- •1. Визначення предмета діяльності по зв'язках з громадськістю
- •2. Зв'язки з громадськістю та інші галузі діяльності, що стосуються поведінки членів соціальних груп
- •3. Основні компоненти і цілі діяльності у зв’язках з громадськістю
- •Лекція 2. Теоретичні засади паблик рілейшнз
- •1. Теорії взаємовідносин
- •1.1. «Теорія систем»
- •1.2. «Ситуативна теорія громадськості»
- •1.3. «Підходи до розв'язання конфлікту»
- •2. Теорії пізнання та поведінки
- •2.1. «Теорія механізму дії»
- •2.2.«Теорія соціального обміну»
- •2.3. «Теорія дифузії»
- •3. Теорії масової комунікації
- •3.1. «Теорія корисності та задоволення»
- •3.2. Теорія формування «порядку денного»
- •Лекція 3. Організаційно-психологічні передумови ефективності пр
- •2. Завдання пр.
- •3. Пр, довіра, психологічний вплив.
- •4. Організаційно-психологічні передумови ефективності пр
- •Лекція 4. Особливості реалізації комунікаційно-організаційних функцій в системі соціального управління
- •1. Роль пр у забезпеченні ефективної роботи фірми (організації)
- •Пр у системі менеджменту
- •Лекція 5. Паблик рілейшнз у функціональній структурі організації
- •1. Статус паблик рілейшнз
- •2. Паблик рілейшнз і вище керівництво
- •3. Штатні pr-працівники організації
- •4. Роль pr-персоналу в ухваленні стратегічних рішень
- •5. Організаційна структура й обов'язки підрозділу паблик рілейшнз
- •Розмір організації та обсяг pr-функцій
- •6. Функціональні обов'язки відділу паблик рілейшнз
- •Переваги
- •Недоліки
- •Консультативна pr-фірма
- •Підстави для звернення до спеціалізованих pr-фірм
- •Стосунки між клієнтом і pr-фірмою: переваги і перешкоди
- •Які ж це перешкоди?
- •Інтеграція функцій pr-підрозділів і консультативних pr-фірм
- •Лекція 6. Тема: пр у системі маркетингу
- •1. Маркетинг. Поняття і зв'язок з пр-діяльністю.
- •2. Пр та успішні маркетингові стратегії.
- •3. Пр у формуванні іміджу фірми (організації)
- •4. Пр як засіб протидії кризовим ситуаціям
- •Лекція 7. Засоби реалізації завдань паблік рілейшнз
- •2.1. Особливості реалізації завдань пр у змі
- •2. Аналітична робота пр-служб із змі
- •3. Організаційна робота пр-структур із змі
- •Безпосереднє спілкування з журналістами
- •4. Робота прес-служб
- •5. Реклама як засіб пр
- •6. Робота на виставках як засіб пр
- •Лекція 8. Публічний виступ як чинник налагодження громадських зв'язків План
- •2. Системні рекомендації щодо забезпечення успішних виступів охоплюють такі положення:
- •3. Організація представницьких заходів як елемент системи пр
- •4. Ділові наради і ділові переговори в системі пр
Основи ПР ІІ курс «Реклама і зв’язки з громадськістю»
Лекція 1.
Визначення предмета вивчення діяльності по зв'язках з громадськістю
План
1. Визначення предмета діяльності по зв'язках з громадськістю
2. Зв'язки з громадськістю та інші галузі діяльності, що стосуються поведінки членів соціальних груп. Зв’язки з громадськістю і журналістика. Зв’язки з громадськістю і реклама. Зв’язки з громадськістю і маркетинг
3. Основні компоненти і цілі діяльності у зв’язках з громадськістю
Цілі діяльності у зв’язках з громадськістю
1. Визначення предмета діяльності по зв'язках з громадськістю
Сучасний світ – це світ інформації. Інформаційні потоки пронизують все сучасне суспільство. Вони стимулюють членів суспільства, радують, лякають, відкривають нові можливості, змушують співчувати або обурюватися. У цьому складному і часом непередбачуваному інформаційному світі відбуваються дивовижні і водночас настільки звичні для нас події. Так, організація чи фірма, про яку знали десятки або сотні людей, в одну мить стає відомою всій країні або, в деяких випадках, всьому світу. Її продукцію купують, а її назва і марка приходять до кожної оселі через телевізійні передачі, пресу і розповіді інших людей. Нікому не відомий науковець стає в короткий час великим політичним діячем. Вчорашній кумир стає гідним презирства, а нікому не відома співачка постає перед суспільством як зірка. Будь-яке слово, вчинок чи намір, завдяки засобам масової комунікації, протягом кількох годин стають відомими і доступними мільйонам людей. Ці штучні метаморфози стають можливими завдяки діяльності по зв'язках з громадськістю.
