
- •Глава 1 походження держави і права
- •1.1. Загальна характеристика первісного суспільства
- •1.2. Причини і шляхи виникнення держави і права
- •1.3. Основні теорії походження держави і права
- •2.1. Поняття та ознаки держави
- •2.3. Функції держави
- •2.4. Механізм (апарат) держави
- •2.5. Політична система суспільства
- •2.6. Правова держава
- •2.7. Громадянське суспільство і правова держава
- •3.1. Поняття, ознаки і сутність права
- •3.4. Система права
- •3.6. Закони і підзаконні нормативні правові акти
- •Глава 4 законність і демократія
- •4.1. Законність і правопорядок
- •4.2. Гарантії законності і правопорядку
- •4.3. Правова культура
- •4.4. Демократія
- •4.5. Демократія і самоврядування
- •4.6. Демократія як загальнолюдська цінність
- •Глава 5 конституційне право - провідна галузь національного права україни
- •5.1. Предмет і метод конституційного права України
- •5.3. Закріплення державного, народного і національного суверенітетів у Декларації про державний суверенітет України
- •5.4. Державна символіка України
- •5.6. Державна мова в Україні. Статус мов національних меншин
- •Глава 6 конституційно-правові засади правового статусу людини і громадянина
- •6.1. Поняття основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •6.2. Конституційно-правові засади громадянства України
- •6.3. Система і зміст конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •6.4. Право громадян на об'єднання в політичні партії та громадські організації відповідно
- •6.5. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •6.6. Конституційне закріплення права на освіту
- •6.7. Право громадян на свободу світогляду і віросповідання
- •Глава 7 конституційні інститути демократії в україні
- •7.1. Виборче право і виборча система в Україні
- •Глава 8. Органи державної влади в україні
- •8.1. Конституційно-правові засади статусу Верховної Ради України
- •8.2. Питання, які визначаються (встановлюються) виключно законами України
- •8.3. Конституційно-правові засади статусу народного депутата України
- •8.5. Конституційно-правові засади статусу Президента України
- •8.6. Конституційно-правові засади статусу Кабінету Міністрів України
- •8.7. Конституційний Суд України
- •8.8. Конституційно-правові засади статусу місцевих державних адміністрацій
- •Глава 9. Конституційно-правові засади територіального устрою україни
- •9.1. Поняття і принципи територіального устрою України
- •9.2. Система адміністративно-територіального устрою України
- •9.3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •Глава 10. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в україні
- •10.1. Поняття місцевого самоврядування
- •10.2. Система місцевого самоврядування в Україні
- •Глава 11. Трудове законодавство: загальні положення
- •11.1. Трудове право як самостійна галузь права
- •11.2. Трудовий договір: поняття, зміст, порядок укладення
- •11.3. Переведення, переміщення, зміни істотних умов праці
- •11.4. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору
- •11.5. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •11.6. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •Глава 12 робочий час і час відпочинку. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації. Трудова дисципліна. Трудові спори
- •12.1. Робочий час
- •12.2. Час відпочинку
- •12.3. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації
- •12.4. Трудова дисципліна
- •12.6. Колективні трудові спори
- •Глава 13 екологічне законодавство
- •13.1. Правова охорона навколишнього природного середовища
- •13.2. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
- •13.3. Право природокористування
- •13.4. Право власності на природні ресурси
- •13.5. Екологічні права та обов'язки громадян
- •13.6. Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища
- •13.7. Контроль у галузі природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •13.8. Відповідальність за порушення екологічного законодавства
- •13.9. Поресурсові кодекси і закони України
- •13.10. Особливості оренди землі та інших природних ресурсів
- •13.11. Правова охорона атмосферного повітря і тваринного світу
- •13.12. Правовий режим природно-заповідного фонду України
- •Глава 14. Цивільне законодавство
- •14.1. Цивільне право як самостійна галузь права
- •14.2. Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •14.3. Опіка та піклування
- •14.4. Юридичні особи як суб'єкти цивільного права
- •14.5. Загальна характеристика права власності
- •14.6. Право спільної власності
- •14.7. Захист права власності
- •14.8. Цивільно-правова відповідальність
- •14.9. Загальні положення про договір
- •14.10. Спадкове право
- •Глава 15. Господарське законодавство
- •15.1. Ринкова економіка як об'єкт правового регулювання
- •15.2. Приватно-правовий компонент регулювання господарських відносин
- •15.3. Публічно-правовий компонент регулювання господарських відносин
- •Глава 16. Житлове законодавство
- •16.1. Житловий фонд. Надання жилих приміщень
- •16.2. Приватизація і інші засоби здійснення права на житло
- •16.3. Відповідальність за порушення житлового законодавства
- •Глава 17. Сімейне законодавство
- •17.2. Шлюб
- •17.3. Особисті й майнові права та обов'язки подружжя
- •17.4. Права та обов'язки батьків і дітей
- •Глава 18. Адміністративне право та законодавство
- •18.1. Адміністративне право як галузь права
- •18.2. Адміністративне право і державне управління
- •18.3. Адміністративне правопорушення (проступок)
- •18.4. Види адміністративних стягнень
- •18.5. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Глава 19. Митне право
- •19.1. Предмет і поняття митного права
- •19.3. Митний контроль
- •19.4. Організація митного контролю
- •Глава 20. Кримінальне право
- •20.1. Кримінальне право як галузь права
- •20.3. Поняття й ознаки злочину
- •20.4. Кримінальна відповідальність та її підстава
- •20.5. Склад злочину
- •20.6. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •20.8. Співучасть у злочині
- •20.9. Покарання
- •Глава 21 правосуддя в україні
- •21.1. Судова система
- •21.2. Юрисдикція Конституційного Суду України
- •21.3. Цивільна юрисдикція
- •21.4. Адміністративна юрисдикція
