Матрична діаграма.

Матрична діаграма – це інструмент, що виявляє важливість різних зв'язків. Цей інструмент служить для організації величезної кількості даних, так що логічні зв'язки між різними елементами можуть бути графічно проілюстровані¹. Застосування матричної діаграми може бути корисним коли проблема настільки складна, що зв'язки між різними чинниками не можуть бути встановлені за допомогою звичайного обговорення; коли потрібне визначення залежності між компонентами окремих чинників і виділення їх відносної важливості.

Матричну діаграму можна застосовувати для визначення зв'язків і кореляції між завданнями, функціями і характеристиками. У кінцевому вигляді матрична діаграма виражає відповідність певних чинників і явищ різним причинам їх появи і засобам усунення їх наслідків, а також показує рівень залежності цих чинників від причин їх виникнення і заходів щодо їх усунення. Такі матричні діаграми називаються матрицями зв'язків.

Принцип побудови матричної діаграми показаний на рис.10.13. Така діаграма є найбільш поширеною і називається діаграмою L – форми¹.

В А в1 в2 в3 в4 в5 В6 а1 ∆ а2 а3 ● а4 ○ а5 а6

Рис. 10.13. Матриця зв'язків: а1, а2, ….аi и в1, в2,…вi – компоненти досліджуваних об'єктів А і В, які характеризуються різною тіснотою зв'язків: (∆ – слабкі, ○ – середні, ● - сильні)

У вертикальних і горизонтальних заголовках розташовуються компоненти чинників (або об'єктів). Символ, що стоїть на перетині рядка і стовпця матричної діаграми, вказує на наявність зв'язку між відповідними компонентами і тісноту цього зв'язку, як показано на рис. 10.13.

На практиці застосовують різні за своєю компоновкою матричні діаграми. Найбільш поширені з них (діаграми зв'язків Т – форми і Х - форми) наведені на рис. 10.14. і 10.15.

Рис. 10.14. Матрична діаграма зв'язків, побудована за розміром у вигляді діаграми Т –форми.

Рис.10.15. Матрична діаграма зв'язків, побудована за розміром у вигляді діаграми Х, – форми.

Якщо в рядку матричної діаграми відсутній певний символ, це означає, що зв'язок між даною компонентою і компонентами іншого чинника відсутній. Якщо символ відсутній в стовпці матриці, то компонента, відповідна стовпцю, не впливає ні на одну з причин у відповідному рядку.

Побудову матричної діаграми рекомендовано здійснювати в наступній послідовності¹.

1. Учасники групи визначають, за якими чинниками даної проблеми слід визначити зв'язки між їх компонентами. Потім керівник повинен підготувати картки з матричною діаграмою (таблицею) із заголовками, але незаповненими комірками.

2. Картки роздаються кожному учасникові групи, після чого вони повинні самостійно заповнити діаграму символами, що показують тісноту зв'язків: ∆- слабкі зв’язки; ○ – середні; ● - сильні. Провести заповнення матриці учасники можуть або на зборах, або поза ними самостійно. Одночасно роблять підготовку даної матричної діаграми на великому листі паперу.

3. Проводяться збори групи, на яких ведеться обговорення отриманих результатів. Керівник бере картку будь-якого учасника групи (або свою) і поетапно (за рядками або стовпцями) обговорює з групою рівень встановлених зв'язків. У разі, коли думки групи про значення зв'язку між двома компонентами повністю збігаються, відповідний символ певним кольором маркера заноситься в елемент великої таблиці матричної діаграми. Якщо думки учасників про значення зв'язку між компонентами розходяться, то відповідні символи заносяться в комірки пунктиром маркерами інших кольорів, визначених для кожного символу. Таким чином, заповнюється вся матрична діаграма. Після цього група має обговорити всі спірні оцінки зв'язків і постаратися прийти до єдиного рішення. У комірках, в яких зв'язки між компонентами в ході обговорення визначені одноголосно, фіксуються відповідним маркером. При цьому символи, позначені пунктиром, які обговорювалися на даному етапі, слід перекреслити, щоб більше їх не розглядати.

4. Отримана на попередньому етапі матрична діаграма допоможе учасникам групи визначити, які проблеми найбільш важливі для вирішення і далі вони визначають варіанти можливих вирішень даної проблеми.