- •Глава 1 походження держави і права
- •1.1. Загальна характеристика первісного суспільства
- •1.2. Причини і шляхи виникнення держави і права
- •1.3. Основні теорії походження держави і права
- •2.1. Поняття та ознаки держави
- •2.3. Функції держави
- •2.4. Механізм (апарат) держави
- •2.5. Політична система суспільства
- •2.6. Правова держава
- •2.7. Громадянське суспільство і правова держава
- •3.1. Поняття, ознаки і сутність права
- •3.4. Система права
- •3.6. Закони і підзаконні нормативні правові акти
- •Глава 4 законність і демократія
- •4.1. Законність і правопорядок
- •4.2. Гарантії законності і правопорядку
- •4.3. Правова культура
- •4.4. Демократія
- •4.5. Демократія і самоврядування
- •4.6. Демократія як загальнолюдська цінність
- •Глава 5 конституційне право - провідна галузь національного права україни
- •5.1. Предмет і метод конституційного права України
- •5.3. Закріплення державного, народного і національного суверенітетів у Декларації про державний суверенітет України
- •5.4. Державна символіка України
- •5.6. Державна мова в Україні. Статус мов національних меншин
- •Глава 6 конституційно-правові засади правового статусу людини і громадянина
- •6.1. Поняття основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •6.2. Конституційно-правові засади громадянства України
- •6.3. Система і зміст конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •6.4. Право громадян на об'єднання в політичні партії та громадські організації відповідно
- •6.5. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •6.6. Конституційне закріплення права на освіту
- •6.7. Право громадян на свободу світогляду і віросповідання
- •Глава 7 конституційні інститути демократії в україні
- •7.1. Виборче право і виборча система в Україні
- •Глава 8. Органи державної влади в україні
- •8.1. Конституційно-правові засади статусу Верховної Ради України
- •8.2. Питання, які визначаються (встановлюються) виключно законами України
- •8.3. Конституційно-правові засади статусу народного депутата України
- •8.5. Конституційно-правові засади статусу Президента України
- •8.6. Конституційно-правові засади статусу Кабінету Міністрів України
- •8.7. Конституційний Суд України
- •8.8. Конституційно-правові засади статусу місцевих державних адміністрацій
- •Глава 9. Конституційно-правові засади територіального устрою україни
- •9.1. Поняття і принципи територіального устрою України
- •9.2. Система адміністративно-територіального устрою України
- •9.3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •Глава 10. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в україні
- •10.1. Поняття місцевого самоврядування
- •10.2. Система місцевого самоврядування в Україні
- •Глава 11. Трудове законодавство: загальні положення
- •11.1. Трудове право як самостійна галузь права
- •11.2. Трудовий договір: поняття, зміст, порядок укладення
- •11.3. Переведення, переміщення, зміни істотних умов праці
- •11.4. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору
- •11.5. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •11.6. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •Глава 12 робочий час і час відпочинку. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації. Трудова дисципліна. Трудові спори
- •12.1. Робочий час
- •12.2. Час відпочинку
- •12.3. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації
- •12.4. Трудова дисципліна
- •12.6. Колективні трудові спори
- •Глава 13 екологічне законодавство
- •13.1. Правова охорона навколишнього природного середовища
- •13.2. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
- •13.3. Право природокористування
- •13.4. Право власності на природні ресурси
- •13.5. Екологічні права та обов'язки громадян
- •13.6. Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища
- •13.7. Контроль у галузі природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •13.8. Відповідальність за порушення екологічного законодавства
- •13.9. Поресурсові кодекси і закони України
- •13.10. Особливості оренди землі та інших природних ресурсів
- •13.11. Правова охорона атмосферного повітря і тваринного світу
- •13.12. Правовий режим природно-заповідного фонду України
- •Глава 14. Цивільне законодавство
- •14.1. Цивільне право як самостійна галузь права
- •14.2. Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •14.3. Опіка та піклування
- •14.4. Юридичні особи як суб'єкти цивільного права
- •14.5. Загальна характеристика права власності
- •14.6. Право спільної власності
- •14.7. Захист права власності
- •14.8. Цивільно-правова відповідальність
- •14.9. Загальні положення про договір
- •14.10. Спадкове право
- •Глава 15. Господарське законодавство
- •15.1. Ринкова економіка як об'єкт правового регулювання
- •15.2. Приватно-правовий компонент регулювання господарських відносин
- •15.3. Публічно-правовий компонент регулювання господарських відносин
- •Глава 16. Житлове законодавство
- •16.1. Житловий фонд. Надання жилих приміщень
- •16.2. Приватизація і інші засоби здійснення права на житло
- •16.3. Відповідальність за порушення житлового законодавства
- •Глава 17. Сімейне законодавство
- •17.2. Шлюб
- •17.3. Особисті й майнові права та обов'язки подружжя
- •17.4. Права та обов'язки батьків і дітей
- •Глава 18. Адміністративне право та законодавство