Діяльність по зв'язках з громадськістю включає в себе не тільки поширення інформації, створення новин, а й можливості для управління поведінкою людей. Сприятливе ставлення до особистості, організації або виду діяльності реально має виражатися в тому, що люди будуть купувати певні продукти, голосувати, підтримувати дії фірми або особистості, розповідати іншим людям про переваги чи недоліки даної фірми, тобто здійснювати вчинки, сплановані фахівцями зі зв'язків з громадськістю.
Управлінський компонент діяльності по зв'язках з громадськістю не може здійснюватися без детального аналізу ситуації, вивчення цільових аудиторій, формування політики, складання програм діяльності, планування, відстеження зворотного зв'язку щодо представників цільових аудиторій.
Очевидно, що діяльність зі зв'язків з громадськістю передбачає багатосторонню та складну роботу, що вимагає від фахівців в цій області широкого комплексу знань і навичок.
Складність діяльності по зв'язках з громадськістю, суперечливість результатів цієї діяльності стали причинами неоднозначного тлумачення її змісту та предмета, що, в свою чергу, призвело до появи різних визначень змісту діяльності зі зв'язків з громадськістю. На думку американського фахівця з піару Р. Харлоу, таких визначень налічується понад п'ятсот. Більшість з визначень вказують на створення сприятливих відносин з громадськістю як на основу діяльності по зв'язках з громадськістю. Так, Американський словник для коледжу визначає зв'язки з громадськістю як «мистецтво встановлення та підтримання сприятливих відносин з громадськістю включає в себе методи і дії для встановлення і розвитку таких відносин». Основний підручник Німеччини зі зв'язків з громадськістю трактує предмет як «свідому і легітимну діяльність по досягненню розуміння і встановленню довіри у відносинах з громадськістю на основі систематичного дослідження». Найбільш чітке вираження такого підходу сформульовано Британським інститутом громадської думки. На думку дослідників з цього інституту, зв'язки з громадськістю – це «планована і навмисна діяльність по встановленню позитивного розуміння між організацією та громадськістю».
Слід визнати, що визначення, сформульовані в такому ключі, дають уявлення про діяльність зі зв'язків з громадськістю. Однак у цих визначеннях не вказується на зміну поведінки представників цільових аудиторій, соціальних груп в ході такої діяльності. Очевидно, що замовникам важливо не просто сприятливе ставлення представників соціальних груп до певного об'єкту, а конкретні дії цих представників, виражені в покупках продуктів, голосуванні, поширенні сприятливого думки серед інших людей і т. д. Ця обставина вказує на наявність управлінської функції у змісті піар-діяльності. Крім того, діяльність зв'язків з громадськістю спрямована не тільки на побудову і впровадження у свідомість членів цільових аудиторій позитивного сприйняття деякого соціального об'єкта, але і на зниження позитивного впливу в даному соціальному середовищі інших соціальних об'єктів, що заважають створенню цього позитивного сприйняття. Отже, зв'язки з громадськістю слід розцінювати як дуже активну діяльність спрямовану не лише на власне позитивний вплив, а й на зниження позитивного впливу інших соціальних об'єктів, які можуть перешкодити створенню сприятливого бачення ситуації у представників цільових аудиторій.
Враховуючи цю обставину, американські дослідники реклами А. Сентер і Г. Брум сформулювали наступне визначення: «Піар – це управлінська діяльність з ідентифікації, встановленню і розширенню корисних відносин між організацією і різними верствами населення, від яких залежить успіх або невдача в діяльності цієї організації». Очевидно, що, незважаючи на облік управлінської функції діяльності зі зв'язків з громадськістю, дане визначення не розкриває специфіки діяльності у зв'язках з громадськістю, нічого не говорить про способи, що застосовуються в цій галузі діяльності.
Враховуючи цю обставину, Р. Харлоу сформулював саме повне визначення предмета цієї специфічної діяльності. На думку Харлоу, зв'язки з громадськістю є «самостійною управлінською функцією, яка допомагає встановити основні значущі лінії комунікації, розуміння, прийняття цієї організації і кооперацію між організацією і громадськістю, включаючи управління проблемними ситуаціями; допомагає органам управління інформувати громадськість і створювати громадську думку; визначає і посилює здатність органів управління служити громадським інтересам, допомагає органам управління ефективно управляти змінами в організації і в настрої громадськості; використовує наукові та етичні прийоми комунікації для здійснення впливу на громадськість». Незважаючи на громіздкість цього визначення, труднощі його сприйняття і осмислення, воно дає найбільш повне і обгрунтоване уявлення про сутність діяльності по зв'язках з громадськістю.
Проте найбільш вдалим визначенням предмету діяльності по зв'язках з громадськістю можна вважати визначення, яке сформульовано російськими авторами К. В. Антиповим та Ю. К. Баженовим. З їх точки зору, піар являє собою «діяльність управлінця щодо використання засобів переконання, спрямоване на формування, корекцію чи зміну громадської думки в заданому напрямі з метою посилення конкурентної спроможності однієї ідеї серед безлічі конкуруючих». Цінність цього визначення полягає в тому, що авторам вдалося в досить короткій формі позначити головний напрямок діяльності фахівців зі зв'язків з громадськістю.