13.10. Особливості оренди землі та інших природних ресурсів

Аналіз чинного законодавства свідчить, що оренда окремих природних ресурсів як специфічний різновид приро­докористування являє собою строкове, платне володіння і ко­ристування природними ресурсами для самостійного здійс­нення орендарем підприємницької та іншої діяльності. Серед природних ресурсів, що можуть використовуватися на умовах оренди, слід назвати землю (у тому числі земельні ділянки лі­сового фонду), а також водні об'єкти.

Відносини, пов'язані, наприклад, з орендою землі, ре­гулюються Земельним кодексом України (ст. 93), Законом Укра'їни від 02.10.2003 р. "Про оренду землі", а також іншими нормативними актами. Орендою землі визнаються засновані на договорі строкове платне володіння і користування земе­льною ділянкою, необхідною орендареві для проведення під­приємницької та інших видів діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок можуть бути гро­мадяни та юридичні особи, яким належать ці ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних діля­нок, що перебувають у комунальній власності, є органи міс­цевого самоврядування (сільські, селищні і міські ради). Зем­лі, що належать державі, в оренду передають органи держав­ної виконавчої влади.

178

Суб'єкти, яким земельні ділянки надаються в користу­вання на умовах оренди, звуться орендарями. До них нале­жать не тільки місцеві ради, органи державної виконавчої влади, громадяни України, підприємства, установи та органі­зації, громадські об'єднання і релігійні організації, але й спі­льні підприємства, міжнародні об'єднання за участю україн­ських, іноземних юридичних осіб і громадян, а також підпри­ємства, що цілком належать іноземним інвесторам. Крім того, земля на умовах оренди може бути передана іноземним дер­жавам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним і фізичним особам та особам без громадянства.

На умовах оренди можуть використовуватися землі як сільськогосподарського, так і несільськогосподарського при­значення. Відповідні правові приписи з цього приводу закріп­лено і в Земельному кодексі України.

Умови, строки оренди землі визначаються за згодою сторін (орендодавця й орендаря) і закріплюються в договорі. Типова форма такого договору затверджується Постановою Кабінету Міністрів. Укладений договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди за бажанням однієї із сторін може бути нотаріально посвідченим і набуває законної сили з моменту його державної реєстрації.

Головною умовою договору оренди землі є закріплен­ня в ньому певної мети, для якої передається і надалі повинна використовуватися конкретна земельна ділянка. Саме цією метою і визначаються межі самостійності господарювання орендаря на орендованій земельній ділянці. Законом передба­чено можливість зміни цільового призначення орендованої землі. У цьому випадку передача в оренду земельної ділянки здійснюється відповідно до проекту відводу, що є не­від'ємним додатком до договору оренди. Залежно від того, які землі передаються в оренду, конкретний орендар набуває від­повідних земельних прав, несе покладені на нього обов'язки. Законодавство закріплює конкретні гарантії стабільності прав орендаря і орендодавця.

Закон дозволяє передачу в оренду не тільки земельної ділянки, але й земельної частки (паю) її власником.

179Особливістю оренди землі є те, що сирен/дар може пе­редати її у володіння і користування іншій ос<обі. У такому ра­зі йдеться про суборенду, яка можлива лише; за згодою орен­додавця.

Строк дії договору оренди землі визмачасється за зго­дою сторін, але не може перевищувати 50 рокіів.

Орендне землекористування є плаїтнирм. Заа орендовану земельну ділянку з орендаря стягується ореендніа плата, яка може встановлюватися у грошовій, натуральний тга у відробіт­ковій формах. Розмір, умови і строки її внесезння визначають­ся за згодою сторін у договорі оренди. Оренщна гплата за зем­лю, що стягується у грошовій формі, зарахов>уєтьсся на спеціа­льний бюджетний рахунок орендодавця - сілььськшї, селищної, міської ради, на території якої розташована офендювана земе­льна ділянка.

Право орендного землекористування! да«є орендарю (громадянину чи підприємству) можливість у багаатьох випад­ках користуватися різними природними р&сурсхами: (корисними копалинами місцевого значення, водними о>б'єктгаміи та ін.).

Згідно зі ст. 10 Лісового кодексу Украіїни їв тимчасове користування на умовах оренди можуть наїдавштиая і земельні ділянки лісового фонду. Орендар має переважше траво на по­новлення договору оренди земельних діляшок лісозвого фонду після закінчення строку його дії.

Водним кодексом України (ст. 51)І перпедбгачено, що в користування на умовах оренди водні об'є:кти (їх чіастини) мі­сцевого значення можуть надаватися водокормстуївачам лише для риборозведення, виробництва сільсіьког^оспгодарської і промислової продукції, а також для лікуваиіьншх і «оздоровчих цілей. Орендодавцями в цих випадках мюжуть Шути тільки відповідні ради. Водокористувачі, яким вюдни-ш суб'єкт (його частина) наданий в оренду, можуть дозволити іншіим водоко­ристувачам здійснювати спеціальне водоксори«стув*ання в по­рядку, який встановлено Водним кодексом Укрраїнш.

180