- •Глава 1 походження держави і права
- •1.1. Загальна характеристика первісного суспільства
- •1.2. Причини і шляхи виникнення держави і права
- •1.3. Основні теорії походження держави і права
- •2.1. Поняття та ознаки держави
- •2.3. Функції держави
- •2.4. Механізм (апарат) держави
- •2.5. Політична система суспільства
- •2.6. Правова держава
- •2.7. Громадянське суспільство і правова держава
- •3.1. Поняття, ознаки і сутність права
- •3.4. Система права
- •3.6. Закони і підзаконні нормативні правові акти
- •Глава 4 законність і демократія
- •4.1. Законність і правопорядок
- •4.2. Гарантії законності і правопорядку
- •4.3. Правова культура
- •4.4. Демократія
- •4.5. Демократія і самоврядування
- •4.6. Демократія як загальнолюдська цінність
- •Глава 5 конституційне право - провідна галузь національного права україни
- •5.1. Предмет і метод конституційного права України
- •5.3. Закріплення державного, народного і національного суверенітетів у Декларації про державний суверенітет України
- •5.4. Державна символіка України
- •5.6. Державна мова в Україні. Статус мов національних меншин
- •Глава 6 конституційно-правові засади правового статусу людини і громадянина
- •6.1. Поняття основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •6.2. Конституційно-правові засади громадянства України
- •6.3. Система і зміст конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •6.4. Право громадян на об'єднання в політичні партії та громадські організації відповідно
- •6.5. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •6.6. Конституційне закріплення права на освіту
- •6.7. Право громадян на свободу світогляду і віросповідання
- •Глава 7 конституційні інститути демократії в україні
- •7.1. Виборче право і виборча система в Україні
- •Глава 8. Органи державної влади в україні
- •8.1. Конституційно-правові засади статусу Верховної Ради України
- •8.2. Питання, які визначаються (встановлюються) виключно законами України
- •8.3. Конституційно-правові засади статусу народного депутата України
- •8.5. Конституційно-правові засади статусу Президента України
- •8.6. Конституційно-правові засади статусу Кабінету Міністрів України
- •8.7. Конституційний Суд України
- •8.8. Конституційно-правові засади статусу місцевих державних адміністрацій
- •Глава 9. Конституційно-правові засади територіального устрою україни
- •9.1. Поняття і принципи територіального устрою України
- •9.2. Система адміністративно-територіального устрою України
- •9.3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •Глава 10. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в україні
- •10.1. Поняття місцевого самоврядування
- •10.2. Система місцевого самоврядування в Україні
- •Глава 11. Трудове законодавство: загальні положення
- •11.1. Трудове право як самостійна галузь права
- •11.2. Трудовий договір: поняття, зміст, порядок укладення
- •11.3. Переведення, переміщення, зміни істотних умов праці
- •11.4. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору
- •11.5. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •11.6. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •Глава 12 робочий час і час відпочинку. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації. Трудова дисципліна. Трудові спори
- •12.1. Робочий час
- •12.2. Час відпочинку
- •12.3. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації
- •12.4. Трудова дисципліна
- •12.6. Колективні трудові спори
- •Глава 13 екологічне законодавство
- •13.1. Правова охорона навколишнього природного середовища
- •13.2. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
- •13.3. Право природокористування
- •13.4. Право власності на природні ресурси
- •13.5. Екологічні права та обов'язки громадян
- •13.6. Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища
- •13.7. Контроль у галузі природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •13.8. Відповідальність за порушення екологічного законодавства
- •13.9. Поресурсові кодекси і закони України
- •13.10. Особливості оренди землі та інших природних ресурсів
- •13.11. Правова охорона атмосферного повітря і тваринного світу
- •13.12. Правовий режим природно-заповідного фонду України
- •Глава 14. Цивільне законодавство
- •14.1. Цивільне право як самостійна галузь права
- •14.2. Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •14.3. Опіка та піклування
- •14.4. Юридичні особи як суб'єкти цивільного права
- •14.5. Загальна характеристика права власності
- •14.6. Право спільної власності
- •14.7. Захист права власності
- •14.8. Цивільно-правова відповідальність
- •14.9. Загальні положення про договір
- •14.10. Спадкове право
- •Глава 15. Господарське законодавство
- •15.1. Ринкова економіка як об'єкт правового регулювання
- •15.2. Приватно-правовий компонент регулювання господарських відносин
- •15.3. Публічно-правовий компонент регулювання господарських відносин
- •Глава 16. Житлове законодавство
- •16.1. Житловий фонд. Надання жилих приміщень
- •16.2. Приватизація і інші засоби здійснення права на житло
- •16.3. Відповідальність за порушення житлового законодавства
- •Глава 17. Сімейне законодавство
- •17.2. Шлюб
- •17.3. Особисті й майнові права та обов'язки подружжя
- •17.4. Права та обов'язки батьків і дітей
- •Глава 18. Адміністративне право та законодавство
- •18.1. Адміністративне право як галузь права
- •18.2. Адміністративне право і державне управління
- •18.3. Адміністративне правопорушення (проступок)
- •18.4. Види адміністративних стягнень
- •18.5. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Глава 19. Митне право
- •19.1. Предмет і поняття митного права
- •19.3. Митний контроль
- •19.4. Організація митного контролю
- •Глава 20. Кримінальне право
- •20.1. Кримінальне право як галузь права
- •20.3. Поняття й ознаки злочину
- •20.4. Кримінальна відповідальність та її підстава
- •20.5. Склад злочину
- •20.6. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •20.8. Співучасть у злочині
- •20.9. Покарання
- •Глава 21 правосуддя в україні
- •21.1. Судова система
- •21.2. Юрисдикція Конституційного Суду України
- •21.3. Цивільна юрисдикція
- •21.4. Адміністративна юрисдикція
- •21.6. Правосуддя у кримінальних справах
- •22.1. Організація і функції прокуратури
- •22.2. Організація та завдання адвокатури
- •22.3. Окремі правоохоронні органи
- •Глава 2. Держава: основні поняття
- •Глава 3. Право: основні поняття
- •Глава 4. Законність і демократія
- •Глава 5. Конституційне право — провідна галузь національного права України
- •Глава 6. Конституційно-правові засади правового статусу людини і громадянина
- •Глава 7. Конституційні інститути демократії в Україні
- •Глава 8. Органи державної влади в Україні
- •Глава 9. Конституційно-правові основи територіального устрою України
- •Глава 10. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •Глава 11. Трудове законодавство: загальні положення
- •Глава 12. Робочий час і час відпочинку. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду,
- •Глава 13. Екологічне законодавство
- •Глава 14. Цивільне законодавство
- •Глава 21. Правосуддя в Україні
- •Глава 22. Прокуратура, адвокатура й окремі правоохоронні органи
18.5. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
Притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється в порядку провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому з'ясовуються всі обставини правопорушення, збираються і вивчаються докази, обирається і реалізується конкретний захід стягнення. Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення встановлено в розд. IV КпАП України.
