18.4. Види адміністративних стягнень

Адміністративне стягнення є заходом адміністратив­ної відповідальності, певною мірою покаранням і спричиняє для правопорушника несприятливі наслідки майнового, мора­льного або особистого характеру.

У статті 24 КУпАП України перелічено сім видів ад­міністративних стягнень: попередження; штраф; сплатне ви­лучення предмета, який є знаряддям вчинення або безпосере­днім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіска­ція предмета, який є знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, а також гро­шей, отриманих внаслідок вчинення адміністративного пра­вопорушення; позбавлення спеціального права, наданого да-

245ному громадянинові (права управління транспортними засо­бами, права полювання); виправні роботи; адміністративний арешт.

Попередження вважається адміністративним стягнен­ням, якщо воно виноситься в письмовій формі або фіксується в інший встановлений спосіб. Це стягнення має характер мо­рального осудження правопорушника, офіційного застере­ження його від вчинення адміністративних правопорушень і застосовується, як правило, при малозначущості правопору­шення.

Штраф є грошовим стягненням, яке накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірах, встановлених КпАП та іншими закона­ми України. Законом України від 07.02.1997 р. "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушен­ня щодо посилення адміністративної відповідальності у ви­гляді штрафу" штрафи встановлюються в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. КпАП України передбачає на­кладення штрафів лише на фізичних осіб. Однак останнім ча­сом законами України встановлено відповідальність у вигляді штрафу не лише для фізичних, а й для юридичних осіб. На­приклад, відповідно до ст. 35 Закону України "Про пожежну безпеку" за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб ор­ганів державного пожежного нагляду підприємства, установи та організації можуть притягатися керівниками цих органів до сплати штрафу, який не повинен перевищувати 2% місячного фонду заробітної плати підприємства, установи, організації. Оскільки в законах механізм застосування штрафів до юриди­чних осіб, як правило, не врегульовано, то він встановлюється іншими нормативно-правовими актами. Так, Кабінет Мініст­рів України Постановою від 22.09.1998 р. "Про забезпечення реалізації ст. 35 Закону України "Про пожежну безпеку" встановив порядок застосування ст. 35 цього Закону.

Оплатне вилучення предмета, що є знаряддям вчи­нення або безпосереднім об'єктом адміністративного право­порушення, полягає в його примусовому вилученні і подаль-

246

шій реалізації з передачею вирученої суми колишньому влас­нику з вирахуванням витрат по реалізації вилученого предме­та. Таке адміністративне стягнення застосовується за пору­шення громадянами правил зберігання або перевезення мис­ливської зброї та ін.

Конфіскація - примусове безоплатне вилучення майна у власність держави. Адміністративне законодавство перед­бачає конфіскацію конкретного майна (предмета), що є знаря­ддям або безпосереднім об'єктом адміністративного правопо­рушення, і грошей, одержаних внаслідок вчинення такого правопорушення. Конфіскація предметів застосовується до­сить часто (при незаконній реалізації, прийнятті на комісію або зберіганні алкогольних напоїв, тютюнових виробів, конт­рабанді тощо). Конфіскованим може бути, як правило, лише предмет, який перебуває в особистій власності. Предмети ко­нтрабанди конфіскуються незалежно від того, чи встановлено їх власника. Конфіскація грошей допускається, наприклад, за порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, що передбачені державним свідоцтвом на право розповсю­дження і демонстрування фільмів. У цьому випадку конфіску­ється отриманий незаконний прибуток.

Позбавлення спеціального права, наданого громадяни­нові (права управління транспортними засобами, права полю­вання), застосовується на строк до трьох років за грубе або си­стематичне порушення порядку користування цим правом. Зо­крема, позбавлення права управління транспортним засобом передбачено за управління ним у стані сп'яніння, за повторне порушення правил проїзду залізничного переїзду тощо.

Виправні роботи застосовуються на строк до 2-х міся­ців із відбуванням їх за місцем постійної роботи правопоруш­ника і з утриманням до 20% заробітку в доход держави. При­значають їх за дрібне хуліганство, дрібне розкрадання та інші проступки. Виправні роботи призначає суд (суддя).

Адміністративний арешт — найсуворіше адміністра­тивне стягнення, що призначається у виняткових випадках за найбільш важкі правопорушення (дрібне хуліганство, вияв

247неповаги до суду, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції та ін.). Адміністративний арешт виявляється в короткостроковому (до 15 діб) позбавленні по­рушника волі з використанням його на фізичних роботах без оплати; призначається тільки судом (суддею). Адміністратив­ний арешт не може застосовуватися до вагітних жінок, до жі­нок, які мають дітей віком до 12 років, до неповнолітніх, до інвалідів 1 і II груп.

Крім вказаних стягнень, КпАП України передбачає можливість застосування до іноземних громадян і осіб без громадянства адміністративного видворення за межі України.

До неповнолітніх віком від 16 до 18 років за вчинення адміністративних правопорушень можуть бути застосовані згідно зі ст. 24^і КпАП України такі заходи впливу: 1) зо­бов'язання привселюдно або в іншій формі попросити виба­чення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, або під нагляд педагогічного чи трудо­вого колективу за їх згодою, а також окремих громадян за їх проханням. Справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років, розглядаються суд­дями (судами) районних (міських) судів (нині - місцеві суди).