14.4. Юридичні особи як суб'єкти цивільного права

Суб'єктами цивільного права крім фізичних осіб мо­жуть бути різні організації, а саме господарські товариства, кооперативи, установи, релігійні та благодійні організації, державні підприємства тощо, які в законодавстві отримали назву юридичних осіб.

194

Юридична особа - організація, створена і за­реєстрована у встановленому законом порядку шляхом об'єднання осіб та (або) майна, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відпо­відачем у суді (ст.80, 82 ЦК).

Характерними ознаками юридичної особи є: організа­ційна єдність, публічність виникнення і припинення, відокре­мленість майна, самостійна відповідальність, участь у цивіль­ному обороті від свого імені.

Юридичні особи приватного права, які можуть ство­рюватися у таких організаційно-правових формах, як товари­ство, установа та в інших формах, встановлених законом (ст.83 ЦК), мають загальну (універсальну) правоздатність (ч.І ст.91 ЦК), тобто здатні мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її при­пинення.

Юридичні особи поділяються: залежно від порядку їх створення на юридичні особи приватного та публічного пра­ва; залежно від способу створення на: юридичні особи, що створюються у нормативно-явочному порядку (юридичні особи приватного права), та юридичні особи, що створюються у розпорядчому порядку (юридичні особи публічного права); за метою діяльності на підприємницькі, що переслідують ос­новну мету - одержання прибутку та розподіл його між учас­никами, та непідприємницькі, які не мають такої основної ме­ти і безпосередньо спрямовують свою діяльність на задово­лення тих чи інших потреб третіх осіб або своїх духовних чи інших інтересів; за правовим режимом майна на: юридичних осіб власників майна (всі приватні юридичні особи), юридич­них осіб, які не є власниками майна, а мають на нього інше речове право (юридичні особи публічного права); за кількіс­ним складом засновників на: юридичні особи, що створюють­ся кількома особами (господарські товариства) і юридичні особи, що створюються однією особою (товариства однієї особи - акціонерне, товариство з обмеженою або додатковою

195відповідальністю; за особливостями правового стану на: націо­нальні (резидентів), які створені і діють відповідно до законо­давства України, та іноземні (нерезидентів), що створені за законодавством, відмінним від законодавства України, хоча здійснюють на території України в тому чи іншому обсязі го­сподарську чи іншу діяльність і т. ін.

Юридична особа вважається створеною з дня її держав­ної реєстрації у Єдиному державному реєстрі. Юридичною підставою діяльності є її установчі документи (статут, заснов­ницький договір, установчий акт). Засновниками юридичних осіб можуть бути фізичні особи при досягненні ними дієздат­ності, юридичні особи, а також держава, АРК та територіальні громади.

Кожна юридична особа індивідуальна, тому вона по­винна мати своє місце знаходження та найменування, що дозволяє відрізняти її від усіх інших організацій. Місце зна­ходження визначається місцем державної реєстрації юридич­ної особи, а найменування вказується в установчих докумен­тах і містить вказівку на організаційно-правову форму, а для установ — на характер діяльності. Найменування вноситься до Єдиного державного реєстру і зобов'язує юридичну особу ді­яти в цивільному обороті тільки під ним. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фі­рмове) найменування.

Юридична особа бере участь у цивільному обороті тільки через органи (орган), структурна побудова яких повніс­тю залежить від її виду (колегіальний - Правління, одноособо­вий - директор тощо). Юридична особа може створювати відо­кремлені (структурні) підрозділи - філії та представництва.

Припинення юридичної особи можливо у двох фор­мах: у формі ліквідації або у формі правонаступництва.