Провадження у справі починається, як правило, зі складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою на це посадовою особою (працівником міліції,
248
державним інспектором тощо). У ньому фіксується факт вчинення проступку, його сутність та обставини вчинення, відомості про особу порушника та інші необхідні відомості. Оформлений належним чином протокол та інші матеріали подаються до органу (посадовій особі), що уповноважений розглядати справу про конкретне адміністративне правопорушення.
В окремих випадках закон допускає стягнення штрафу і оформлення попередження на місці вчинення правопорушення (наприклад, штраф за безквитковий проїзд). При цьому протокол не складається, а про виплату штрафу видається квитанція встановленого зразка. Однак, якщо порушник не згоден із накладеним стягненням і відмовляється сплатити штраф на місці, протокол має бути складений і провадження здійснюється на загальних засадах.
Справи про адміністративні правопорушення розглядають уповноважені органи і посадові особи: адміністративні комісії при виконкомах місцевих рад, виконкоми селищних і сільських рад, комісії по боротьбі з пияцтвом, районні (міські) суди, судді, посадові особи органів внутрішніх справ, державних інспекцій та інших органів (наприклад, пожежного, санітарного, ветеринарного нагляду, митних органів тощо).
Існує різний порядок розгляду справ. Проте будь-яка справа розглядається, як правило, у присутності порушника. При необхідності можуть бути викликані свідки, потерпілі, експерти, перекладачі. Інтереси особи, яка притягається до відповідальності, може представляти адвокат.
Орган (посадова особа), розглядаючи справу, досліджує всі надані матеріали, заслуховує осіб, які беруть участь у справі, після чого приймає рішення про накладення адміністративного стягнення або про припинення справи. Стягнення накладається не пізніше 2-х місяців з дня вчинення проступку або з дня його виявлення в межах, встановлених законодавством за дане правопорушення. При цьому повинні враховуватися характер проступку, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Прийняте по справі рішення оформлюється постано-
249вою, в якій фіксуються всі обставини, встановлені при розгляді справи. Постанова оголошується негайно по закінченні розгляду справи, а її копія протягом 3-х днів передається або надсилається особі, щодо якої вона винесена, а також потерпілому за його проханням. Це правило має важливе значення для реалізації права на оскарження постанови.
Відповідно до закону постанова по справі про адміністративне правопорушення у 10-денний строк з дня її винесення може бути оскаржена особою, щодо якої вона винесена, потерпілим, а також опротестована прокурором. Постанова суду (судді) остаточна і оскарженню в порядку розглянутого провадження не підлягає. Постанова оскаржується, як правило, до вищого органу (посадовій особі або до суду), який зобов'язаний розглянути скаргу в 10-денний строк. У цей же строк розглядається протест. Залежно від результатів розгляду скарги чи протесту уповноважений орган або посадова особа можуть: скасувати постанову і припинити справу; направити справу на новий розгляд; змінити захід стягнення в межах санкції відповідної статті, але тільки в бік її пом'якшення; залишити постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення. Копія рішення по скарзі протягом 3-х днів надсилається особі, щодо якої винесено постанову, і потерпілому за його проханням. Про результати розгляду протесту повідомляється прокурору.
Якщо постанову про накладення адміністративного стягнення не оскаржено і не опротестовано або скарга чи протест залишені без задоволення, орган (посадова особа), що виніс постанову, приймає її до виконання. Порядок виконання постанови залежить від виду накладеного стягнення. Наприклад, штраф має бути сплачений порушником у 15-денний строк з дня вручення йому копії постанови, а у разі її оскарження або опротестування - не пізніше 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Якщо штраф у встановлений строк добровільно не сплачено, постанова направляється за місцем роботи або навчання особи, на яку накладено штраф, або до органу соціального забезпечення для вирахування суми штрафу із заробітку порушни-
250
ка, пенсії або стипендії. У випадку відсутності у особи, на яку накладено штраф, заробітку або неможливості через будь-які причини стягнути штраф із заробітної плати, пенсії чи стипендії постанова направляється до органів державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника для виконання шляхом звернення стягнення на належне йому майно. Адміністративне провадження завершується виконанням постанови по справі про адміністративне правопорушення.