- •18.1. Адміністративне право як галузь права
- •18.2. Адміністративне право і державне управління
- •18.3. Адміністративне правопорушення (проступок)
- •18.4. Види адміністративних стягнень
- •18.5. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Глава 19. Митне право
- •19.1. Предмет і поняття митного права
- •19.3. Митний контроль
- •19.4. Організація митного контролю
- •Глава 20. Кримінальне право
- •20.1. Кримінальне право як галузь права
- •20.3. Поняття й ознаки злочину
- •20.4. Кримінальна відповідальність та її підстава
- •20.5. Склад злочину
- •20.6. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •20.8. Співучасть у злочині
- •20.9. Покарання
- •Глава 21 правосуддя в україні
- •21.1. Судова система
- •21.2. Юрисдикція Конституційного Суду України
- •21.3. Цивільна юрисдикція
- •21.4. Адміністративна юрисдикція
- •21.6. Правосуддя у кримінальних справах
- •22.1. Організація і функції прокуратури
- •22.2. Організація та завдання адвокатури
- •22.3. Окремі правоохоронні органи
- •Глава 2. Держава: основні поняття
- •Глава 3. Право: основні поняття
- •Глава 4. Законність і демократія
- •Глава 5. Конституційне право — провідна галузь національного права України
- •Глава 6. Конституційно-правові засади правового статусу людини і громадянина
- •Глава 7. Конституційні інститути демократії в Україні
- •Глава 8. Органи державної влади в Україні
- •Глава 9. Конституційно-правові основи територіального устрою України
- •Глава 10. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •Глава 11. Трудове законодавство: загальні положення
- •Глава 12. Робочий час і час відпочинку. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду,
- •Глава 13. Екологічне законодавство
- •Глава 14. Цивільне законодавство
- •Глава 21. Правосуддя в Україні
- •Глава 22. Прокуратура, адвокатура й окремі правоохоронні органи
20.8. Співучасть у злочині
Під співучастю у злочині розуміють умисну спільну участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК). Кожний із співучасників повинен мати ознаки суб'єкта злочину, тобто бути особою фізичною, осудною, яка досягла віку кримінальної відповідальності (ст. 18 КК). Усі особи при співучасті діють спільно, тобто кожна з них робить свій "внесок" у злочин незалежно від ролі, яку вона виконує; це виконавець (співвиконавець), організатор, підбурювач або пособник. Дії кожного із співучасників перебувають у необхідному причинному зв'язку зі злочином, що вчинюється виконавцем. Внаслідок цього злочин для всіх співучасників є єдиним і неподільним. При співучасті всі співучасники діють умисно, тобто кожний з них при вчиненні навмисного злочину усвідомлює, що вчинює злочин разом із іншими співучасниками, передбачає, що в результаті його діяльності (незалежно від виконуваної ним ролі) виконавцем буде вчинено злочин, і бажає цього або свідомо допускає ("спільність умислу"). Якщо один із співучасників здійснює дії. які не усвідомлюються іншими співучасниками, має місце "ексцес" виконавця, при якому відповідальність несе сам виконавець за скоєні ним дії (ч. 5 ст. 29). Не може бути необережної співучасті в умисному злочині, а також умисної співучасті у необережному злочині.
Залежно від ролі, яку виконують співучасники, спів-
275
участь може бути простою (співвиконавство - кожен безпосередньо виконує своїми діями більшою або меншою мірою об'єктивну сторону складу злочину) і складною (між співучасниками має місце розподіл ролей - виконавець, організатор, підбурювач, пособник). Залежно від ступеня сталості суб'єктивних зв'язків між співучасниками виділяються такі форми співучасті: без попередньої змови, із попередньою змовою, організована група, злочинна організація (ст. 28).
Співучасниками злочину поряд із виконавцями визнаються організатори, підбурювачі і пособники. Виконавець -це особа, що безпосередньо вчинила злочин. Організатором визнається особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його підготовкою чи вчиненням. Організаторами також визнаються й особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, й особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочин}'. Виконавець відповідає за відповідною статтею КК. під ознаки якої підпадає вчинене ним суспільне небезпечне діяння; дії ж організатора, підбурювача, пособника, крім того, кваліфікуються і за ст. 27 КК. При призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь і характер участі кожного із співучасників у вчиненні злочину (ст. 68 КК).
Від співучасті в злочині слід відрізняти причетність до злочину у формі заздалегідь не обіцяного приховування і неповідомлення про злочин. Заздалегідь не обіцяне приховування злочинця або знарядь і засобів учинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або при-
276
дбання чи здобування таких предметів не перебуває у причинному зв"язку зі злочином, не обумовлює його, має місце вже після того, як злочин вчинено. Тому зазначені дії не є співучастю у злочині і тягнуть за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, прямо передбачених кримінальним законом (ст.ст. 198. 396 КК). Неповідомлення про достовірно відомий, підготовлюваний або вчинюваний злочин також не є співучастю і тягне за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, коли вчинене діяння містить ознаки іншого злочину (ч. 7 ст. 27 КК).
