Обмін думками.

Метод обміну думками застосовується в роботі груп, коли думки учасників в ході обговорення варіантів рішення розділилися, і кожна підгрупа твердо дотримується своєї позиції. Обмін думками сприяє кращому розумінню точки зору протилежної сторони і дозволяє провести обговорення варіантів вирішення без конфронтації сторін. Цей метод рекомендовано реалізовувати в наступній послідовності¹:

1. Провести коротку бесіду з членами групи.

2. Провести презентацію своєї точки зору кожною підгрупою.

3. Підготувати презентації протилежних точок зору.

4. Провести презентації.

5. Провести критичний розбір презентацій.

6. Погоджувати нові рішення шляхом консенсусу.

Рекомендації керівнику щодо реалізації обміну думками:

1. На першому кроці керівник знайомить учасників групи з принципами, цілями і перевагами даного методу для знаходження найкращого з можливих варіантів рішення.

2. Група ділиться на дві підгрупи, за принципом об'єднання учасників, що підтримують однакову точку зору. Учасникам кожної підгрупи пропонується підготувати презентацію свого варіанту рішення. Підготовка до презентації проходить під час зборів групи. Кожна підгрупа повинна по черзі представити свої аргументи на користь свого вибору. Потім відбудеться презентація кожній з груп для протилежної сторони, на якій учасники представляють свої думки з приводу вибраного ними варіанту рішення.

3. Далі підгрупам пропонується підготувати презентацію протилежної думки для іншої половини групи. Кожна підгрупа повинна буде представити протилежну думку так, як ніби це було їх рішенням. Представлення „своєї” думки має бути точним і неупередженим. Крім того, група, що представляє протилежну точку зору, повинна знайти свої (відмінні від представлених раніше), нові ідеї на користь даного варіанту рішення.

4. Кожна підгрупа проводить свою презентацію. Можуть бути використані плакати з наглядною інформацією. В процесі проведення можуть бути поставлені уточнюючі питання, але заборонено давати будь-які оцінки.

5. Після проведення презентацій проводиться етап критики. Кожна з груп піддає критиці рішення, запропоноване протилежною стороною. Причому не можна засуджувати наміри протилежної групи, а слід висловлювати свої почуття, погляди і реакцію на те, що відбувається. Всі думки фіксуються на папері.

6. Після критичного розбору великі листи паперу, на яких зафіксовані головні пункти критики, розвішуються разом з листами, що містять матеріали обох презентацій. Потім керівник групи проводить дискусію з метою досягнення повної згоди. В результаті такої дискусії може з'явитися узгоджене рішення, яке буде краще обох попередніх, оскільки воно доповнене новими ідеями. А може в результаті обговорення з'явиться абсолютно нове рішення. Поза сумнівом, успіх використання даного методу залежить від відповідного настрою учасників групи і здатності керівника створити конструктивну обстановку. Роль керівника в проведенні даного методу надзвичайно важлива.