.); виникнення раніше непередбачених проблем і т. д
Здійснюючи ситуативний аналіз, лідер команди і кожен її член здійснюють п'ять основних процедур:
1) виявляють наявні або такі, що намічаються відхилення від запланованого ходу подій;
2) аналізують обставини, що склалися, прогнозують і аргументують найбільш реалістичний варіант розвитку ситуації;
3) визначають раціональні варіанти протидії (або використання) наявній (прогнозованій) ситуації;
4) оцінюють ризики за кожним з раціональних варіантів (оцінюють можливі втрати і витрати);
5) аргументують і вибирають найбільш переважний для команди варіант вирішення проблеми (причому необов'язково, що він буде найменш витратним).
Враховуючи сказане вище, основні процедури ситуаційного аналізу можна схематично відобразити наступним чином (рис.12.2.):
Рис.12.2. Основні процедури ситуаційного аналізу
Результати ситуативного аналізу служать підставою для:
коректування оперативного, річного або стратегічного плану;
перегруповування сил і зміни взаємодії між членами команди;
внесення змін до структури діяльності команди, якщо це необхідно;
уточнення мотивації діяльності членів команди.
Резюме
Планування - це процес створення комплексу узгоджених між собою дій, що дозволяють команді реалізовувати поставлені завдання і досягти намічених цілей. Планування включає наступні процедури (виконувані одночасно або протягом деякого часу): визначення стратегічних і оперативних цілей; визначення стратегії розвитку; складання довгострокового плану досягнення стратегічних цілей; оперативне календарне планування; організація звітності по встановлених планових позиціях. Планування діяльності команд включає наступні етапи: визначення цілей; визначення напрямів досягнення наміченої мети (розробка стратегії і тактики);
Керівнику групи (команди) при плануванні слід пам’ятати, що правильно сформульовані цілі, або одна з цілей, повинні відповідати ряду характеристик. Ціль повинна: бути орієнтована на результат; вимірюватися, містити деяку основу для вимірювання в кількісному і якісному виразах; бути обмеженою в часі; бути чітко і стисло сформульованою.
Технологія управління за цілями орієнтується на досягнення не офіційних планових показників, а особистих цілей, сформульованих на їх основі працівниками спільно з безпосередніми керівниками з урахуванням своїх індивідуальних здібностей і можливостей. Ці цілі оформляються у вигляді документа, що отримав назву Декларація, і їх досягнення стимулюється в першу чергу.
Основний недолік управління за цілями — охоплення не всіх аспектів роботи співробітника, а тільки тих, які пов'язані з рішенням поточних задач, що обмежує об'єктивність оцінки на їх основі і можливість її застосування для ухвалення кадрових рішень.
Стратегічний план складається на осяжний період часу, від трьох до п'яти років. Він має містити наступні відомості: набір стратегічних життєво важливих цілей по різних напрямах діяльності команди з вказівкою очікуваних результатів; основні шляхи досягнення стратегічних цілей з вказівкою основних етапів проміжних річних результатів; список членів команди, відповідальних за різні етапи підготовки і реалізації довгострокового плану; соціальні перспективи реалізації стратегічного плану для всіх членів команди, як основа мотивації його виконання; ресурси і результати роботи, на які спирається розробка стратегічного плану ; варіанти зміни стратегічного плану при виникненні прогнозованих негативних обставин; періодичне планове коректування стратегічного плану.
Для оперативно-календарного планування є річний план роботи команди, сформований на основі раніше розробленого стратегічного плану розвитку. Оперативно-календарне планування включає квартальне і щомісячне планування.
Ситуативний аналіз (або аналіз актуальних ситуацій) будь-яка людина здійснює свідомо або неусвідомлено, але щодня протягом всього життя - від дитинства до глибокої старості. Без нього людина не може зробити ні кроку. На побутовому рівні це аналіз поточної ситуації з метою визначення своїх миттєвих, перспективних дій і поведінкової лінії. Процес ситуативного аналізу «запускають» найрізноманітніші події: поява у подружки нової іграшки, прогноз погоди, загострення відносин в робочій групі, зміна ситуації на валютному ринку, вибір жениха і так далі і тому подібне.
Ситуативний аналіз - системний аналіз в додатку до дослідження динамічно змінною в часі і у взаємній дії один на одного сукупності різних внутрішніх і зовнішніх чинників.
При цьому самі чинники зазвичай іменуються обставинами (умовами), а аналізована їх сукупність - ситуацією. Темп зміни ситуації, її динаміка може варіюватися від уповільненої до стресової. А якщо ситуативний аналіз є різновид практичного додатка системного аналізу, то використовується один і той же апарат (інструмент) дослідження. Відповідно, класичний ситуативний аналіз включає в свій склад три послідовні автономні етапи (процедури): створення поля ідей, варіантів, сценаріїв; оцінка і відбір; план дій.
Результати ситуативного аналізу служать підставою для: коректування оперативного, річного або стратегічного плану; перегруповування сил і зміни взаємодії між членами команди; внесення змін до структури діяльності команди, якщо це необхідно; уточнення мотивації діяльності членів команди