- •21.6. Правосуддя у кримінальних справах
- •22.1. Організація і функції прокуратури
- •22.2. Організація та завдання адвокатури
- •22.3. Окремі правоохоронні органи
- •Глава 2. Держава: основні поняття
- •Глава 3. Право: основні поняття
- •Глава 4. Законність і демократія
- •Глава 5. Конституційне право — провідна галузь національного права України
- •Глава 6. Конституційно-правові засади правового статусу людини і громадянина
- •Глава 7. Конституційні інститути демократії в Україні
- •Глава 8. Органи державної влади в Україні
- •Глава 9. Конституційно-правові основи територіального устрою України
- •Глава 10. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •Глава 11. Трудове законодавство: загальні положення
- •Глава 12. Робочий час і час відпочинку. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду,
- •Глава 13. Екологічне законодавство
- •Глава 14. Цивільне законодавство
- •Глава 21. Правосуддя в Україні
- •Глава 22. Прокуратура, адвокатура й окремі правоохоронні органи
21.4. Адміністративна юрисдикція
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. В адміністративних судах, як правило, можуть бути оскаржені будь-
289які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Наприклад, якщо внаслідок видання державним органом акта, який не відповідає його компетенції або вимогам чинного законодавства, порушуються права споживчих товариств та їх спілок, останні мають право звернутися до адміністративного суду з заявою про визнання такого акта недійсним. Рішення органів державної податкової служби щодо фізичних або юридичних осіб можуть бути визнані незаконними адміністративним судом.
Відповідно до ст. 1 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), прийнятого 6 лип. 2005 р. (зазначений Кодекс набрав чинності 01.09.2005 p.), компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:
290
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України:
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;
2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.
Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Вищому адміністративному суду України як суду першої і останньої інстанції підсудні справи:
1) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму;
2) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.
У разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача (ст. 18 КАС).
29121.5. Юрисдикція господарських судів
Правосуддя в господарських відносинах згідно з чинним законодавством здійснюється господарським судом. Як вказано у ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (дачі - ГПК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи та у встановленому порядку одержали статус суб'єкта підприємницької діяльності, вправі звертатися до господарського суду згідно з визначеною підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, визначених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Стаття 12 ГПК України передбачає, що господарські суди вирішують спори, які виникають при укладанні, зміні, розірванні й виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також спори про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві. Крім того, господарським судам підвідомчі справи про банкрутство та справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. Так, господарські суди розглядають позови Антимонопольного комітету України та його територіальних управлінь на підприємця, який не виконує їх розпоряджень про зупинення або зміну прийнятих ним неправомірних актів, про припинення ним діяльності, шо суперечить антимонопольному законодавству.
Господарським судам не підвідомчі спори, що виникають при узгодженні стандартів та технічних умов; спори про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни та тарифи відповід-
292
но до законодавства не можуть бути встановлені за згодою сторін; інші спори, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.
Згідно зі ст. 5 ГПК України сторони повинні застосувати заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
Порядок досудового врегулювання спорів визначається ГПК України, якщо інший порядок не встановлено чинним на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин.
Порядок досудового врегулювання господарських спорів не поширюється на спори про: визнання договорів недійсними; визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій; стягнення заборгованості за опротестованими векселями; стягнення штрафів Національним банком України з банків та інших фінансово-кредитних установ, а також звернення стягнення на заставлене майно.
Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією, яка надсилається адресату рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.
ГПК України передбачає, які конкретно спеціалізовані суди за територіальною ознакою повинні вирішувати ті чи інші господарські спори.
Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.
Згідно зі ст. 15 ГПК України справи по спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи по спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, наприклад: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
293Справи по спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Справи по спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням ч. 1 - 3 ст. 15 ГПК України залежно від місцезнаходження цього підрозділу.
Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією із сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.
Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Залежно від категорії справи та суб'єктного складу сторін ст. 16 ГПК України закріплює виключну підсудність справ. Так, віднесені до підсудності господарського суду справи по спорах, що виникають із договору перевезення, в яких одним із відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.
Справи по спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Справи по спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.
Справи по спорах, в яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні. Київська та Севастопольська міські ради або обласні. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.
294